Правове забезпечення виноградарства і виноробства

Україна має настільки широку палітру природно-кліматич­них зон і сільськогосподарських територій, що може дозволити собі розвивати будь-яку галузь аграрного виробництва. Зокрема, виноградарство і виноробство, які потребують особливих умов для свого здійснення, знаходять на території нашої держави благодатну основу.

Виноградарсько-виноробна галузь, хоча і визнається єдиною та цілісною галуззю господарства, однак складається з двох ор­ганізаційно окремих підгалузей, що мають власну нормативно- правову основу функціонування. Так, виноградарство - це су­купність організаційних і технологічних прийомів розмноження, культивування і збору винограду, тоді як виноробство - це су­купність організаційних і технологічних прийомів виготовлення виноробної продукції.

Виноградарство забезпечує виробництво сировини для по­дальшої технологічної переробки у виноробну продукцію. Ма­теріальною основою виноградарства, у першу чергу, виступають виноградники - промислові насадження винограду для ви­норобства на площі понад 0,5 гектара. Виноградні насадження технічних та столових сортів у господарствах усіх форм влас­ності підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфе­рі сільського господарства. Здійснення цього обов'язку регла­ментується наказом Міністерства аграрної політики та продо­вольства України від 12 серпня 2014 року «Про реєстрацію ви­ноградних насаджень».

Усі суб'єкти виноробства поділяються на дві групи: суб'єкти первинного та вторинного виноробства. Підприємства первин­ного виноробства - підприємства, які здійснюють переробку винограду виробництво виноматеріалів, сусла або соку консер­вованого, концентрату виноградного соку, займаються витрим­кою виноматеріалів, а також утилізацією відходів виноробства. Підприємства вторинного виноробства - підприємства, які за­ймаються витримкою виноматеріалів, обробкою виноматеріа- лів та розливом або тільки розливом вин у споживчу тару від­повідно до нормативних документів. Виробництво виноробної продукції здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності за наявності в них ліцензії. За­коном України «Про державне регулювання виробництва і обі­гу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних на­поїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року встановле­но, що ліцензії алкогольних напоїв видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Ка­бінетом Міністрів України. Ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією видаються лише тим суб'єктам господарювання, які мають повний технологіч­ний цикл виробництва, включаючи викурку і витримку.

Під час виробництва виноматеріалів та інших продуктів ви­норобства здійснюються органолептичний, хімічний і мікробіо­логічний контроль якості сировини і готової продукції та ве­деться відповідна технологічна документація. Вина і коньяки України виготовляються згідно з правилами виробництва і збе­рігання тихих вин, правилами виробництва і зберігання ігристих та шампанських вин, правилами виробництва коньяків України, відповідними стандартами і технологічними інструкціями, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що за­безпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства. Виробництво і технологічна об­робка виноматеріалів дозволяються на підприємствах первинно­го виноробства. Підприємства, які займаються витримкою ви­номатеріалів та розливом вин у тару відповідно до нормативних документів, можуть у разі необхідності здійснювати дообробку або обробку виноматеріалів за технологічними інструкціями. Переробка винограду на виноматеріали, їх витримка та оброб­ка, виготовлення вин і коньяків України, вермутів, бренді про­водяться у спеціально обладнаних приміщеннях (цехах), вико­ристання яких для інших цілей забороняється. Не допускаються виготовлення, обробка, витримка та зберігання виноградних ви­номатеріалів та вин в одному приміщенні (крім розливу та ек­спедиції) з напоями плодово-ягідними, вермутами та іншими ароматизованими напоями. Використання у вітчизняному ви­норобстві імпортних виноматеріалів, що не відповідають ви­могам нормативних документів України, забороняється. Вина, виготовлені з імпортних виноматеріалів і за зарубіжною техно­логічною документацією, випускаються під їх видовою назвою із зазначенням країни походження вина та місця розливу.

Порушення правил виробництва виноробної продукції тягне за собою штраф у розмірі від п'ятисот до однієї тисячі неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян. Виготовлення з ім­портних виноматеріалів вітчизняних марок вин без зазначення їх походження і місця розливу передбачає штраф у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян, а виручка від незаконної реалізації продукції спрямову­ється до державного бюджету. Виготовлення і реалізації фаль­сифікованих вин і коньяків України тягне накладення штрафу у розмірі від чотирьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян. Крім того фальсифікація вин, вер­мутів, коньяків України, бренді є підставою для анулювання лі­цензій на виробництво та торгівлю цією продукцією.

Для науково-виробничих та комерційних цілей в окремих на­укових установах та на виноробних підприємствах утворюються колекційні фонди зразків вин (енотеки), еталонні зразки яких є національним надбанням України. Порядок створення енотек, зберігання і використання зразків вин з енотек затверджено на­казом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 27 листопада 2012 року

Виноградарство як одна з найбільш капіталоємних і трудо­містких галузей вітчизняного сільського господарства, гостро реагує на ринкові коливання та зміну правових і соціально-еко­номічних факторів, а тому дана галузь є традиційним одержува­чем державної підтримки ·. Особливості її надання регламенто­вані у постанові Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів, перед­бачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, са­дівництва і хмелярства».

13.5.