ПОКАЗАННЯ СВІДКА

Показання свідка повинні бути належними. Це виходить з аналізу за двома пунктами: по-перше, свідчення повинне «мати на меті» форму­вання факту, який має «з більшою чи меншою вірогідністю» відношення до справи.

По-друге, якщо показання має відношення до справи, за іншими правилами щодо допустимості доказів ці показання можуть визнати недопустимими. У США ці правила передбачають і вимогу FRE (Феде­ральне правило доказування) 403, яка може визнати відповідний доказ недопустимим у тому випадку, якщо його «доказову силу переважує небезпека ущемлення прав».

В Україні є свої правила недопустимості доказів, і адвокат повинен пильнувати їх дотримання.

Показання має бути правдивим. Правдивість базується на правилах, що регулюють показання з чужих слів. Якщо свідка просять повторити в суді фразу, сказану за межами суду, таке показання повинне витри­мати перевірку правилами про недопустимість показань з чужих слів.

Як загальний приклад заяв, що не належать до показань з чужих слів, можна навести визнання протилежною стороною; узгоджені слова, слова, що дискредитують, слова дозволу; заяви, що розкривають пси­хологічний стан слухача.

Також заява може належати до показання з чужих слів (її доказова сила залежить від правдивості сказаного), але підпадає під дію загаль­новизнаних винятків щодо допустимості показань з чужих слів. Як за­гальний приклад винятків у питанні допустимості показань з чужих слів, можна навести чуттєве враження, хвилювання, заяви щодо медичного діагнозу чи лікування.

У зв'язку з тим, що більшість правил доказування починають діяти під час прямого допиту, ви повинні відповідно й підготуватися. При­пустимо, що на кожне запитання, що ви поставите, будуть висуватися заперечення, і ви повинні бути готові показати, чому це запитання має право на існування.

Адвокат повинен усвідомлювати, що прямий допит може дати набагато більше, ніж просто виклад свідком того, що він бачив, чув, робив. Пере­конливий прямий допит відповідає інтересам, очікуванням, потребам суддів і присяжних. Він проходить швидко, організовано і легко сприймається.

Прямий допит відтворює подію, що дає можливість уявити її картину і з допомогою свідка пережити те, що сталося. У прямих допитах лунає розповідь мовою відчуттів, образів, які притягують увагу суду, викорис­товуються предмети і наочні матеріали, які роблять пояснення живим. Під час прямого допиту судді чують історію, якою підтверджується ро­зуміння присяжних і суддів, що так і відбулося все в реальному житті.

Планування й проведення прямого допиту, який забезпечить досягнен­ня усіх зазначених цілей, — це важка робота. Однак, при цьому прямий допит добре підготовлених, переконливих свідків, які знаходять контакт з присяжними і суддями, нерідко впливає на результат судового розгляду.