Стратегії пошуку інформації в інтернеті

Зараз найбільш популярні такі послуги інтернету: веб-форуми, блоги, вікі-проекти (зокрема, Вікіпе- дія), інтернет-магазини, інтернет-аукціони, соціальні мережі, електронний підпис, групи новин (в основ­ному, Usenet), електронні платіжні системи, інтернет-радіо, інтернет-телебачення IPTV, IP-телефонія, ме- сенджери, пошукові системи, інтернет-реклама, віддалені термінали та управління, інші послуги.

Перегляд веб-сторінки здійснюється за допомогою спеціального редактора об’єктів - браузера. Браузер - це комп’ютерна програма у вигляді зручного для користування вікна. На даний час існує доволі багато браузерів, найбільш популярні серед них в Україні Google, Opera, Mozilla Firefox, Safari.

Сьогодні інтернет - це найбільший світовий інформаційний ресурс, що містить практично всю ін­формацію, якою може зацікавитись людина. Але популярне порівняння мережі з величезною бібліотекою неправомірне через відсутність будь-якої систематизації її ресурсів і хаотичне стрімке збільшення кілько­сті посилань. Тому «потенціал для вирішення задач» інтернету (корисність інформації, одержаної за її допомогою) є досить низьким - користувач не може розраховувати на одержання інформації, яка буде водночас задовольняти три базові вимоги - своєчасність, достовірність, повнота. Отже, використання інтернету з професійною метою становить проблему, яка постійно ускладнюється.

У цьому контексті вводиться поняття «медіа-компетентність», яке позначає систему навичок по­шуку в інтернеті і застосування інформації з раціональним рівнем потенціалу вирішення задач. Вебсер- фінг - заняття захоплююче, але малопродуктивне. Тому для пошуку потрібної інформації користувач має звертатись до спеціальних сервісів.

Існують три базові стратегії, які можуть бути використані:

1) перегляд пошукових каталогів - найчастіше це неефективна стратегія, яка дає безсистемні результати.

2) перехід за гіперпосиланнями від стартової сторінки. Ефективність цієї стратегії залежить від вибору початкового сайту або веб-сторінки. Більшість мегапорталів мають рейтинги сайтів, позначені як «Тор» або «Сої». Такі рейтинги створюються за кількістю відвідувань їх користувачами. Але інформаційні потреби різних користувачів не збігаються, тому до таких рейтингів слід ставитись з обережністю;

3) пошук за допомогою пошукових систем. На відміну від каталогів, такий пошук не обмежується окремою категорією. Ця стратегія може бути використана і для пошуку першої сторінки.

Використовуючи пошукові системи інтернету, потрібно враховувати такі фактори, що впливають на результативність пошуку:

- кожна пошукова система мережі має свою спеціалізацію;

- пошук здійснюється не за повними текстами документів, а за їх пошуковими образами, при цьому кожна система має оригінальний механізм роботи з ключовими словами. Зокрема, якщо база даних системи невелика, то до неї записується більше термінів інакше відбираються «найвагоміші» ключові слова;

- запити і їх інтерпретація реалізуються в пошукових системах по-різному.

Більшість систем надають користувачеві можливість сформулювати простий запит у формі фрази природною мовою без загальних слів, сполучників і прийменників або складний запит, який враховує специфіку пошукового апарату системи. Складний запит дає змогу варіювати різні параметри пошукового процесу.

Для того щоб підвищити ефективність пошуку, слід провести попередній аналіз теми інформацій­ного запиту і визначити:

- унікальні слова, спеціальні терміни, назви, абревіатури або акроніми для даної теми. Пошук за такими словами найбільш ефективний. Для точного надання граматичної форми слова слід розрізняти великі і малі літери, у деяких системах з цією метою також використовується символ «!».

- спільноти, організації, установи або окремі особи, сайти або веб-сторінки яких можуть містити пот­рібну інформацію або корисні посилання. Знайдені сторінки можуть стати стартовими для подальшого пошуку;

- стійкі вирази (словосполучення, фрази), які стосуються даної теми, наприклад «правове регу­лювання» або «набуття чинності законом». Для такого пошуку слід використовувати лапки (дужки) або оператори відстані. Це уточнює запит і зменшує кількість документів, що видаються;

- інші слова, які можуть траплятись у будь-якому документі із заданої теми. Як ключові слова найчастіше використовуються іменники, рідше - прийменники і зовсім рідко - дієслова, прислівники, при­йменники, сполучники.

Пошук може здійснюватись як за окремим словом, так і їх сукупністю - слова сполучаються за до­помогою логічного оператора «AnD» (від англ. «та») або символу «+». На запит з одним словом система видасть більшу кількість посилань, але при збільшенні слів результати будуть точнішими.

Бажано визначити для кожного слова із запиту можливі синоніми, еквівалентні терміни, інші варіанти написання. Синоніми можна вказати у цьому ж запиті через оператор «OR» (від англ. «або») або викорис­тати в наступному запиті, якщо перший не дав бажаних результатів. Деякі системи дають змогу вказати сукупність еквівалентних термінів за допомогою дужок. Слід також враховувати існування різних словоформ (наприклад, різних закінчень), якщо така можливість надається системою. Наприклад, вираз правов* може охоплювати слова «правовий», «правове», «правова» та ін. Деякі системи роблять це автоматично.

Варто також зважати, що деякі пошукові системи ігнорують так звані «стоп-слова» - прийменники, частки, сполучники тощо, а деякі їх ураховують.

Виключити з пошукового запиту певні слова можна за допомогою оператора «пОТ» (від англ. «не») або символу «-». Наприклад, запит малі підприємства - кооперативи означає, що зі списку знайдених ресурсів будуть виключені ті, в яких трапляється слово «кооперативи».

Слід також пам'ятати, що в інтернеті існують ресурси, не охоплені пошуковими системами та по­шуковими каталогами - так званий «невидимий Web». «Невидимий веб» можна розбити на дві частини:

— вміст спеціалізованих баз даних, які не зберігаються у вигляді певних веб-сторінок, а динамі­чно формуються спеціально у відповідь на конкретний запит до цієї бази;

— сторінки, які виключають з поля зору пошукової системи згідно з прийнятою політикою. За від­сутності конкретних технологічних причин до бази даних пошукової системи можуть включатись тільки ті сторінки, що відповідають певному критерію. Особливо це актуально для пошукових систем із величез­ними обсягами індексів.

У будь-якому разі пошук інформації в інтернеті - це завдання, яке вимагає творчого підходу, а стра­тегії пошуку повинні змінюватись залежно від результатів, що видаються у відповідь на запит. Опанову­вати їх доцільно ще й тому, що сфера використання інструментарію пошукових систем розширюється - створюються версії популярних систем для окремих вузлів інтернету та корпоративних інтрамереж.

Технології пошуку інформації в інтернеті.

Агент - це програма, розміщена у певному середовищі і здатна до гнучкої автономної поведінки для досягнення визначеної мети. Агент не тільки сприймає імпульси від середовища, в якому він функці­онує, а й може змінювати його. У користувача немає необхідності втручатись у роботу агента, контролю­вати його дії або внутрішній стан. Гнучкість агента виявляться у його проактивності, здатності до змін і взаємодії з користувачами та іншими агентами.

Початковою функцією агентів був поточний контроль за діяльністю центрального процесора та пе­риферійного обладнання. Сьогодні агенти розрізняються за функціями, що вони виконують, зокрема ви­діляють класи мобільних та інтелектуальних («розумних») агентів.

Мобільні агенти - програми, що переміщуються в базах даних і знань (зокрема, у веб-вузлах) для пошуку інформації.

Агенти, що їх позначають як інтелектуальні, крім названих вище функцій, можуть вести спостере­ження і здійснювати вимірювання, керувати комп'ютерними мережами, передавати повідомлення, сорту­вати електронну пошту. Програмні агенти змінюють людино-машинний інтерфейс - на їх основі розроб­ляються інтерактивні персонажі, з якими можна спілкуватись і радитись.

Роботи з інтелектуальних агентів є відгалуженням досліджень зі штучного інтелекту. Для їх ство­рення застосовується апарат нейронних мереж, нечіткої логіки, інтерпретації текстів природною мовою, колаборативної фільтрації (видачі рекомендацій індивідуальному користувачеві на основі відомостей про переваги певного співтовариства, до якого він належить). Незважаючи на великі можливості названих технологій, для їх реалізації потрібні потужні суперкомп'ютери, розподілені сховища даних, ефективні ни- зькорівневі технології пошуку та операційні системи, що підтримують виконання мобільного коду.

Але, незалежно від їх втілення, програмні агенти мають одне спільне завдання - підвищення про­дуктивності та ефективності роботи користувачів. Для цього вони виконують таку кількість дій, яку людина не в змозі зробити самостійно через їх трудомісткість або складність.

З огляду на вказане найбільш актуальним напрямком використання програмних агентів є пошук і зби­рання інформації. Представниками класу програмних агентів є веб-роботи, які виконують індексування для пошукових систем.

Такі програми пропонуються і кінцевим користувачам. При цьому слід зазначити, що звичайний веб-браузер не є роботом, оскільки ним керує людина і він не видає автоматично документи за гіперпосиланнями.

Пошукові агенти мають наступні переваги порівняно зі звичайним зверненням до пошукових систем:

— пошуковий агент передає користувачеві не просто результати роботи пошукової машини, а й попередньо переглядає документи і вибирає з-поміж них найбільш релевантні, з його погляду;

— агент може налаштовуватись на переваги користувача, враховувати обмеження на пошук;

— деякі агенти можуть працювати в оффлайн режимі - користувач дає завдання агенту і відключається від мережі, а агент виконує завдання на сервері і передає результати користувачеві, як тільки він знову підклю­читься. Агенти можуть шукати інформацію щогодини, щодня, щотижня, щомісяця (залежно від налаштування);

— агенти можуть навчатись - користувач оцінює роботу агента, а той може скоригувати свої кри­терії відбору інформації, враховуючи ці оцінки.

— Таким чином, пошукові агенти можуть розглядатись як інтелектуальна надбудова над пошуко­вими машинами.

3.4.