Порядок проведення екологічної експертизи

Відповідно до ст. 33 Закону процедура проведення екологічної експертизи передбачає розв’язання еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження й оцінювання об’ єктів екологічної експертизи, підготовку

обґрунтованого об’єктивного еколого-експертного висновку.

Теоретичне підґрунтя еколого-експертного аналізу екологічної частини проектів становлять міждисциплінарні екологічні знання природничих і суспільних наук та екологічна експертоло- гія, тобто наукова дисципліна про екологічну експертизу.

Обсяг і характер еколого-експертной перевірки значною мірою визначається особливостями проектних матеріалів, представлених на експертизу, стадією їх розроблення, цільовим призначенням та завданнями, видом проектів з урахуванням специфіки реалізації у конкретному регіоні.

Передусім у процесі екологічної експертизи перевіряється відповідність проектних розробок екологічним вимогам чинних норм і правил відповідних законів, екологічних стандартів, природоохоронних імперативів і пріоритетів, територіальних комплексних схем охорони природи тощо. Велика увага приділяється вивченню й аналізу спеціального розділу проектів, який має містити характеристику наявного стану навколишнього середовища в районі проектованих об’єктів, науково обґрунтовані заходи щодо охорони земель, вод, лісів та іншого природного середовища.

Еколого-експертна діяльність з оцінювання екологічного обґрунтування проектів базується на зіставлені запропонованих екологічних рішень та параметрів із прийнятою в нашій країні системою екологічних показників. Критеріями оцінювання проект- тів виступають нормативні показники. До нормативних слід віднести вимоги еколого-правових норм та правил, принципи охорони природи, екологічні імперативи, природоохоронні й приро- доресурсні пріоритети, стандарти з охорони природи, будівельні норми і правила, санітарно-гігіенічні нормативи, а також екологічні показники затвердженої документації.

Процедура проведення екологічної експертизи передбачає:

1) перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об’ єкти екологічної експертизи та створення еколого- експертних комісій (груп) відповідно до вимог законодавства (підготовча стадія);

2) аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи, в разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок рівня екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обґрунтувань діяльності об’єктів екологічної експертизи (основна стадія);

3) узагальнення окремих експертних досліджень отриманої інформації та наслідків діяльності об’ єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертизи та подання його зацікавленим органам і особам (завершальна стадія).

Умови і підстави проведення державної екологічної експертизи

Державна екологічна експертиза проводиться у разі:

1) наявної або можливої потенційної небезпеки об’єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища;

2) прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами чи їх виконавчими комітетами, судом та правоохоронними органами відповідно до законодавства; 3) обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами.

Державна екологічна експертиза видів діяльності та об’ єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності і подання еколого- експертним органам комплекту документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

Порядок передання документації на державну екологічну експертизу визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 3 5 Закону «Про екологічну експертизу» заява про екологічні наслідки діяльності повинна містити відомості про:

а) заплановану діяльність, мету і шляхи її здійснення;

б) суттєві чинники, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних екологічних ситуацій;

в) кількісні та якісні показники оцінювання рівнів екологічного ризику запланованої діяльності, а також заходи, що гарантують впровадження діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів;

г) інформування громадськості щодо запланованої діяльності, її мету і шляхи її здійснення.

Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:

1) аналізу й оцінювання об’єктів екологічної експертизи — групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих установ і організацій органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

2) еколого-експертних досліджень і оцінювання об’єктів екологічної експертизи — спеціально створюваними комісіями із залученням фахівців — практиків та науковців інших підприємств, установ і організацій;

3) створення спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів спільно з іншими органами державної виконавчої влади міжгалузевих експертних комісій;

4) залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій.

Граничні терміни проведення державної екологічної експертизи об’єктів:

1) групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів, установ чи організацій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів — до 45 календарних днів із продовженням у разі потреби до 60 днів, а у виняткових випадках, залежно від складності проблеми, — до 120 днів;

2) спеціально створеними міжгалузевими еколого- експертними комісіями чи іншими спеціалізованими організаціями — до 90 календарних днів;

3) за доопрацьованими матеріалами відповідно до висновків попередньої екологічної експертизи — до 30 календарних днів.

Початком державної екологічної експертизи вважається день подання еколого-експертному органу комплекту необхідних матеріалів і документів, а в разі необхідності — і додаткової науково-дослідної інформації з тих питань, що виникли під час проведення експертизи.

Відповідно до ст. 39 Закону «Про екологічну експертизу» висновки державної екологічної експертизи мають містити оцінку екологічної допустимості й можливості прийняття рішень щодо об’ єкта екологічної експертизи та враховувати соціально- економічні наслідки.

Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів чи його органами на місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

У разі негативної оцінки об’єктів державної екологічної експертизи замовник зобов’язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасне пере- дання матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.

Позитивний висновок державної екологічної експертизи є чинним упродовж трьох років від дня його видачі.

Якщо за цей час не розпочато реалізації рішення щодо об’єкта державної екологічної експертизи, то він підлягає новій державній екологічній експертизі.

З метою інформування населення та погодження дій з іншими об’ єднаннями громадян суб’ єкти громадської екологічної експертизи оголошують через засоби масової інформації Заяву про проведення громадської екологічної експертизи, в якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об’ єкт екологічної експертизи, терміни її проведення.

Заява про проведення громадської екологічної експертизи подається до відповідних місцевих Рад, органів державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи.

Висновки громадської екологічної експертизи можуть бути висвітлені в засобах масової інформації і надіслані відповідним Радам, органам виконавчої влади на місцях, органам державної екологічної експертизи, іншим зацікавленим органам і особам та замовникам об’ єктів екологічної експертизи, стосовно яких вона проводилася.

Висновки громадської екологічної експертизи можуть враховуватися при проведенні державної екологічної експертизи, а також органами, що приймають рішення про реалізацію об’ єкта експертизи.

Висновки екологічної експертизи складаються з вступної (протокольної), констатувальної (описової) та завершальної (оцін- но-узагальнюючої) частин.

У вступній частині містяться дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об’єкта екологічної експертизи, його кількісні та якісні показники, відомості про виконавців і замовників екологічної експертизи та про орган, який приймає рішення щодо реалізації об’ єкта екологічної експертизи.

У констатувальній частині подається стисла характеристика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, її впливу на стан навколишнього природного середовища, рівня екологічного ризику відповідних заходів, спрямованих на нейтралізацію й запобігання цьому впливу, забезпечення вимог екологічної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. У завершальній частині містяться узагальнена оцінка об’єкта екологічної експертизи, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення обґрунтування його екологічного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи відхилення його від подальшого еколого-експертного розгляду із посиланням на відповідні нормативні документи та щодо можливості прийняття рішення стосовно подальшої реалізації об’ єкта екологічної експертизи.

Юридичні особи, зацікавлені у спростуванні висновків державної екологічної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтовану заяву до відповідних Рад, органів державної виконавчої влади, державної екологічної експертизи та інших органів, які приймали рішення щодо проведення такої експертизи. В разі відмови у розгляді заяви вони мають право звернутися до суду.

Відповідні Ради, органи державної екологічної експертизи, інші органи, які приймали рішення щодо проведення державної екологічної експертизи, зобов’ язані у місячний термін розглянути подану заяву і за наявності підстав призначити проведення додаткової державної екологічної експертизи із залученням незалежних експертів.

Висновки додаткової державної екологічної експертизи є остаточними для прийняття відповідним органом рішення щодо подальшої реалізації об’ єкта екологічної експертизи.

Висновки державної екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:

1) порушення вимог законодавства про проведення державної екологічної експертизи;

2) недотримання державних санітарних норм, правил, гігієні- них нормативів, будівельних норм і правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

3) неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації, що склалася в районі (місці) реалізації об’ єкта екологічної експертизи, який може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів, здоров’ я людей;

4) порушення прав учасників еколого-експертного процесу, якщо це призвело до неправдивого висновку екологічної експертизи.

Рішення, прийняті відповідними органами на підставі висновків державної екологічної експертизи, можуть бути оскаржені зацікавленими юридичними та фізичними особами до відповідних вищих органів упродовж місяця від дня їх прийняття, а в разі незгоди з рішеннями цих органів — у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Контрольні запитання ^{[130] [131] [132] [133] [134] [135]}

^[1] КобецькаН. Р. Екологічне право України. — С. 107.