Митний кодекс України, який набрав чинності з 1 червня 2012 р., суттєво відрізняється від Митного кодексу України від 11.07.2002.
Йдеться не лише про істотне вдосконалення законодавчої техніки. Одним зі значущих позитивних моментів коментованого Кодексу є те, що в ньому зведені й узгоджені норми великої кількості правових актів, які раніше були розпорошені по законодавству та нерідко суперечили одна одній.
Чинний Митний кодекс України має принципове значення для реалізації завдань щодо приведення національного законодавства у відповідність до норм міжнародного права. Останню тезу можна проілюструвати на прикладі впровадження нового для українського митного законодавства інституту уповноважених економічних операторів.
Надання митними службами пільг підприємствам, які дотримуються мінімальних стандартів безпеки міжнародного ланцюга постачання товарів та використовують ефективні методи роботи, є одним з чотирьох основних елементів Рамкових стандартів безпеки і полегшення світової торгівлі, прийнятих керівниками національних митних адміністрацій країн - членів Всесвітньої митної організації ще в червні 2005 р. Процеси, які відбуваються останніми роками в Європі та в нашій країні (вступ України до СОТ; приєднання до низки міжнародних конвенцій з митних питань: у 2002 р. - до Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах, у 2004 р. - до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція), у 2006 р. - до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція); прийняття у 2005 р. Всесвітньою митною організацією Рамкових стандартів безпеки та полегшення світової торгівлі тощо; ухвалення оновленого Митного кодексу ЄС), зумовили необхідність внесення системних змін до національного митного законодавства, що відповідали б як проблемам сьогодення, так і стандартам Європейського Союзу. Все це сприяло впровадженню в митне законодавство України нового, раніше невідомого для вітчизняних митних відносин, інституту уповноваженого економічного оператора.
Практика правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності вказує на необхідність глибокого вивчення і всебічного врахування всього нового, що відбувається в сьогоденній діяльності як у нашій країні, так і за її межами. Це стосується й організаційно-правових засад діяльності в митній сфері взагалі, й діяльності уповноваженого економічного оператора зокрема.