<<
>>

Саморегулювання та державне регулювання економіки

Головне завдання економічної політики держави, це досягнення

параметрів, які визначені нормативною політекономією.

Особливості участі держави в економіці:

  1. Держава - це носій політики, тобто влади і народногосподарського регулювання суспільного життя.
  2. Держава розробляє правові основи функціонування економіки.
  3. Держава - безпосередній учасник економічних відносин, силами державних підприємств, окремих чиновників і державних установ.
  4. Держава є монополістом у грошовій емісії, захисті конкуренції й представництві в міжнародних економічних організаціях.

Основні теорії державного регулювання економіки:

  1. Меркантилізм.
    У XVI - XVIII ст. робився акцент на зовнішньоекономічному регулюванні шляхом протекціонізму і отримання позитивного платіжного балансу.
  2. Фізіократизм ( XVIII ст. Франція). У роботах Ф.Кене, А.Тюрго - підкреслювалось невтручання держави в більшість економічних зв\'язків, але активне регулювання у сільському господарстві.
  3. Історична і нова історична школа в Німеччині (XIX - початок ХХст.). Підкреслювала унікальність історичного і національного розвитку на підставі культурної особливості кожної нації.
  4. Класична теорія (А.Сміт та ін.) робила акцент на ринкове саморегулювання і два моменти державної участі:
  1. Закони та інші правові акти.
  2. Забезпечення соціально-політичної стабільності.
  1. Кейнсіанська теорія (з середини XX ст.) спирається на ринкове саморегулювання, але при активній участі держави в регулюванні сукупного попиту, насамперед через фіскальну і грошову політику,
  2. Неоліберальна (Німеччина). У роботах В.Ойкена, В.Репке, Л.Ерхарда підкреслюється саморегулювання в ринковій системі, але при активному втручанні держави в захист конкурентного середовища і подолання кризових явищ.
  3. Неоконсервативні теорії              (монетаризм,              теорія раціональних

очікувань) підкреслює зменшення прямих регуляторних функцій, зменшення частки державної власності при виділенні головної сфери грошово-кредитного обігу і антимонопольної діяльності.

  1. Теорія етатизму, які обґрунтовували виключну роль держави, яка концентрує практично усі економічні відносини.

Два типи економічної теорії:

  1. Власне теоретична концепція, як вчення про економічну роль держави.
  2. Практична теорія, як конкретні рекомендації, щодо здійснення економічних заходів у партійних програмах, програмах органів влади та інше.

Безпосередні або оперативні завдання державних органів в економічній

сфері:

  1. Забезпечення народногосподарської стабілізації.
  2. Сприяння економічному зростанню.
  3. Структурні перетворення між галузями і територіями.
  4. Розподіл і перерозподіл доходів і національного багатства.

Державні органи за конституцією, як звичайно, захищають наступні

національні інтереси:

  • економічну стабільність і недопущення кризових явищ;
  • сприяння науково-технічній модернізації;
  • сприяння участі у міжнародному поділі праці.
  1. Стимулювання розвитку національного ринку, зокрема захисними бар\'єрами (тарифними й нетарифними).
  2. Забезпечення економічної та політичної незалежності, а також зростання добробуту населення.

Основні моделі державного регулювання:

  1. Американська, або ліберальна - при перевазі ринкового саморегулювання і при втручанні держави у галузі, де конкуренція не ефективна.
  2. Німецька, або неоліберальна - з державним усуненням перешкод вільній конкуренції, а також при концентрованому подоланні кризових явищ.
  3. Шведська - з домінуванням державного регулювання, насамперед, соціально-трудових відносин.
  4. Японська, або східноазійська модель спирається на активну структурну політику і протекціонізм у зовнішній торгівлі. Держава виконує такі виключні функції:
  • створення законодавчо-правових засад функціонування економіки;
  • забезпечення соціально-політичної стабільності і державного суверенітету;
  • подолання зовнішніх ефектів, тобто екологічних і техногенних катастроф, які потребують суттєвих коштів і адміністративних заходів;
  • здійснення соціальних програм і так званих суспільних заходів (підтримка незахищених, фінансування армії, державної безпеки, дипломатії та інше;
  • представництво в міжнародних організаціях.

На практиці не існує суто ринкове саморегулювання і абсолютне державне втручання.

Головна проблема - оптимальний перерозподіл сфер впливу між державними і недержавними суб\'єктами.

Державний вплив підрозділяється на 2 рівні:

  1. Діяльність загальнодержавних органів.
  2. Діяльність органів місцевого самоврядування.

Розподіл функцій між центральними і місцевими суб\'єктами спирається на державно-адміністративний поділ країни (у федераціях США, Німеччина, Росія - органи влади управління штатів, земель, областей мають широкі повноваження; в унітарних державах (Україна) - діють на містах органи місцевого самоврядування і представники центральної влади). Основні методи державного регулювання економіки:

  1. Прямі або адміністративні, пов\'язані з дозволом або забороною діяльності, обмеженні при здійсненні економічних функцій (ліцензія, державна

реєстрація, обов\'язковий продаж 50% валютного виторгу та інше).

  1. Непрямі методи через податково-бюджетну, грошово-кредитну політику та інше (валютна інтервенція силами НБУ для зміни валютних курсів).

Основні функції держави:

І.              Прогнозування, тобто довгостроковий розрахунок діяльності.

  1. Програмування, тобто створення докладних стратегічних заходів щодо виконання конкретних завдань.
  2. Планування як сума тактичних дій, щодо виконання програм і прогнозів.

Директивний план, тобто закон, який не піддягає змінам.

Індикативний план, тобто рекомендації з виконання конкретних завдань (індикативні ціни на експортну продукцію - це вилка з мінімальними та максимальними величинами, валютний коридор з мінімальними й максимальними цифрами коливань).

  1. Податково-бюджетна політика.
  2. Грошово-кредитна політика.
  3. Цінова політика.
  4. Соціальна політика, зокрема по соціальному захисту населення.
  5. Антимонопольна і політика захисту конкуренції
  6. Зовнішньоекономічна політика.
  7. Інвестиційна та інноваційна політика.

Фактор часу впливає на ставлення державних органів.

Короткострокове втручання має адміністративний характер з визначенням окремих моментів.

Довгострокове втручання впливає на непрямі заходи за участю деяких недержавних суб\'єктів.

<< | >>
Источник: Л.Г. Бойко. Конспект лекцій Економічна теорія Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. — Х.: ХНАМГ,2009. — 117 с.. 2009

Еще по теме Саморегулювання та державне регулювання економіки:

  1. ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
  2. Ринкова економіка та її структура. Функціонування конкурентного ринку
  3. Грошово-кредитна політика в системі економічної політики держави і механізм її впливу на макроекономічні показники
  4. 2.1. Форми грошей та їх характеристика.
  5. ДОПОВІДЬ Про виборче законодавство та виборчу адміністрацію в Європі
  6. 2.7. Перспективи правового регулювання у сфері суспільних інформаційних відносин
  7. Висновки до першого розділу
  8. Сутність та зміст адміністративно-правового регулювання діяльності державних підприємств
  9. Функціональні принципи державного контролю у сфері ведення лісового господарства України (адміністративно-правовий аспект)
  10. Принципи реалізації державної виконавчої влади у галузі сільського господарства
  11. Європейський та світовий досвід адміністративно-правового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування з питань реклами
  12. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  13. Додаток Е. Юридичний аналіз міжнародних принципів у сфері накопичувального пенсійного забезпечення
  14. ВСТУП
  15. 1.1. Цілі регуляторної політики і вимоги до неї в умовах змішаної економіки
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -