Цивільний кодекс України в системі сімейного законодавства

Питання співвідношення цивільного і сімейного права вже давно входить до кола дискусійних проблем. При цьому необхідно погодитися з тим, що ця проблема ніколи не була і не може бути лише теоретичною, оскільки від визнання або невизнання існування сімейного права як окремої галузі права залежить питання про можливість або неможливість застосування до сімейних відносин цивільно- правових норм.

Наявність кодифікованого законодавства, в даному випадку - СК, не знімає цього питання, оскільки є окремі підгалузі цивільного права, норми яких зібрані в кодекси, виходячи з міркувань законодавчої техніки, зокрема Житловий кодекс, Повітряний кодекс, Кодекс торгового мореплавства тощо. Ст. 8 СК закріпила правило, відповідно до якого майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім’ї та родичами, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними нормами ЦК, якщо це не суперечить суті сімейних відносин. Ч. 1 ст. 9 ЦК теж містить норму, відповідно до якої положення його застосовуються і до врегулювання сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Ст. 20 СК встановлює загальне правило, відповідно до якого до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139. Причому в цих випадках позовна давність застосовується судом відповідно до ЦК, якщо інше не передбачено СК. Таким чином, створюється можливість для субсидіарного застосування цивільного законодавства до сімейних відносин. Це новий підхід, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК УРСР сімейні відносини регулювалися лише сімейним законодавством, а це означало, що цивільне законодавство могло застосовуватися до сімейних відносин лише у випадках, прямо передбачених у законі. Підхід, запропонований у новому СК, знімає це питання, і щодо таких сімейно-майнових інститутів, як право спільної сумісної власності подружжя, права батьків та дітей на майно тощо, а вони є змішаними інститутами, можуть застосовуватися норми цивільного права.

Проте таке застосування можливе лише до майнових відносин членів сім’ї та родичів. Що ж стосується особистих немайнових відносин членів сім’ї, то застосовувати до їх урегулювання норми ЦК неможливо.

Новий СК містить спеціальну ст. 10 «Застосування аналогії закону та аналогії права», яка встановлює: якщо певні сімейні відносини не врегульовані Кодексом або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону). Таким чином, прогалина в законі може бути заповнена у конкретних правовідносинах договірним регулюванням, а якщо учасники сімейних правовідносин цього не зроблять, то буде застосована відповідна норма СК до регулювання інших подібних відносин. Якщо ж до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права), тобто тих засад, які сформульовані в ст. 7 СК.

<< | >>

↑

Источник: Сімейне право України: навчальний посібник / Т. А. Кобзєва, В. С. Шапіро. - Суми : Сумський державний університет,2015. - 90 с.. 2015

Еще по теме Цивільний кодекс України в системі сімейного законодавства:

- Семейное право России - Сімейне право України -