15.1. Загальна характеристика оперативно-розшукової інформації Оперативно-розшукова діяльність здійснюється заради отримання інформації, її накопичення, обробки, аналізу і висновків та вжиття відповідних заходів.

Робота кожного оперативного підрозділу пов'язана, в першу чергу, з виявленням, попередженням, розкриттям і розслідуванням злочинів. Неможливо навіть уявити, що оперативні підрозділи можуть виконати своє завдання, не маючи ніяких відомостей про злочинця.

Соціально-економічний і науково-технічний розвиток України на сучасному етапі пов'язані з вирішенням проблем інформатизації держави, суспільства, правопорядку. Інформаційне забезпечення оперативно-розшукової діяльності є складовою частиною інформатизації правоохоронних органів, що являється невід'ємною частиною інформаційної системи України.

Для ефективної боротьби з організованою злочинністю оперативним підрозділам необхідно мати відповідну оперативну інформацію щодо діяльності кримінальних структур, процесів, що відбуваються у злочинному середовищі, лідерів та авторитетів організованих злочинних угруповань. Для протидії насильницькій злочинності, захисту особи від кримінальних посягань оперативним підрозділам необхідно, насамперед, підвищити ефективність негласної пошукової роботи на основі використання можливостей наданих оперативно-розшуковим законодавством, використання можливостей оперативно-технічних підрозділів. Міністерство внутрішніх справ України, зокрема, в своїх нормативно-правових актах, зосереджує увагу на якісно новому рівні діяльності по вдосконаленню тактики і методики розкриття та розслідування злочинів, запровадженні в практику діяльності передових вітчизняних та зарубіжних форм і методів роботи.

Науково обґрунтовано і практично доведено, що важливим засобом підвищення ефективності правоохоронної діяльності є інформатизація всіх напрямків роботи щодо боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку.

Основною метою системи інформаційного забезпечення органів оперативно-розшукової діяльності є всебічна інформаційна підтримка практичної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю в України на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та інших заходів. Одним з основних завдань функціонування системи інформаційного забезпечення оперативних підрозділів в сучасний час стає завдання інформатизації оперативно-розшукової діяльності ОВС України. Згідно з відомчою інформаційною політикою це завдання нерозривно пов'язано з формуванням інформаційного середовища органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, що складається з відомчих інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури правоохоронних органів. Ефективність інформаційного середовища правоохоронних органів України забезпечується за рахунок комплексного, системного підходу до вирішення проблем техніко-технологічного та соціально-політичного характеру. Вирішення останніх проблем пов'язано, насамперед, з відкритістю інформаційного середовища для суспільства, що дає можливість реалізовувати узгоджені інтереси громадян, суспільства та держави (органів внутрішніх справ, податкової міліції та інших) на системній основі.

Інформатизація оперативно-розшукової роботи пов'язана з

удосконаленням не тільки обчислювальних технологій, але і того соціального середовища, куди ця технологія «вмонтовується». В зв'язку з цим уявляється доцільним проаналізувати завдання оперативно-розшукової діяльності, її нормативно-правову базу, організаційну структуру та шляхи їх вдосконалення.

Відомо, що оперативно-розшукова діяльність є однією з самостійних галузей державно-правової діяльності. Згідно зі ст. 1 Закону України від «Про оперативно-розшукову діяльність» «завданнями оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та

груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах суспільства і держави».

- попередження, припинення, розкриття, розслідування злочинів, розшук злочинців, осіб, які пропали безвісті, відшкодування заподіяних матеріальних збитків;

- установлення причин та умов, що породжують злочини або сприяють їх здійсненню;

- збір фактичних даних, які можуть бути доказами по кримінальній справі або послужити приводом та підставою для її порушення та проведення невідкладних слідчих дій;

- забезпечення безпеки осіб, що беруть участь в кримінальному судочинстві;

- інформування державних органів про фактичні обставини подій, прогнози та аналіз розвитку обставин, що небезпечні для громадського порядку, життя та здоров'я громадян, збереження матеріальних цінностей;

- взаємне інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;

- інформування міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних систем окремих держав згідно з договорами та угодами;

- розробка організаційних та тактичних заходів щодо боротьби зі злочинністю, проведення наукових досліджень, навчання оперативних співробітників формам та методам ОРД.

В радянські часи не було законодавчо закріплено термін «оперативно- розшукова діяльність», і це викликало багато непорозумінь. Сучасна кримінальна ситуація в Україні - якісно новий феномен як за масштабами злочинних проявів, так і за ступенем їх руйнівного впливу на життєдіяльність суспільства, права і свободи громадян. Саме це виправдовує як організацію ОРД, так і її правове регулювання.

В багатьох випадках поряд з гласними, що передбачаються кримінально- процесуальним законом, заходами щодо установлення істини та виявлення порушників, слід також використовувати і негласні оперативно-розшукові методи пошуку, порядок проведення яких регулюється не Кримінально-процесуальним кодексом, а іншими законами та нормативними актами. Якщо порівнювати звичайні кримінально-процесуальні дії з тими, що здійснюються при оперативно- розшуковій діяльності, то їх відрізняє в основному лише ступінь таємності проведення. Прийняття окремого закону про оперативно-розшукову діяльність означає визначення її легітимною, тобто заснованою на законі, державно­правовою діяльністю. При цьому важливо пам'ятати, що закон - це не тільки дозвіл, а і обов'язок для відповідних виконавчих структур та посадових осіб здійснювати оперативно-розшукову діяльність. На цей час проведено багато досліджень щодо взаємозв'язку оперативно-розшукової діяльності з іншими видами діяльності, в першу чергу кримінально-процесуальною. Безумовно, результати таких досліджень повинні враховуватися при формуванні інформаційної політики в правоохоронних органах, зокрема при створенні інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності.

Основні напрямки розвитку інформаційного забезпечення оперативно- розшукової діяльності включають:

- підготовку відповідних кадрів для оперативних підрозділів;

- телекомунікації, широкохвильовий та супутниковий зв'язок;

- міжнародні комунікації та інформаційну політику;

- автоматизовані банки даних;

- конфіденційність та розкриття інформації, право на нерозголошування інформації;

- комп'ютерна безпека, правове регулювання інформаційної безпеки;

- галузеві та відомчі інформаційні мережі;

- інтелектуальна власність;

- інформаційні технології в освіті, інновації;

- управління відомчими інформаційними ресурсами;

- інформаційне законодавство.

Різноманіття і різнорідність відносин між суб'єктами, що залучені до формування і розвитку інформатизації оперативно-розшукової роботи, диктують велику кількість підходів до створення тих або інших нормативних механізмів регулювання.

Уявляється, що інформатизація оперативно-розшукової діяльності повинна здійснюватися за такими напрямками: інформатизація оперативних підрозділів, які здійснюють ОРД; інформатизація завдань, що виконуються при оперативно- розшуковій діяльності. Що стосується першого напрямку інформатизації, то слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про оперативно- розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність здійснюється визначеними оперативними підрозділами: органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки, прикордонних військ, управління державної охорони, органів державної податкової служби, органів і установ з питань виконання покарань.

Для забезпечення оперативного обміну повідомленнями та інформацією оперативно-розшукового характеру між підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, створюються галузеві інформаційні мережі, які є складовою частиною інформаційної мережі правоохоронних органів. В правоохоронних відомствах організуються спеціальні галузеві служби, що займаються інформаційним забезпеченням, в МВС України це, зокрема, Департамент оперативної інформації (ДОІ). Слід зазначити, що інформаційні галузеві мережі всіх рівнів (центральний, регіональний, територіальний) - це відомчі мережі закритого типу і не допустимо підключення їх до інформаційних мереж загального користування. При побудові комп'ютерних мереж використовуються новітні інформаційні технології із застосуванням оптово- волоконних, провідних та радіоканалів передачі даних, сертифікованих програмно-апаратних засобів, які забезпечують надійність, вірогідність та конфіденційність обміну. При створенні інформаційних мереж для взаємодії оперативних підрозділів, в інтересах інформаційного забезпечення оперативно- розшукової діяльності, обов'язково враховується необхідність оперативності та безпеки інформаційного обміну.

Що стосується застосування новітніх інформаційних технологій для забезпечення ефективності оперативно-розшукової роботи, то з цією метою доцільно використовувати електронну пошту, засоби мультімедіа, відеоконференції, системи управління базами даних, міжнародний обмін інформацією та інші.

Одне з основних завдань, що потребує подальшого вирішення - це підняття ступеня готовності оперативних підрозділів до роботи з інформаційними системами, до активного використання ними новітніх інформаційних технологій у своїй професіональній діяльності. На цей час існує певний психологічний бар'єр щодо їх використання, для подолання якого необхідна кропітка цілеспрямована робота серед працівників оперативних підрозділів, подолання сформованих стереотипів, фактично переосмислення традиційних підходів та методів, формування нового - системного мислення, оволодіння умінням бачити в нових інформаційних технологіях не тільки систему знань, але і сукупність практичних прийомів, методів і засобів, що розширюють межі можливостей користувачів таких систем.

Раніше вже були зазначені основні завдання, що виконуються при здійсненні оперативно-розшукової діяльності. На цей час згідно з Концепцією розвитку системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України в Департаменті оперативної інформації МВС України розроблені та вдосконалюються автоматизовані інформаційні системи, що здійснюють інформаційну підтримку оперативно-розшукової діяльності. Відомо, що до структури ДОІ МВС України входять, зокрема, центр кримінальної інформації та центр оперативно-довідкової інформації.

Центр кримінальної інформації проводить комплекс заходів по збиранню, обробці, аналізу та видачі інформації оперативного та оперативно-розшукового призначення, яка використовується, зокрема, оперативними підрозділами при розкритті та розслідуванні злочинів. Центр складається з відділу оперативно- розшукових операційних підсистем, відділу оперативного інформування органів внутрішніх справ, відділу обробки оперативної інформації, відділу експлуатації банку даних «Наркобізнес» та міжвідомчої інформації.

Центр оперативно-довідкової інформації здійснює ведення персонального оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліків, забезпечує органи внутрішніх справ, СБУ, прокуратуру, суди та інші правоохоронні органи та установи оперативно-довідковою інформацією про осіб, що скоїли злочини на території України, були заарештовані, затримані за бродяжництво, переховуються від слідства та суду, а також про жертви політичних

репресій. Цей Центр складається з відділу оперативно-довідкового обліку (оперативно-довідкова картотека), відділу комп'ютеризації оперативно- довідкових обліків, відділення дактилоскопічного обліку.

Цілком зрозуміло, що для функціонування автоматизованих інформаційних систем необхідна інформація, яка, зокрема, одержується від працівників оперативних підрозділів. Під інформацією слід розуміти любі відомості про події, особу, предмет і їх якості, документи і їх зміст, які можуть бути сформульовані в доступній для людини формі і можуть бути передані від одної людини до іншої.

Методи, прийоми і засоби обробки великих масивів інформації з метою отримання із загального масиву, необхідних в даному випадку відомостей відповідності з встановленими критеріями складають інформаційні технології. Інформаційні технології використовуються для обробки бази даних, яка являє собою певний масив інформації поданої в електронному виді і доступні для обробки і збереження при допомозі електронно-обчислювальних машин. Інформаційні технології застосовуються при машинній (комп'ютерній) обробці даних, які містяться в різних базах даних.

15.2.