§ 6. Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія)

Європейська комісія «За демократію через право», яку за місцем розташування ще називають Венеціанською комісією, є консультативним органом Ради Європи з питань конституційного права.

Рішення про створення Комісії було схвалене Європейською конференцією міністрів закордонних справ (м. Венеція, січень 1990р.). Діяльність Комісії регулюється її Статутом, затвердженим Резолюцією Комітету Міністрів РЄ (90) 6 щодо Часткової угоди про Європейську комісію ”3а демократію через право” від 10 травня 1990 р. (далі — Часткова угода).

Членство у Частковій угоді:

Країни-учасниці

Австрія, Албанія, Андорра, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, ’’колишня югославська Республіка Македонія”, Мальта, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція.

Асоційовані члени

Азербайджан, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Росія.

Статус спостерігача

Аргентина, Ватикан, Казахстан, Канада, Киргизстан, Республіка Корея, США, Уругвай та Японія.

Метою діяльності Комісії є (ст.1 Статуту Комісії):

• вивчення правових систем згаданих держав, особливо з метою їх зближення;

• роз’яснення правової культури;

• розгляд проблем, які виникають в діяльності демокра­тичних інституцій, та зміцнення і розвиток цих інституцій. При цьому Комісія віддає перевагу:

а) конституційним, законодавчим та адміністративним

принципам і методам, що сприяють підвищенню ефективності і зміцненню демократичних інституцій, та принципу верховенства права;

б) громадянським правам і свободам, особливо тим, що стосуються участі громадян у діяльності цих інституцій;

в) внескові органів місцевого та регіонального самоврядування в розвиток демократії.

До компетенції Комісії належать:

• розгляд питань конституційної ситуації в окремих державах;

• розгляд питань конституційного права загального характеру із застосуванням порівняльного підходу;

• створення центрів документації конституційного права.

Комісія може проводити дослідження з власної ініціативи та, у разі необхідності, може розробляти проекти законів, рекомендацій та міжнародних угод. Всі пропозиції Комісії можуть обговорюватися і прийматися статутними органами РЄ (ст.2 Статуту Комісії). Щодо питань конституційної ситуації в окремих державах Комісія надає експертну допомогу органам влади цих держав при розробці актів конституційного законодавства у разі відповідного запиту.

Крім того, Комісія дає висновки на запит Парламентської асамблеї РЄ, Генерального секретаря РЄ або будь-якої держави-члена РЄ (ст.2 Статуту Комісії).

Органи Ради Європи і окремі держави-члени можуть звертатися до Комісії відносно юридичної експертизи тих чи інших актів конституційного, цивільного, міжнародного та інших галузей права. До Венеціанської комісії звертаються як до найавторитетнішої юридичної інституції і у процесі гармонізації національного законодавства з правом Ради Європи, і під час моніторингу виконання зобов’язань новими державами-членами РЄ у галузі конституційної, судово-правової та інших реформ та вдосконалення законодавчих механізмів і систем правозастосування.

Рішення Комісії не є юридично зобов’язуючими, вони мають лише консультативний характер.

Разом з тим висновки Комісії часто враховуються органами влади держав при підготовці остаточних текстів актів конституційного законодавства. Особливо вагомо звучали висновки Комісії під час загострення конституційної ситуації і відносин між гілками влади у деяких державах-членах. Наприклад, у 1999 році Венеціанська комісія своїми грунтовними висновками запобігла неконституційному розвитку подій у Республіці Молдова у зв’язку з наміром Президента Молдови П. Лучинського застосувати інститут загальнонаціонального референдуму для розширення своїх повноважень за рахунок парламенту.

Комісія складається з незалежних експертів, які завдяки своєму досвіду роботи в демократичних інституціях або внеску в розвиток правничої та політичної науки здобули міжнародне визнання. Експерти, котрі входять до складу Комісії, призначаються державами-членами РЄ, що є сторонами Часткової угоди, по одному від кожної країни строком до 4 років і можуть бути призначені повторно.

Будь-яка держава, що призначила члена або асоційованого члена Комісії, може призначити його заступника (ст.З Статуту Комісії). Відповідно до правил процедури Комісії заступники можуть заміщати членів або асоційованих членів під час її засідань. Копії запрошень до участі у засіданні Комісії обов’язково надсилаються заступникам членів Комісії. Члени Комісії самостійно приймають рішення щодо участі в її засіданні - особисто, свого заступника або разом із заступником. При цьому члени Комісії мають тільки один голос при схваленні нею рішень. Всі документи Комісії обов’язково надсилаються заступникам її членів.

Кожна країна-учасниця Часткової угоди сплачує до бюджету Комісії щорічний внесок. Частка України у бюджеті Комісії дорівнює 1,78%, що становить орієнтовно 40 тис. доларів США.

Робочими мовами Комісії є англійська та французька. Однак у виняткових випадках Комісія може прийняти рішення про здійснення перекладу іншими, ніж робочі, мовами.

Пленарні засідання Комісії відбуваються чотири рази на рік в її штаб-квартирі у м. Венеції.

Головою Венеціанської комісії є А.ле Пергола (Італія). Заступниками Голови Комісії є Ж. Батлінер (Ліхтенштейн), Я. Хельгесен (Норвегія), С.П. Головатий (Україна).

17 червня 2000 р. у Венеції відбулася церемонія святкування

10-ї річниці Венеціанської комісії, в якій взяли участь Голова КМ РЄ, міністр закордонних справ Італії, Генеральний секретар РЄ та Президент ПАРЄ, постійні представники країн-членів при РЄ. У своїх виступах учасники заходу відзначали досягнення Комісії у наданні державам Центральної та Східної Європи допомоги у розробці проектів конституцій, здійсненні експертизи виборчого законодавства, підготовці висновків на проекти законів у сфері захисту прав національних меншин, розподілу влад, громадянства, діяльності конституційних судів.

Відносини України з Венеціанською комісією

22 листопада 1996 р. Верховна Рада України схвалила Закон України ’’Про приєднання України до Часткової угоди про Європейську комісію ”3а демократію через право” (Венеціанську комісію)”.

Указом Президента України від 15 січня 1997 р. представ­ником України у Венеціанській комісії призначено народного депутата України С.П.Головатого, який на той час обіймав посаду міністра юстиції України. Заступником члена Комісії від України є суддя Конституційного Суду України В.М.Шаповал.

Слід зазначити, що відносини України з Комісією започатковані ще до приєднання України до Часткової угоди. Українські фахівці у галузі права на постійній основі брали участь в її роботі. Комісія неодноразово розглядала питання щодо розвитку конституційної ситуації в Україні на запити ПАРЄ та готувала відповідні висновки.

У 1995 р. на запит ПАРЄ Комісія схвалила висновок щодо конституційної ситуації в Україні після укладення Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України, в якому визнала договір цивілізованим правовим рішенням проблеми протистояння між законодавчою та виконавчою владами, що мало місце на той час.

В 1995-1996 рр. Комісією були підготовлені висновки стосовно окремих розділів проекту нової Конституції України, присвячених, зокрема, захисту прав людини, розвитку місцевого самоврядування.

Після набуття Україною членства в Комісії відносини між нашою країною та цим органом значно активізувалися. Так, у період з 1997 р. по 1999 р. Комісія вивчила цілу низку як чинних законодавчих актів України, так і тих, що розробляються, і 78

схвалила відповідні висновки.

У березні 1997 р. на запит ПАРЄ Комісія схвалила в цілому позитивний висновок щодо нової Конституції України.

У червні 1997 р. на запит ПАРЄ Комісія схвалила висновок на проект Закону України ’’Про Конституційний Суд України”, відзначивши його як важливий крок у забезпеченні конституційної демократії в Україні.

У 1997 р. Комісія розглянула та схвалила висновок щодо існування у законодавстві України такого виду покарання, як смертна кара, в якому визнала, що смертна кара не відповідає Конституції України.

У липні 1998 р. Комісія висловила своє ставлення до реформи виконавчої влади в Україні.

У 1999 р. на прохання ПАРЄ Комісія підготувала висновок на проект Закону України ’’Про судоустрій”, який визнано таким, що не повного мірою відповідає нормам та стандартам РЄ.

Незважаючи на те що всі вищезгадані висновки Комісії були підготовлені на запит ПАРЄ, у резолюціях Асамблеї щодо України немає будь-яких прямих посилань на них. З урахуванням позитивного характеру окремих висновків Комісії, які не знайшли свого відображення в рішеннях Асамблеї щодо України, прийнятих у 1997-1999 рр., важко визначити, яким чином вони були враховані при підготовці цих рішень.

Великого резонансу в Україні набув висновок Венеціанської комісії від 31 березня 2000 року щодо конституційності ініційованого Президентом України всеукраїнського референдуму стосовно деяких змін до Конституції України. Цей висновок, що принципово збігався з рішенням Конституційного Суду України від 27 березня 2000 року, знайшов підтримку Комітету Міністрів Ради Європи і сприяв подальшому конструктивному діалогу між гілками влади в Україні у рамках Конституції, поваги до чинного законодавства і пошуку правових шляхів урегулювання ситуації.

Сьогодні основними питаннями, що стоять на порядку денному Комісії, є:

а) конституційне правосуддя та конституційні реформи;

б) захист меншин, зокрема залучення осіб, що до них нале­жать, до структур державної влади;

в) держави з федеративним та регіональним устроєм;

г) місцеве самоврядування;

д) конституційне право та європейська інтеграція;

е) правові засади зовнішньої політики;

є) робота Європейського комітету із запобігання тортурам, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню шляхом відвідання місць позбавлення волі у країнах-членах РЄ (кількість членів Комітету дорівнює числу учасників відповідної Конвенції);

ж) діяльність Комітету Міністрів і Парламентської асамблеї Ради Європи у галузі контролю за дотриманням прав людини на Європейському континенті.

Дослідження Венеціанської комісії з питань порівняльного права публікуються у серійному виданні Комісії “Наука і техніка демократії”. Комісія також видає “Бюлетень конституційної юрисдикції”, в якому наводиться стислий виклад найбільш важливих рішень конституційних судів майже сорока країн, а також рішень Європейського суду з прав людини та Суду Європейського Союзу.