<<
>>

Додаток А Проект Закону України “Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України”

А. Частини 1–4 ст. 18 викласти в такій редакції:

1. Цивільні справи у сфері захисту права інтелектуальної власності, щодо нерухомого майна, справи з ціною позову понад 200 розмірів мінімальної заробітної плати в суді першої інстанції розглядаються колегіально у складі трьох суддів.

Усі інші цивільні справи розглядаються одноособово суддею. Суд, що одноособово розглядає справу, може винести ухвалу про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, якщо (а) розгляд і вирішення справи має особливе значення для судової практики; (б) справа з фактичної чи правової точки зору характеризується особливою складністю.

2. Цивільні справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; про усиновлення; про позбавлення та поновлення батьківських прав; про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав; про визначення чи зміну місця проживання малолітньої дитини; спори щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів.

3. Цивільні справи, що розглядалися в суді першої інстанції одноособово суддею, в судах апеляційної інстанції також розглядаються одноособово суддею. Інші цивільні справи розглядаються колегією у складі трьох суддів.

4. Цивільні справи за касаційними скаргами розглядаються в суді касаційної інстанції колегією у складі трьох суддів.

Б. Статтю 19 викласти в такій редакції:

“Стаття 19. Порядок вирішення питань членами складу суду

1. Питання, що виникають під час розгляду справи колегіальним складом суду, вирішуються більшістю голосів членів складу суду. Головуючий голосує останнім.

2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із членів складу суду не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали.

3. Член складу суду, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення”.

В. Статтю 20 викласти в такій редакції:

“Стаття 20. Підстави для відводу судді чи народного засідателя

Суддя чи народний засідатель не можуть брати участь у розгляді справи і підлягають відводу (самовідводу) у разі їх прямої чи побічної заінтересованості в результаті розгляду справи у зв’язку з:

1) тим, що під час попереднього вирішення справи він брав участь як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;

2) перебуванням у родинних, сімейних відносинах чи відносинах свояцтва з особами, які беруть участь у справі;

3) перебуванням у матеріальній, службовій чи іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;

4) перебуванням в особливих стосунках з особами, які беруть участь у справі;

5) перебуванням в адміністративних чи інших правовідносинах з особами, які беруть участь у справі;

6) використанням суддею при вирішенні справи преюдиційних фактів, встановлених ним же в іншій справі;

7) перебуванням у відносинах, зазначених у пунктах 2–5, з посадовими особами або засновниками юридичної особи, яка є учасником процесу;

8) наявністю інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та об’єктивності”.

Г. Частину 1 ст. 23 викласти в такій редакції:

“За наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, народний засідатель, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід”;

частину 2 ст. 23 ЦПК викласти в такій редакції:

“На підставах, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, судді, народному засідателю, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі”.

Ґ. Перше речення ч. 2 ст. 24 ЦПК викласти в такій редакції:

“Заява про відвід судді, який розглядає справу одноособово або за участю народних засідателів, вирішується головою суду або його заступником, а про відвід голови суду – суддею вищестоящого суду в судовому засіданні протягом трьох днів”.

Д. У частині 2 ст. 159 ЦПК слова “одного із суддів” замінити на слова “у разі заміни будь-кого зі складу суду”.

Е. У статті 215 ЦПК України зазначити, що у вступній частині рішення потрібно вказувати прізвища та ініціали членів складу суду.

Є. Частину 1 ст. 302 ЦПК викласти таким чином:

“Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них іншим суддям з колегії, яка розглядатиме апеляційну скаргу”.

Ж. До статті 304 ЦПК України включити частину 11, яку викласти в такій редакції:

“Перед початком судового засідання в суді апеляційної інстанції головуючий оголошує особам, які беруть участь у справі, склад суду і право заявляти відвід, роз’яснюючи відповідні підстави для цього.

Суддя апеляційної інстанції не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу у випадках, передбачених ч. 1 ст. 20 цього Кодексу, а також якщо він (1) перебуває в родинних, сімейних відносинах чи відносинах свояцтва з суддею, що розглядав справу у попередній інстанції; (2) перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від нього; (3) перебуває з ним в особливих стосунках; (4) перебуває з ним в адміністративних чи інших правовідносинах”.

З. Частину 1 ст. 311 ЦПК слід доповнити додатковою підставою для скасування рішення та направлення її на новий розгляд і викласти в такій редакції:

“Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто неналежним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що вказують на його пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи або викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою”, а нумерацію інших пунктів змінити відповідно.

И. Перше речення ч. 1 ст. 333 ЦПК України викласти в такій редакції:

“Цивільні справи за касаційними скаргами розглядаються колегією у складі трьох суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі”.

<< | >>
Источник: КОЛІСНИК ОЛЕНА ВІКТОРІВНА. СУД ЯК СУБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Харків –2008. 2008

Еще по теме Додаток А Проект Закону України “Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України”:

  1. 2.1. Поєднання засад одноособового та колегіального розгляду справ у порядку цивільного судочинства
  2. 2.2. Інститут народних засідателів і правові підстави їх участі в цивільних процесуальних правовідносинах
  3. 3.1. Відвід (самовідвід) суду та його юридичні підстави
  4. Додаток А Проект Закону України “Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України”
  5. 2.3. Спеціально-юридичні гарантії права громадян на екологічну безпеку в Україні
  6. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  7. Українська модель державної виконавчої служби в системі публічної влади
  8. Суб’єкти запобігання злочинам, вчиненим на релігійному ґрунті
  9. 1.4. Досвід закордонних країн в сфері вирішення та запобігання трудовим спорам
  10. 2.2. Галузеві принципи адміністративно-процедурної діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -