Регіональна демократія та розвитоктериторій

Регіональний рівень управління сьогодні є сферою інституцій- них реформ у більшості держав-членів Ради Європи. Незважаючи на існуючі розбіжності щодо масштабів регіонального самоврядування, держави-члени мають спільну позицію у питанні додаткового потенціалу, що може дати ефективне регіональне управління.

Важливість питання зміцнення регіональної демократії й удосконалення правових засад субнаціонального рівня влади була визнана міністрами європейських країн, відповідальними за місцеве і регіональне управління на трьох останніх конференціях міністрів країн-членів Ради Європи, що відбулися у червні 2002 p. в Гель- сінкі, у лютому 2005 p. в Будапешті та у жовтні 2007 p. у Валенсії.

B умовах відсутності до цього часу європейського юридичного документа, що визначав би інституціональні реформи на регіональному рівні, Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи після консультацій з Парламентською Асамблеєю Ради Європи, Комітетом регіонів Європейського Союзу, а також основними міжрегіональними організаціями на європейському і міжнародному рівнях розробив та прийняв у вигляді рекомендацій проект Європейської хартііф)егіональної демократії.

Конгрес твердо переконаний у тому, що, незважаючи на великі юридичні й інституціональні розбіжності, бажано й можливо визначити загальні рамки для регіональної демократії й координувати пов’язані з цим нинішні та майбутні процеси. Саме в цьому дусі викладено й запропоновано Європейському співтовариству принципи і стандарти регіональної демократії та розвитку.