<<
>>

Європейська хартія міст II: Маніфест нового урбанізму

У всіх країнах Європи нині посилюється роль міст та міських регіонів як центрів економічного, політичного та культурного життя. Вони стають серйозними учасниками процесу глобалізації та впливають на економічне зростання і політику країн.

Являючи собою один з рівнів самоврядування, міста разом з тим є головними елементами у багатьох сферах суспільного життя - вони визначають рівень і тенденції освіти, в них або поблизу них розташовані найбільші виробничі потужності, жителі міст є управлінцями різного рівня та формують політику країн. Тому питання урбанізації, життя та розвитку великих міст, містечок, міських регіонів останнім часОм займають все частіше центральне місце при розгляді питань самоврядування, місцевої та регіональної демократії.

Докорінні політичні, соціальні та економічні зміни останніх десятиріч породили новий вимір в управлінні містами. Головною умовою результативного місцевого управління, а отже, ефективного розвитку і забезпечення добробуту громадян, стало досягнення рівноваги між економічним розвитком, охороною навколишнього середовища і соціальним розвитком.

У 2008 p. Рада Європи, вдосконалюючи положення, викладені у 1992 p. в Європейській хартії міст, запропонувала країнам- членам Маніфест нового урбанізму. Маніфест закладає основні принципи і концепції, що дозволяють містам та міським регіонам забезпечувати більш ефективне управління та відповідати на сучасні виклики, що постають перед урбаністичним суспільством.

Визначальними напрямами в управлінні містами та міськими зонами вважаються демократія, сталий розвиток, солідарність і культура.

У Маніфесті нового урбанізму записано принципи, яких мають дотримуватися щодо міського управління та розвитку:

• міста відповідають за побудову такої системи управління, яка враховувала б нові вимоги демократії, зокрема такий її вимір, як участь. Мешканці міст та міських регіонів повинні бути одночасно і громадянами, тому необхідно створювати передумови для активної їх участі у вирішенні питань місцевого значення;

• міста повинні діяти, спираючись на політику сталого розвитку для досягнення історичного компромісу між економічними, соціальними та екологічними вимогами і збереженням навколишнього середовища для наступних поколінь;

• міста повинні стати простором високої якості життя для всіх.

Забезпечувати усім без винятку, незважаючи на стать, вік, соціальний, фінансовий та фізичний стан, рівний доступ та якісні послуги, зокрема в галузі освіти, охорони здоров’я, культури й житла. Належне забезпечення усіх рівнів суспільства рівнодоступними та якісними послугами є безперечною умовою здійснення реальної демократії;

• міста є сприятливим полем для творчого різноманіття, вони повинні слугувати джерелом потужних новаторських сил, розквіту особистості й доступу до знань та інформації. Вони можуть зберігати, інтегрувати і взаємно збагачувати численні культури, що в них розвиваються. Містам потрібно знати своє минуле і сьогодення для того, щоб сміливо прямувати у своє майбутнє.

У контексті підвищення конкурентоспроможності європейських міст важлива також витримати таку стратегію дій:

• створення й утримання якісних публічних зон;

• модернізація мереж інфраструктури та підвищення енерго- ефективності;

• активна політика інновацій та освіти;

• примноження цінностей.у сфері містобудування;

• зміцнення місцевої економіки та місцевої політики на ринку праці;

• гарантування безпеки та боротьба зі злочинністю;

• сприяння розвитку міського транспорту і доступність цін.

Для роз’яснення означених європейських принципів та стратегій окреслимо основі напрями роботи міської влади, що забезпечують ефективне функціонування міст та міських регіонів:

• Пересування потрібно організовувати таким чином, щоб воно сприяло збереженню умов життя у місті й співіснуванню різних видів транспорту. Вулиці необхідно відновити як соціальну зону.

• Місцева влада повинна боротися із забрудненням, охороняти природу, зелені насадження.

• Центральні райони міст необхідно зберігати як важливі символи європейської культурної та історичної спадщини. Створення і використання відкритих просторів у місті є невід’ємною частиною міської забудови.

• Спадщину міста необхідно інтегрувати в сучасне життя, включаючи її як невід’ємний елемент у загальне планування міста.

• Кожна людина і родина мають право на безпечне та впорядковане житло. Місцева влада зобов’язана забезпечувати доступність, різноманітність, вибір і можливість швидкої зміни житла. Перебудову старих будинків не можна здійснювати за рахунок існуючої соціальної інфраструктури.

• Боротьба зі злочинністю повинна вважатися першочерговим завданням і тому на неї слід виділяти більше фінансування. Послідовна політика безпеки повинна спиратися на профілактику, правоохоронну роботу і взаємодопомогу.

• Поїздки, спілкування і громадський транспорт повинні бути доступними для всіх людей.

• Bci жителі міста мають право на заняття спортом та відпочинок у спеціально для цього пристосованих місцях.

• Культурний розвиток міст сприяє їх економічному і соціальному розвитку.

• Міська влада повинна сприяти збереженню здоров’я усіх громадян.

Політика міського розвитку повинна бути закріплена на державному рівні. Від цього рівня також повинні надходити імпульси до інноваційних рішень. Необхідно більш результативно погоджувати та поєдйувати старання різних міністерств, що займаються міським розвитком або впливають на розвиток міст. Ha державному рівні влада повинна ясно усвідомити, що міста покликані відігравати важливу роль у реалізації національних, регіональних і комунальних цілей, і що початі ними політичні заходи у цій сфері позначаються на житті усієї країни.

Конгрес закликає асоціації органів місцевої і регіональної влади, як національні, так і міжнародні, а також неурядові асоціації поширювати даний Маніфест серед органів влади, місцевих партнерів і населення з метою сприяння впровадженню у місцеву практику проголошених у ньому принципів.

12.18.4.

<< | >>
Источник: Куйбіда В.С.та інші. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ. Історія. Сучасність. Перспективи. Київ - 2009. 2009

Еще по теме Європейська хартія міст II: Маніфест нового урбанізму:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -