Правове регулювання виробництва інших продуктів тва­ринництва

Дедалі більшої ринкової привабливості і поширення з кожним роком набуває продукція утримання хутрових тварин. Нормативні ви­моги до утримання таких тварин визначають Методичні рекомендації з утримання хутрових тварин, затверджені наказом Міністерства агра­рної політики України від 20 червня 2008 р.

За хутровими тваринами повинна доглядати достатня кількість персоналу з відповідними знаннями видів хутрових тварин, що утри­муються. Зокрема доглядач повинен уміти: розпізнавати стан здоров'я тварин, розуміти значні зміни у поведінці, оцінювати придатність за­гального середовища для здоров'я та благополуччя хутрових тварин.

При побудові нових огорож, житла та обладнання або при мо­дифікації існуючих необхідно дотримуватися норм щодо здоров'я та благополуччя тварин при їх клітковому утриманні. Необхідний прос­тір для хутрових тварин розраховується відповідно до потреб конкре­тного виду щодо навколишнього середовища, віку, статі, живої маси та біологічних потреб тварин, враховуючи розмір групи. Слід уникати нестачі простору (перевантаження), які призводять до поведінкових або інших порушень. Технологічні вимоги до розміщення кожного виду хутрових тварин містяться у додатках 1 — 6 Методичних реко­мендацій з утримання хутрових тварин. З метою дотримання вимог Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» ви­значає методи забою хутрових тварин, які диференційовані залежно від виду тварин.

Вимоги до хутрової і шкіряної продукції містить Інструкція з порядку ветеринарного клеймування шкіряної та хутрової сировини, затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 3 липня 2001 р.

Ветеринарно-санітарні вимоги при виробництві, заготівлі, при­йманні, зберіганні, транспортуванні й реалізації яєць свійської птиці, ветеринарно-санітарні норми якості і безпеки яєць, порядок проведен­ня ветеринарно-санітарної експертизи, лабораторних досліджень, а також використання продукції, яка підлягає промисловій переробці та знезараженню встановлюють Правила ветеринарно-санітарної експер­тизи яєць свійської птиці, затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 7 вересня 2001 р. № 70, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. за №850/6041.

Безпека яєць свійської птиці — відсутність токсичної, канцеро­генної, мутагенної, алергенної чи іншої несприятливої для організму людини дії харчових яєць при їх споживанні у загальноприйнятих кі­лькостях, межі яких встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.

Для харчових цілей використовують доброякісні яйця курей, це­сарок, перепілок, індиків, качок та гусей. Реалізація яєць свійської птиці на ринках, за прямими зв'язками та у вільному продажі, а також заготівля і використання качиних та гусячих яєць дозволяються після проведення ветеринарно-санітарної експертизи. Ветеринарно- санітарній експертизі підлягає вся кількість відібраних яєць. Прово­диться зовнішній огляд, визначення маси та овоскопія (визначення якості яєць шляхом просвічування їх овоскопом). При сумнівних ре­зультатах яйця розбивають і досліджують їх вміст.

Харчові яйця (промислового виробництва) сортують не пізніше 1 доби після знесення. Яйця, які заготовляються суб'єктами господа­рювання, доставляються до пункту сортування протягом 1 доби і сор­туються не пізніше ніж через 2 доби як столові.

Найпоширенішим продуктом у роздрібній торгівлі є яйця курей. Курячі харчові яйця залежно від термінів зберігання та якості поділя­ють на дієтичні та столові. До дієтичних відносять яйця, термін збері­гання яких не перевищує 7 діб, не враховуючи дня знесення, при тем­пературі не вище +20 °С і не нижче 0 °С. До столових відносять яйця, термін зберігання яких не перевищує 25 діб, не враховуючи дня зне­сення, при температурі не вище +20 °С, а також яйця, які зберігались у холодильниках не більше 120 діб при температурі від 0 до -2 °С і від­носній вологості 85—88%. Дієтичні яйця маркуються червоною, а столові — синьою фарбою, яка дозволена Міністерством охорони здо­ров'я України. Яйця маркують штампом круглої форми діаметром 12 мм або овальної форми розміром 15x10 мм. На штампі для дієтичних яєць позначають категорію і дату сортування (число та місяць), а для столових — тільки категорію. Висота цифр на штампі дати сортування 3 мм, а цифр категорії — 5 мм. Категорії дієтичних та столових яєць позначають: добірна — «Д», перша — «1», друга — «2».

Однією з підгалузей тваринництва є шовківництво, яке вклю­чає виробництво коконів тутового шовкопряду для повнішого забез­печення переробної промисловості шовкосировиною. З метою «реані- мування» виробництва цієї тваринницької продукції було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про збільшення виробництва коконів тутового шовкопряду в 1992—1995 роках» від 2 березня 1992 р. № 105. Було передбачено здійснити цілий ряд заходів для підви­щення ефективності шовківництва: вжити заходів до зміцнення кор­мової бази шовківництва, відновлення малопродуктивних плантацій шовковиці та поліпшення догляду за ними; організувати у спеціалізо­ваних шовківницьких господарствах вирощування необхідної кількос­ті садивного матеріалу шовковиці; установити контроль за списанням насаджень шовковиці та не допускати їх самовільного викорчовуван­ня.

З метою підвищення матеріальної заінтересованості шовківни­цьких підприємств було прийнято Порядок використання коштів дер­жавного бюджету України, що спрямовуються для фінансової підтри­мки виробництва продукції шовківництва, затверджений наказом Мі­ністерства аграрної політики України від 22 липня 2005 р. № 334. Від­повідно до цього Порядку бюджетні асигнування передбачено спря­мовувати шовкопідприємствам для часткового відшкодування витрат на проведення всього комплексу технологічних робіт з виробництва та заготівлі коконів, грени тутового шовкопряду та придбання технічних засобів. Часткове відшкодування витрат відповідно до плану викорис­тання бюджетних коштів, затвердженого шовкопідприємствами та погодженого Мінагрополітики України, передбачено здійснювати у межах: 1) до 50 гривень за 1 кг на виробництво та заготівлю коконів тутового шовкопряду; 2) до 1800 гривень за 1 кг на виробництво грени тутового шовкопряду.

Завдання до самостійної роботи студентів

Виконайте такі завдання:

Завдання 1. Дайте відповіді на поставлені запитання:

1. Якими нормативно-правовими актами регулюється виробниц­тво продукції тваринництва.

2. Розкрийте роль і значення правового регулювання племінної справи у тваринництві.

3. Наведіть коло об'єктів племінної справи у тваринництві.

4. З якою метою встановлено процедуру ідентифікації тварин?

5. Дайте визначення і розкрийте роль правового регулювання бонітування тварин.

6. Розкрийте особливості правового регулювання виробництва рибної продукції.

7. Охарактеризуйте правове регулювання бджільництва.

Завдання 2. Побудуйте структурно-логічну схему на тему «Правове регулювання тваринництва».

Завдання 3. Продовжте роботу над складанням словника основ­них понять законодавства та права агропромислового комплексу.

Завдання 4.

1. Об'єктами племінної справи у тваринництві є:

а) велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні;

б) птиця, риба;

в) ропуха очеретяна, тритон болотний, квакша звичайна;

г) бджоли, шовкопряди.

2. Який державний орган в Україні координує роботу з іденти­фікації і реєстрації тварин:

а) Державне підприємство з ідентифікації;

б) Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин ;

в) Міністерство аграрної політики та продовольства;

г) Відомство реєстрації тварин.

3. Документ про походження, тип та інші якості племінних ре­сурсів, складений на основі даних офіційного обліку продуктивності, імуногенетичного контролю та офіційної класифікації за типом, це:

а) сертифікат якості;

б) свідоцтво генетичних ресурсів;

в) сертифікат продуктивності;

г) племінне свідоцтво.

4. Галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл, отриманням меду, воску та інших продуктів бджільництва:

а) бджолярством;

б) пасікою;

в) бджільництвом;

г) фермерським розведенням бджіл.

5. Галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, від­творення, вирощування, використання риби та інших водних живих ресурсів, їх вилучення та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції для задоволення по­треб населення, це.

а) рибництво;

б) рибне господарство;

в) рибальство;

г) прісноводне рибництво.

6. За виробничим напрямом розрізняють пасіки:

а) медоносні;

б) медотоварні;

в) карантинні;

г) репродукторні.

7. Пасіки, де бджоли використовуються для запилення садів, ягідників та ентомофільних сільськогосподарських культур і для ви­робництва меду, це:

а) запилювально-медові;

б) запилювальні;

в) ентимофільні;

г) розмножувальні.

8. До хутрових тварин належать:

а) шиншила;

б) песець, єнотовидний собака, нутрія;

в) норка, тхір чорний, руда лисиця;

г) кролик свійський.

9. Харчові яйця сортують не пізніше:

а) 1 доби після знесення;

б) 3 діб після знесення;

в) 7 діб після знесення знесення;

г) 12 годин після знесення.

10. Як відшкодовуються витрати шовкопідприємствам:

а) до 50 гривень за 1 кг на виробництво та заготівлю коконів ту­тового шовкопряду;

б) до 800 гривень за 1 кг на виробництво грени тутового шовко­пряду;

в) до 1800 гривень за 1 кг на виробництво грени тутового шов­копряду;

г) не відшкодовуються.

Завдання 5. Підготуйте зразки документів:

1. Заявку суб'єкта племінної справи у тваринництві на проведення державної атестації.

2. Звіт підприємства про використання коштів державного бюдже­ту, що спрямовуються для фінансової підтримки виробництва продук­ції шовківництва.

3. Позовну заяву з приводу відмови Агентства з ідентифікації і ре­єстрації тварин у видачі ветеринарної картки зеленого кольору.

Завдання 6. Розв’яжіть завдання:

1. Внаслідок проведення заходів щодо запобігання і ліквідації інфекційного захворювання (пташиний грип) в особистому селянсь­кому господарстві Герасименка Васильківською районною ветеринар­ною службою і підрозділом МНС було знищено 2 тис. голів птиці. Ге­расименко звернувся з проханням до Васильківської державної адмі­ністрації відшкодовувати завдані збитки внаслідок проведених захо­дів. Районна державна адміністрація відмовила у цьому Герасименко, мотивуючи це тим, що особисте селянське господарство Герасименко не укладало з управлінням агропромислового розвитку договір на ви­рощування зазначеної кількості голів птиці. Хто має відшкодовувати завданні збитки особистому селянському господарству? За рахунок яких коштів відшкодовуються подібні збитки? Який орган визначає напрямки господарської діяльності особистого селянського господар­ства?

2. Сільськогосподарський виробничий кооператив «Васюківсь- кий» спеціалізується на тваринництві. На загальних зборах коопера­тиву було прийняте рішення додатково передбачити в установчих до­кументах такий напрям господарської діяльності як племінна справа. Чи може недержавне підприємство займатися даним видом діяльнос­ті? Які обов'язки суб'єктів племінної справи у тваринництві по органі­зації та здійсненню зазначеного виду діяльності?

Рекомендована література

1. Богдан А. Й. До питання про законодавче регулювання вироб­ництва молока й молочних продуктів в Україні в контексті вимог за­конодавства ЄС / А. Богдан // Бюлетень міністерства юстиції України. - 2009. - № 9. - С. 81-86.

2. Єрмоленко В.Ю. Організаційно-правові засади діяльності під­розділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ю.В. Ярмоленко; Нац. аграр. ун-т. - К., 2007. - 18.Правдюк А.Л. Державна реєстрація сільськогосподарських тварин і розвиток галузі тваринництва / А. Правдюк // Економіка АПК. - 2008.-№ 4. - С.98-103.

4. Правдюк А. Л. Деякі питання державної реєстрації та іденти­фікації сільськогосподарських тварин як виду адміністративного про­вадження / А. Правдюк // Проблеми правознавства та право охорон­ної діяльності: зб. наук. праць. - 2007. - № 4. - С. 156-164.

5. Тихий П.В. Щодо поняття права користування тваринним сві­том. / Тихий П. // Вісник академії правових наук України.- 1998. - № 2(13). - С. 172 - 175.

6. Тихий П.В. Еколого-правове регулювання спеціального вико­ристання дикої фауни: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / П.В. Тихий; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. - Х., 2000. - 20 с.

7. Сендецька С.В. Особливості брендингу продукції на рин­ку м'яса птиці / С.В. Сендецька // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : логістика. - 2008. - № 633. - С. 656-661.

8. Ярмоленко Ю.В. Юридична відповідальність за порушен­ня у галузі ветеринарної медицини: проблемні питання та шляхи удо­сконалення / Ю. Ярмоленко // Право України. - 2006. - № 3. - С. 69 - 71.