Демократія участі громадян у прийнятті управлінських рішень на місцевому рівні

Сьогодні в усьому світі одним з головних питань самоврядування стає наближення управління безпосередньо до кожної людини, тобто забезпечення переходу від стосунків за принципом “керівник - громадянин” до системи “постачальник послуг - клієнт”.

Рада Європи - головний арбітр європейського співтовариства з питань захисту прав та свобод людини - вважає, що такий перехід та реальна демократія неможливі без вільного доступу населення до питань функціонування системи місцевого самоврядування та знання своїх прав і можливостей щодо участі у цьому процесі. Таким чином, держави-члени повинні підтримувати та розвивати ефективні, прозорі та відповідальні демократичні інститути, що відповідають потребам та очікуванням усіх.

Це спонукає, у свою чергу, до ґрунтовного вдосконалення систем управління, докорінної зміни менталітету громадян, ефективного впровадження інструментів партисипативної демократії. Потрібен перехід громадян від відчуття підлеглості й керованості до усвідомлення себе активними учасниками та рушійною силою місцевих процесів.

Загальноєвропейською тенденцією, націленою на вирішення цього питання, є перехід на місцевому і регіональному рівнях від

системи управління громадами до системи “доброго і належного” врядування (good governance) та ефективного надання якісних послуг.

Система “доброго врядування” передбачає впровадження в управління таких принципів: прозорість, нетерпимість до корупції, громадська співучасть, передбачуваність, професіоналізм та підзвітність.

3 метою забезпечення ефективної реалізації зазначених принципів та відповідаючи на заклик Третього саміту глав держав та урядів країн-членів Ради Європи, ще 2005 p. у Варшаві європейські міністри, відповідальні за місцеве та регіональне управління, та Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи погодили Стратегію ефективного та інноваційного управління.

Стратегія має три основні завдання:

1. Громадяни - у центрі всіх демократичних інститутів та процесів.

2. Органи місцевої влади постійно поліпшують управління за 12-ма принципами, викладеними нижче.

3. Держави та регіональні влади створюють і підтримують ін- ституційні передумови для поліпшення управління на місцевому рівні на основі діяльності відповідно до Європейської Хартії місцевого самоврядування та інших європейських стандартів.

Враховуючи напрацювання Організації з питань економічної співпраці та розвитку, OOH та Світового банку, а також досвід Ради Європи у сфері демократії, прав людини та верховенства права, Стратегія пропонує 12 принципів ефективного демократичного управління:

1) Чесне проведення виборів, репрезентативність та участь;

2) Відповідність вимогам та очікуванням громадян;

3) Ефективність та результативність;

4) Відкритість та прозорість;

5) Верховенство права;

6) Етична поведінка;

7) Компетентність та потенціал;

8) Інноваційність та відкритість до змін;

9) Сталий розвиток та спрямованість на тривалі результати;

10) Раціональне управління фінансами;

11) Права людини, культурна багатогранність та соціальна взаємодія;

12) Відповідальність.

Як критерії оцінки структур і процесів управління повинні використовуватися такі компоненти:

- рівень гласності у процесі прийняття рішень: структури й основні учасники процесу управління повинні працювати відкрито і роз’яснювати, яким чином вони приймають свої рішення. Відкритість покликана зміцнити довіру між різними партнерами й процес координації в цілому;

-рівеньучасті населення: ефективне управління може бути визначене як погодженість між сучасними потребами та очікуваннями громадян, короткостроковими діями окремих учасників та влади і довгостроковим плануванням. Важливо, іцоб громадяни та учасники залучалися до процесу з моменту розробки політики і до стадії її реалізації, що зміцнить довіру до результатів проведеної політики.

-рівень звітності: потрібна ефективна система звітування відповідно до принципу субсидіарності. Громадяни мають отримувати від органів управління, що знаходяться на найближчому до них рівні, доступну та вичерпну інформацію щодо результатів роботи по кожному напрямку;

- рівень ефективності й результативності у процесі npu- йняттярішень: повинні бути запроваджені системи оцінки ефективності рішень у сфері політики міського розвитку та управління; рішення повинні прийматися вчасно і обґрунтовано, виходячи з довгострокової перспективи;

- рівень погодженості в процесі розробки і здійснення політики: потрібно забезпечувати узгодженість між національними інтересами, галузевими напрямками і місцевою політикою. Це вимагає активного залучення до питань погоДження всіх зацікавлених сторін, а також високого рівня прозорості й звітності.

Органи місцевої влади запрошено добровільно взяти на себе зобов’язання перед своїми громадянами виконувати свої повноваження та обов’язки згідно із вищевказаними 12-ма принципами ефективногодемократичногоуиравління. Очікується, що вони публічно оголосять про свою готовність зробити не та візьмуть на себе відповідні зобов’язання.

Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи проводить щорічне обговорення реалізації Стратегії та сприятиме зв’язку між національними асоціаціями, заохочуючи до обміну кращими

набутками та інформацією. Як інструмент Стратегія залишатиметься гнучкою та відкритою до вдосконалень і доповнень з метою включення до неї елементів сучасних європейських розробок або тенденцій.

Необхідною передумовою для реалізації Стратегії є те, що органи місцевої влади мають повноваження, обов’язки та ресурси, що дає їм змогу здійснювати „регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, що належать до їхньої компетенції, вінтересах місцевого населення” (стаття 3.1 Європейської хартії місцевого самоврядування).

12.18.2.