ТЕМА 11. Сутність і значення оперативно-розшукових заходів

Визначаючи роль і місце оперативно-розшукових заходів у теорії і практиці ОРД як вихідного поняття, використовують термін "захід", який означає організовану дію або сукупність дій, мета яких - здійснити щось, або сукупність дій, поєднаних однією метою.

У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" немає визначення оперативно-розшукового заходу та переліку заходів. Це не може не впливати на сприйняття практичними працівниками сутності і змісту ОРД. Від розуміння сутності оперативно-розшукового заходу залежить тактика його здійснення у зв'язку з тим, що:

1) оперативно-розшукові заходи мають розвідувально-пошуковий характер;

2) оперативно-розшукові заходи спрямовані на отримання інформації про місцезнаходження осіб, що переховуються від слідства й суду, безвісти зниклих осіб, про сліди злочинної діяльності, а також іншої оперативно-значущої інформації щодо попередження та розкриття злочинів;

3) використовувати матеріали, отримані за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів, у кримінальному судочинстві потрібно на законних підставах.

Заслуговує на увагу визначення оперативно-розшукового заходу, яке наводить у своїй праці "Понятие оперативно-розыскного мероприятия" В. Г. Бобров. На його думку, захід є організованою відповідно до нормативно- правових актів системою взаємопов'язаних дій, які спрямовані на отримання та використання оперативно-розшукової та іншої інформації, предметів і документів як джерел таких даних, що мають значення для виявлення, попередження, припинення та розкриття протиправних діянь, розшуку злочинців та осіб, які пропали безвісти, а також для вирішення інших оперативно-тактичних завдань боротьби зі злочинністю^[148].

Визначення оперативно-розшукового заходу, наведеного в підручнику з ОРД за загальною редакцією К. К. Горяінова, В.С. Овчинського, А.Ю Шумилова, є таким: це суспільне значуще, навмисне й конфіденційне (в організаційному і тактичному аспекті), вчинюване передбачене Федеральним законом про ОРД оперативно-розшукове діяння (дія, захід або операція), за допомогою сукупності яких здійснюється ОРД^[149].

На думку Я.В. Давидова, оперативно-розшукові заходи є складовим структурним елементом ОРД і складаються з системи взаємопов'язаних дій, спрямованих на вирішення конкретних тактичних завдань^[150].

Серед українських фахівців теж відбувається дискусія з цього приводу.

Так, Е. О. Дидоренко та Б.І. Бараненко вважають, що під оперативно- розшуковими заходами слід розуміти законодавче закріплені передбачені організаційні дії або сукупність таких дій, що здійснюються суб'єктами ОРД з використанням оперативних та оперативно-технічних засобів, а також способів і прийомів реалізації цих заходів і засобів для вирішення основних завдань і досягнення головних цілей оперативно-розшукової діяльності^[151].

З урахуванням практичної діяльності зазначимо, що оперативно- розшукові заходи, здійснювані оперативними підрозділами Росії, в теорії і практиці ОРД України нині визначаються неоднозначне і можуть бути названі методами, прийомами, слідчими діями, правами оперативних підрозділів, елементами тактики та ін.

З урахуванням змін у Кримінально-процесуальному кодексі України (ст.65 КПК), які дали змогу використовувати як докази "...протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів", на наш погляд, потрібно врегулювати в законодавчому порядку:

• визначення оперативно-розшукового заходу;

• вичерпний перелік оперативно-розшукових заходів;

• порядок складання та необхідні реквізити протоколу оперативно- розшукового заходу;

• визначення межі допустимості використання матеріалів, отриманих у результаті проведення оперативно-розшукових заходів як доказів у кримінальному судочинстві.

Важливим є також аргумент, що при плануванні дій за висунутими версіями розкриття злочинів потрібно скласти "план оперативно-розшукових заходів та слідчих дій". Проте, якщо "слідчі дії", їх перелік і порядок документального оформлення процесу чітко регламентовані статтями Кримінально-процесуального кодексу України, то під назвою "оперативно- розшукові заходи", як зазначалося раніше, можуть міститися права, методи, дії, тактичні прийоми та елементи тактики тощо.

З порівняльного аналізу оперативно-розшукових заходів оперативних підрозділів Росії видно, що при застосуванні кожного оперативно-розшукового заходу використовуються методи, дії, тактичні прийоми тощо (складові елементи ОРД), спрямовані на реалізацію прав оперативних підрозділів та об'єднаних однією конкретною метою - метою саме оперативного заходу. Поряд із цим, залежно від конкретної оперативно-тактичної ситуації й мети оперативного заходу, перелік складових ОРД може змінюватися. Кожний оперативно-розшуковий захід має характерні ознаки, які повинні визначати

його правовий характер і структуру^[152].

Правовий характер ОРД визначається такими ознаками:

а) мають правову основу, яку становить сукупність законодавчих , відомчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють оперативно- розшукову діяльність загалом;

б) результати ОРД тягнуть за собою юридична значущі наслідки,до яких можуть бути віднесені:

• порушення кримінальної справи за даними, що отримані оперативними підрозділами щодо ознак вчиненого, вчинюваного чи такого, що готується, злочину;

• поновлення попереднього слідства при встановленні в результаті проведення ОРД особи підозрюваного;

• припинення розшуку особи, яка пропала безвісти, при її встановленні в результаті здійснення ОРД:

• використання ОРД як доказів у кримінальних справах:

• обмеження конституційних прав особи в результаті проведення орд, санкціонованих судом;

відмова у допуску громадян до певних видів робіт чи до державної таємниці;

• юридична відповідальність посадових осіб оперативних підрозділів у разі порушення ними вимог законності під час проведення оперативно- розшукових заходів тощо.

в) ОРД зумовлюють, змінюють і припиняють певні правовідносини. які існують між самими суб'єктами, посадовими особами підрозділів, що здійснюють ОРД, судом, громадянами, стосовно яких здійснюються ці заходи, тощо. Певні правовідносини виникають також між органами, що здійснюють ОРД, особами, які надають допомогу цим органам (передусім на конфіденційній основі), а також такими, що беруть участь у підготовці та проведенні ОРД. Щодо цих осіб в оперативних підрозділів є певні права та обов'язки, такі самі права і обов'язки виникають в осіб, які надають допомогу оперативним підрозділам чи сприяють здійсненню ОРД. Ознаками ОРД є й такі, що зумовлюють їх правову сутність:

• проведення ОРД завжди пов'язане з розглядом юридичного факту;предмет і об'єкт пізнання зазначених заходів лежать у сфері правових явищ;

• службова функція, при виконанні якої здійснюються ОРД,стосується правової форми діяльності оперативних підрозділів;

• юридичний обов'язок щодо організації та проведення ОРД покладено винятково на суб'єкти, визначені Законом;

• ухвалення рішень щодо проведення ОРД і їх безпосереднє виконання з використанням методів і засобів ОРД, також безпосередньо пов'язане з обов'язками оперативних підрозділів, що встановлені нормами права;

• відомчий контроль, прокурорський і судовий нагляд заорганізацією та

проведенням ОРД мають юридичний характер.

Перелічені ознаки ОРД та їх поєднання визначають правову природу цих заходів. Структуру ОРД становлять взаємопов'язані між собою елементи (складові частини):

а) функціональна сторона - поєднання певних дій, які визначають сутність ОРД (конкретні способи, тактичні прийоми, дії, в результаті яких отримують, фіксують, перевіряють, реалізують оперативну інформацію);

б) об'єкт - фізичні та юридичні особи, а також факти (обставини),місця (помешкання, споруди, ділянки місцевості, транспортні засоби тощо), інші об'єкти доказової інформації (предмети, документи, біологічні об'єкти і сліди, невпізнані трупи тощо), які можуть мати доказове значення;

в) оперативно-тактичне завдання (мета ОРД) - питання, яке належить вирішити в результаті проведення конкретного заходу щодо певного об'єкта;

г) суб'єкти ОРД - особи, які організують, безпосередньо здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також беруть участь у ній чи мають певну правоздатність щодо її проведення;

д) прийоми організаційного характеру - елементи ОРД, що забезпечують інтеграцію його основних частин, тому набувають ознак організованої системи взаємопов'язаних планомірних дій, спрямованих на вирішення оперативно-тактичних завдань.

Такими прийомами є аналіз та оцінювання оперативно-тактичної ситуації, прогнозування її можливих змін, визначення конкретного заходу, місця, часу, суб'єкта, умов, порядку і тактики його здійснення.

Оперативно-розшукові заходи (дії, операції) зазвичай мають розвідувально-пошуковий характер і спрямовані на отримання інформації про:

• осіб, які задумують, готують і вчиняють злочини;

• матеріальні сліди протиправної діяльності, в тому числі знарядь злочинів, предметів, здобутих злочинним шляхом, про можливості їх використання як джерел доказів;

• місцезнаходження осіб, що переховуються від слідства й суду,та осіб, які володіють інформацією про подію, котра цікавить оперативного працівника;

• безвісти зниклих громадян.

Ці заходи здійснюють як оперативні працівники, так і особи, з якими встановлено конфіденційну співпрацю. Тактика здійснення цих заходів зазвичай не розшифровується.

Оперативно-розшукові заходи (операції) здебільшого мають значний часовий проміжок від кількох годин до кількох місяців і років. Термін їх здійснення обмежений терміном ведення оперативно-розшукових справ.

Ухвалення рішення про здійснення оперативно-розшукових заходів має бути обґрунтованим. Законні підстави для їх проведення, викладені в ч. 1 ст.6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", -наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових сил, заходів і засобів:

• про злочини, що готуються або вчинені не встановленими особами чи особами, які готують або скоїли злочин. Інформація може міститися як у джерелах, перелічених у ст.94 КПК України, так і в інших, зокрема в конфіденційних повідомленнях. Ці відомості не зрідка є неповними, містять мінімум інформації про події, мають обмежений характер. Ухвалення рішення здебільшого супроводжується дефіцитом часу, суперечливістю інформації,браком достатніх сил і засобів;

• про осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання чи безвісти пропали. Інформація може міститися в матеріалах, оформлених слідчим при оголошенні особи, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, в розшук; орієнтуваннях органів внутрішніх справ, пошукових завданнях, конфіденційній інформації, а також у матеріалах кримінальної справи, коли є об'єктивні підстави припускати, що особа причетна до вчиненого злочину.

Має особливості і виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів іноземних держав. Оперативно- розшукові заходи щодо них можуть здійснюватися, як правило, лише у випадках, коли не потрібне судове рішення.

У разі потреби обмеження конституційних прав громадян по запитах, що надійшли з цих органів, замовник або виконавець зобов'язаний одержати рішення судді за місцем проведення заходу.

Крім того, органи, що проводять оперативно-розшукову діяльність, мають також право збирати дані, потрібні для прийняття деяких рішень, зокрема про допуск до відомостей, що становлять державну таємницю, і до роботи з ядерними матеріалами. Деколи необхідною умовою для початку здійснення оперативно-розшукових заходів є наявність порушеної кримінальної справи з конкретної події, факту. При цьому не має значення, хто порушив кримінальну справу - орган дізнання чи слідчий і в провадженні якого підрозділу вона перебуває. Трапляються випадки, коли при проведенні оперативно-розшукових заходів з однієї кримінальної справи з'ясовується причетність перевіюваних осіб до інших злочинів, за фактом яких кримінальна справа ще не порушена. У такому разі оперативна інформація має бути оцінена відповідно до п.5 ст.94 Кримінально-процесуального кодексу України як підстава для порушення кримінальної справи. Ця інформація може бути оформлена або рапортом оперативного співробітника, або довідкою, складеною на ім'я безпосереднього керівника.

За порушеними кримінальними справами, що перебувають у провадженні слідчого (дізнавача), оперативно-розшукові заходи можуть проводитись як за дорученням особи, що здійснює попереднє слідство, так і без неї.

При розкритті злочину, вчиненого в умовах неочевидності, слідчий зобов'язаний вжити заходів щодо його розкриття та задіяти можливості оперативних підрозділів. Відповідно до ст.118 Кримінально-процесуального кодексу України слідчий дає окреме письмове доручення про здійснення заходів з метою встановлення злочинця, що є формальною підставою для здіснення всього комплексу оперативно-розшукових заходів.

Якщо такого доручення немає, оперативний працівник може самостійно приймати рішення про здійснення необхідних оперативно-розшукових заходів.

Про хід і результати своєї діяльності в цьому разі оперативний працівник повідомляє слідчому зі своєї ініціативи. Активність та ініціативність оперативного працівника не повинна залежати від наявності чи відсутності документа, підписаного слідчим, і залежати від кваліфікації та знань останнього щодо можливостей негласних методів розкриття злочинів.

Тактика проведення оперативно-розшукових заходів (дій, операцій) залежить від ситуації, що склалася, досвіду оперативного працівника, наявності необхідних сил і засобів, дефіциту часу та інших чинників, що істотно впливають на вибір як самого елемента, так і тактики його проведення.

Здебільшого оперативний працівник діє у складних криміногенних ситуаціях, при цьому одним із головних завдань є цілеспрямоване створення ним вигідних умов для більш ефективного здійснення запланованих заходів.

При виконанні складних оперативно-розшукових заходів, у проведенні яких можуть брати участь працівники як одного оперативного підрозділу, так і кількох, пов'язаних із використанням оперативно-технічних засобів, конфіденційної допомоги осіб, постає питання щодо гласності їх проведення.

В. Г. Бобров визначає, що негласне проведення оперативно-розшукових заходів передбачає таємне їх здіснення, насамперед таємне від осіб, яких перевіряють, обвинувачують, а також від їх зв'язків тощо. Негласність таких заходів є умовою і може бути як абсолютною, так і відносною^[153]. За абсолютної негласності про проведення ОРД знають лише оперативні працівники, що їх здійснюють, а також особи, які діють за їх дорученням та безпосередньо виконують ці заходи (співробітники оперативно-технічних підрозділів, особи, які залучаються до виконання завдань ОРД). За відносної негласності про проведення ОРД не знають лише ті громадяни, стосовно яких вони здійснюються, але про це відомо деяким іншим особам. З урахуванням цих позицій та особливо аспекту необхідності санкціонування заходи можна поділити на:

• санкціоновані судом;

• санкціоновані керівником органу внутрішніх справ (оперативного підрозділу).

Отже, оперативно-розшуковий захід - це законодавче визначений і санкціонований судом або керівником органу внутрішніх справ (оперативного підрозділу) конкретний акт (або їх сукупність), який здійснюється суб'єктом ОРД у взаємодії з іншими підрозділами та органами чи самостійно з метою вирішення оперативно-тактичних завдань боротьби зі злочинністю.

Список літератури

1. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність: Підручник. - X.: НУВС. 2002. -Ч. 1.-335с.

2. Бобров В. Г. Понятие оперативно-розыскного мероприятия. Основания й условия проведення оперативно-розыскных мероприятий: Лекция. -М.: Акад.

управ. МВД России. 2003.-31 с.

3. Давыдов Я. В. Оперативно-розыскная деятельность: Конспект лекций. - М.: Приор-издат, 2007. - 80 с.

4. Кримінальний кодекс України: Офіц. вид. — К.: Вид. Дім "Ін Юре", 2001. — 336 с.

5. Некрасов В. А., Мацюк В. Я., Філіпенко Н. Є., РодинюкЛ. В. Оперативне розпізнання:монографія. - К.: КНТ, 2007. - 213с.

6. Оперативно-розыскная деятельность: Учебник / Под ред. К.К. Горяинова. В.С. Овчинского. А.Ю. Шумилова. -М.: ИНФРА-М, 2002. - 794 с.

7. Основы оперативно-розыскной деятельности Украйни (понятие, принципи, правовеє обеспечение): учеб. пособ. / 3. А. Дидоренко, Б. Й. Бараненко, В. А. Глазковый др. — К.: Центр учеб. лит-ры. 2007. - 264 с.

8. Правовые основи оперативно-розыскных мероприятий: Науч.-практ. пособ. / Под ред. Е. М. Рябкова. В. В. Петрова. - М.: Изд-во Й.Й. Шумиловой. 2004. - 57 с.

9. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 22. - Ст. 303