§ 5. Відокремлені підрозділи страхової компанії

Відповідно до ЦК України, ГК України, законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», страхові компанії мають право ство­рювати відокремлені підрозділи страховика, до яких належать філії та представництва.

Відповідно до ст.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та пред­ставництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру. Страховик несе повну відповідальність за діяльність його відокрем­лених підрозділів.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Згідно із ст. 58 ГК України, відкриття суб’єктом господарю­вання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Діяльність філій страховика здійснюється в межах видів діяльності, які віднесені до їх компетенції, за умови дотримання нормативів страхових зобов’язань, встановлених для філії.

Філія може мати власну назву, яку дозволяється викорис­товувати згідно з Положенням про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик отримав ліцензії на заняття страховою діяльністю і право на здійснення яких було надано філії загальними зборами учасників страховика. Таке право може бути надане повністю або з обмеженнями. Так, відповідно до п. 1.7 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності страховик має право здійснювати страхування через свій відокремлений підрозділ за умови внесення інформації про відо­кремлений підрозділ до Державного реєстру фінансових установ.

У разі наявності у страховика відокремлених підрозділів у заяві на видачу ліцензії зазначається або до заяви додається їх перелік із зазначенням їх найменування, місцезнаходження, номерів телефонів, а також дати та номера рішення про створення відокремленого підрозділу.

Зі світової практики страхової діяльності відомі три системи організації роботи страхових компаній з філіями. Вибір тієї чи іншої системи залежить від конкретних обставин, адже кожна з них має свої особливості.

Централізована система.   Вона передбачає прийняття основних рішень (у тому числі відшкодування збитків) центральним офісом. Тут підписуються поліси, здійснюються розрахунки та ін. На філії покладається видача, отримання і перевірка анкет на страхування та покриття збитків. Ці документи пересилаються до центрального офісу для прийняття відповідних рішень.

Децентралізована система.

Регіональна система. За такої системи серед філій виокрем­люються головні для цього регіону. У них зосереджується група фахівців з андеррайтингу, оцінювання та відшкодування збитків. Вони обслуговують потреби кількох філій, що працюють у цьому регіоні.

У філіях зосереджується великий обсяг інформації про поліси, страхові внески, відшкодування збитків, заробітну плату, комісійні винагороди. Тому існує тісний зв’язок між філіями і головним офісом.

Представництво страховика є відокремленим підрозділом останнього, який не є юридичною особою, діє згідно з Положенням про представництво, не має права безпосередньо здійснювати страхову діяльність. Представництво виконує функції і завдання щодо сприяння організації і здійснення статутної діяльності страховика, виступає від імені страховика. Представництва можуть бути створені на території як України, так і іноземних держав. Вони мають такі завдання: збір інформації, реклама, пошук клієнтів страховика в цьому регіоні або країні, виконання репрезентативної функції.

Створення регіональної мережі - справа досить дорога. З розвитком посередницьких структур компаніям, можливо, стане вигідніше користуватися послугами страхових агентів і брокерів для підтримання необхідних зв’язків з віддаленими від центрального офісу страхувальниками.

Наявність численної мережі філій характерна в основному для

великих страховиків, що діють на ринку страхових послуг протягом тривалого періоду часу. Лідером у цій сфері є НАСК «Оранта», у якої за станом на квітень 2014 року утворено 676 відокремлених структурних підрозділів¹.