Стаття 12. Надання статусу уповноваженого економічного оператора

1. Уповноважений економічний оператор - це підприємство, створене відповід­но до законодавства України, яке відповідає умовам, встановленим статтею 14 цього Кодексу, та має право користуватися спеціальними спрощеннями відповідно до статті 15 цього Кодексу.

2. Статус уповноваженого економічного оператора надається підприємству митни­цею шляхом видачі сертифіката уповноваженого економічного оператора та включен­ня його до Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів.

3. Підприємству може бути видано сертифікати уповноваженого економічного оператора таких видів:

1) на спрощення митних процедур;

2) щодо надійності і безпеки;

3) на спрощення митних процедур та щодо надійності і безпеки.

4. Статус уповноваженого економічного оператора визнається на всій митній тери­торії України.

5. Взаємовідносини уповноваженого економічного оператора з митним органом визначаються погодженою керівником митного органу та уповноваженим економіч­ним оператором процедурою, що встановлює:

1) регламент інформаційного обміну між митним органом та уповноваже­ним економічним оператором;

2) порядок обліку, зберігання та перевірки митного забезпечення, знятого з товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

3) особливості виконання митних формальностей під час застосування спе­ціальних спрощень, що надаються уповноваженому економічному опе­ратору відповідно до цього Кодексу.

(Статтю 12 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012.)

Пункт 1 коментованої статті вводить в українське митне законодавство інститут уповноваженого економічного оператора (УЕО). Ця новела ґрун­тується на нормах міжнародного права. Міжнародна конвенція “Про спро­щення та гармонізацію митних процедур”^[3] від 18.05.1973 передбачає спеці­альні процедури для уповноважених осіб, що відповідають установленим митною службою критеріям, у тому числі мають належне досьє відповід­ності вимогам митної служби і задовільну систему ведення комерційної документації.

Подальшого розвитку та удосконалення правові, економічні, організа­ційні засади з питань уповноважених осіб у зовнішньоекономічній діяль­ності набули в прийнятих Всесвітньою митною організацією 23 червня 2005 р. Рамкових стандартах безпеки та полегшення світової торгівлі^[4].

На виклики часу щодо безпеки здійснення зовнішньоторговельних опе­рацій положеннями Рамкових стандартів запроваджувалися принципи та стандарти, що створюють умови для підвищення безпеки міжнародної торгівлі та сприяють безперервному руху товарів упродовж усього безпеч­ного міжнародного ланцюга поставок товарів. І саме в такому контексті в Рамкових стандартах вводиться поняття “уповноважений економічний оператор”, тоді як поняття “уповноважена особа” в Кіотській конвенції роз­глядається лише в аспекті усунення розбіжностей у митних правилах і процедурах Договірних сторін. Поняття “уповноважений економічний оператор” за термінологією Рамкових стандартів означає учасника зовніш­ньоекономічної діяльності, діяльність якого схвалена митною адміністра­цією як така, що відповідає нормам ВМО або стандартам забезпечення безпеки ланцюга поставки товарів. Можна зробити висновок, що уповно­важений економічний оператор - це особа (одна з учасників зовнішньо­економічної діяльності), яка нарівні з митними органами забезпечує без­пеку та надійність міжнародного ланцюга поставок товарів.

Завдання створення інституту уповноваженого економічного операто­ра в Україні полягає в наданні певній категорії осіб, які користуються дові­рою митних органів, можливості використовувати спеціальні спрощення. Статус УЕО надається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності цен­тральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалі­зує державну політику у сфері фінансів шляхом видачі свідоцтва уповно­важеного оператора економічної діяльності про внесення його до Єдиного реєстру уповноважених операторів економічної діяльності і вид дозволу, який йому надається на спрощення:

1) митних процедур;

2) митного контролю щодо надійності та безпеки;

3) митних процедур і митного контролю щодо надійності та безпеки.

Отже, п. 2 коментованої статті вказує на те, що статус уповноваженого економічного оператора надається підприємству митницею за місцем його державної реєстрації шляхом видачі йому бланка відповідного документа за встановленою Кодексом формою (Сертифікат уповноваженого еконо­мічного оператора) та внесення підприємства цією ж митницею до Єдино­го реєстру уповноважених економічних операторів, який ведеться в елек­тронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

П. 3 ст. 12 Кодексу визначає види сертифікатів УЕО, кожен з яких надає право підприємству - утримувачу сертифікату одержувати перелік спеці­альних спрощень під час здійснення митних операцій з товарами, які пере­бувають під митним контролем.

Спрощення митних процедур, які надаються митною службою зазначе­ним особам, полягають у цьому випадку в такому: вантажоодержувач/ван- тажовідправник уповноважений митною службою одержувати/відправля- ти товари безпосередньо на своїх об'єктах / зі своїх об'єктів без пред'яв­лення цих товарів до митного органу призначення/відправлення. Детально про спеціальні спрощення, які можуть надаватись підприємствам, що отримали статус УЕО, див. у коментарі до ст. 15 Митного кодексу України.

У п. 4 ст. 12 зазначено, що в ч. 4 повідомляється: статус уповноваженого оператора економічної діяльності визнається на всій митній території України. Уповноважений економічний оператор як за місцем своєї держав­ної реєстрації, так і в будь-якій іншій частині митної території України має однакові права на перелік спеціальних спрощень під час здійснення ним операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, відповідно до типу наданого йому митним органом Сертифіката уповноваженого еко­номічного оператора.

Пункт 5 коментованої статті встановлює загальну процедуру відносин УЕО з митним органом. Упровадження інституту УЕО в практику регулю­вання відносин митних органів з учасниками зовнішньоекономічної діяль­ності має сприяти відповідності митного законодавства України Рамковим стандартам безпеки і полегшення світової торгівлі, прийнятим Всесвіт­ньою митною організацією в 2005 р.

З огляду на зміст коментованої статті, можна зробити висновок, що введення інституту уповноваженого економічного оператора торкається двох основних аспектів: правового, що стосується власне порядку і правил митного регулювання на митній території України, та економічного, що є наслідком зміни правових норм реалізації економічної діяльності ринко­вими суб'єктами. Перший з них пов'язаний зі статусом УЕО як юридичної особи, що здійснює конкретні види діяльності, другий - із впливом діяль­ності уповноваженого економічного оператора на всю систему економіч­них взаємовідносин суб'єктів господарювання.

Саме тому запровадження інституту уповноваженого економічного оператора стало для вітчизняного законодавства відповіддю на виклики часу, запорукою виходу на якісно новий рівень співробітництва з підпри­ємницькою спільнотою.