Державне регулювання екологічної експертизи

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про екологічну експертизу» (далі — Закон) до відання Верховної Ради України у сфері екологічної експертизи належить:

1) законодавче регулювання відносин у сфері екологічної експертизи;

2) визначення основних принципів і порядку здійснення державної, громадської та інших екологічних експертиз;

3) вирішення інших питань у сфері екологічної експертизи.

До відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим у

порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства, належить:

1) координація діяльності суб’єктів екологічної експертизи;

2) здійснення контролю за дотриманням законодавства про екологічну експертизу;

3) вирішення інших питань у сфері екологічної експертизи у межах своєї компетенції.

Державне управління у сфері екологічної експертизи здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві Ради, органи виконавчої влади на місцях, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів як спеціально уповноважений орган у цій сфері та його органи на місцях та інші органи державної виконавчої влади відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 21 Закону Кабінет Міністрів України у сфері екологічної експертизи:

1) призначає проведення державної екологічної експертизи екологічних ситуацій та діючих об’ єктів і комплексів, негативний вплив яких на стан навколишнього природного середовища поширюється або може поширюватися за межі однієї області чи за межі Автономної Республіки Крим;

2) призначає проведення додаткової державної екологічної експертизи зазначених у пункті 1 цієї статті об’єктів екологічної експертизи;

3) визначає порядок передання документації на державну екологічну експертизу;

4) затверджує перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

5) здійснює інші функції у сфері екологічної експертизи в межах своєї компетенції.

Уряд Автономної Республіки Крим у порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами:

1) приймає рішення щодо проведення державної екологічної експертизи екологічних ситуацій та діючих об’ єктів і комплексів, негативний вплив яких на стан навколишнього природного середовища поширюється за межі одного району;

2) призначає проведення додаткової державної екологічної експертизи зазначених у пункті 1 цієї статті об’єктів екологічної експертизи;

3) вирішує інші питання у сфері екологічної експертизи в межах своєї компетенції.

Місцеві Ради в межах відповідної території у порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами:

1) приймають рішення й організують у разі необхідності проведення екологічної експертизи;

2) визначають граничні розміри відрахувань на проведення екологічних експертиз із відповідних позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища;

3) координують діяльність суб’єктів екологічної експертизи;

4) сприяють інформуванню населення про результати екологічних експертиз;

5) здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про екологічну експертизу;

6) вирішують інші питання у сфері екологічної експертизи в межах своєї компетенції.

Окремі повноваження щодо регулювання відносин у сфері екологічної експертизи місцеві Ради можуть делегувати своїм виконавчим комітетам.

Відповідно до ст. 24 Закону до відання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить:

1) здійснення державної екологічної експертизи, в тому числі додаткової;

2) затвердження у встановленому порядку нормативно- технічних та інструктивно-методичних документів у сфері екологічної експертизи;

3) формування системи і структури експертних підрозділів у складі Міністерства та його органів на місцях;

4) створення у встановленому порядку спеціалізованих установ і організацій, необхідних для науково-технічного забезпечення державної екологічної експертизи;

5) залучення спеціалістів і науковців до проведення державної екологічної експертизи;

6) здійснення заходів щодо забезпечення еколого-експертних підрозділів, установ і організацій висококваліфікованими фахівцями, вдосконалення експертної діяльності, форм і методів еко- лого-експертного аналізу та оцінювання об’єктів екологічної експертизи;

7) координація еколого-експертної діяльності, здійснення методичного керівництва з питань проведення екологічної експертизи незалежно від її форм;

8) узагальнення практики проведення екологічної експертизи, застосування новітніх форм і методів еколого-експертного аналізу та оцінювання;

9) здійснення інших функцій у сфері екологічної експертизи відповідно до законодавства України.

Компетенція статутних органів об’єднань громадян та інших громадських формувань у сфері екологічної експертизи визначається їхніми статутними документами відповідно до законодавства України.

Експертні та консультативні ради екологічної експертизи можуть утворюватися на добровільних засадах при державних еколо- го-експертних органах, об’єднаннях громадян та інших формуваннях із працівників науково-дослідних установ, ВНЗ,

висококваліфікованих спеціалістів — практиків народного господарства, представників громадськості та засобів масової інформації.

Типове положення про експертні та консультативні ради екологічної експертизи затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

12.3.