ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ У «РЕЗОНАНСНИХ СПРАВАХ»: ЩО ПОВИНЕН ЗНАТИ АДВОКАТ

«Резонансні справи», особливо такі, від яких тхне політичним душ­ком, характеризуються надмірною цікавістю преси, живим інтересом громадськості та підвищеною увагою до таких справ влади.

Водночас сам адвокат повинен продумати про свої особисті вразливі місця, до яких влада може дотягнутись та здійснити за їх допомогою відповідний тиск (позбавлення свідоцтва про право на адвокатську ді­яльність, тиск на близьких родичів, порушення кримінальної справи тощо). Адвокату треба усвідомлювати, що влада (можливо) не буде гребувати такими прийомами, як показує і практика у реальних справах.

Адвокат у «резонансній справі» повинен розуміти, що йому проти­стоїть команда юристів (слідчих, прокурорів), які кожну процесуальну дію обговорюють між собою та приймають певне, продумане рішення, яке у суді відстоюють з фанатичною упертістю. Крім цієї команди слідчих і прокурорів, є ще відповідна служба оперативного супроводу, яка може прослуховувати адвоката, здійснювати зовнішнє спостереження за адво­катом та особами, з якими він спілкується, може здійснювати негласне (хоч і незаконне) проникнення до офісу, до квартири адвоката або членів його сім’ї. Такі дії незаконні, але виключати таку можливість не слід.

Отже, у такій справі проти вашого клієнта може вестись війна без будь- яких правил. У розпорядженні суду буде обвинувальний акт, наданий у елек­тронному вигляді, який послужить для судді базою для ухвалення рішення. В окремих особливих випадках можуть навіть проводитись спільні наради суддів і прокурорів з питань майбутнього, або вже розпочатого кримінального процесу. Там, де втягнута політика, таких дій не можна виключати.

Ось красномовний факт із сфери великої політики — Нюрнберзького процесу. «На Нюрнберзькому процесі наша (в розумінні радянська. Я. 3.) делегація уклала з американською, англійською і французькою делегація­ми джентльменську угоду: вони не згадують про пакт 1939 року, ми — про «Мюнхенську змову» («Красная звезда», 21 — 27 березня 2007 року). Отже, між суддями цих країн була змова не згадувати про ті неприємні для сторін моменти, де ці сторони брали участь у тих злочинах, за які мали намір судити вище німецьке керівництво. Яким би не був справедливим Нюрнберзький процес, але ця домовленість кидає на нього певну тінь.