<<
>>

Основні поняття інтернету

Інтернет - це всесвітня система об'єднаних комп'ютерних мереж для зберігання і передачі інфор­мації. Часто згадується як «всесвітня мережа» або «глобальна мережа» і навіть просто «мережа».

Побу­дована на базі стека протоколів TCP/IP. На основі Інтернету працює всесвітня павутина (World Wide Web, WWW) та багато інших систем передачі даних.

У середині 2018 року кількість користувачів мережею досягла 4,5 млрд. Багато в чому це зумовлено широким розповсюдженням стільникових мереж із доступом до інтернету в стандартах 3G і 4G, розвитком соціальних мереж і здешевленням вартості інтернет-трафіку.

На даний час підключитися до інтернету можна через супутники зв'язку, радіоканали, кабельне те­лебачення, телефон фіксованого зв'язку, стільниковий зв'язок, спеціальні оптико-волоконні лінії або на­віть кабелі електроживлення. Мережа стала невід'ємною частиною життя як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

Інтернет складається з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових і домашніх комп'ютерних мереж. Об'єднання мереж різної архітектури і топології стало можливим завдяки протоколу IP (Internet Protocol) і принципу маршрутизації пакетів даних за протоколом TCP (Transmission Control Protocol).

Протокол IP з'явився як результат внутрішніх дискусій в організації IETF (Internet Engineering Task Force), назву якої можна вільно перекласти як «Група розв'язку задач з проектування інтернету». IETF та її робочі групи й досі займаються розвитком протоколів мережі.

Адресація в інтернеті

В основу маршрутизації в інтернеті покладено ІР-адресу. ІР-адреси - це 32-бітові числа, що роз­биваються на октети (восьмибітові числа), які записують у вигляді десяткових чисел, наприклад 124.44.186.11. Перші три частини адреси позначають належність до певного класу мереж, а остання є унікальною для окремого комп'ютера. Коли формується мережа, їй присвоюється номер, який визначає кількість машин у межах цієї мережі.

ІР-адреси окремим машинам призначають із заданого діапазону. Інформація, що передається, розбивається на пакети, у кожному з яких вказується адреса. Пакети дос­тавляються незалежно один від одного і збираються у вузлі-одержувачі.

Для зручності користувачам надається інша система, що ґрунтується на символьних ідентифікато­рах, так звана доменна адресація - за таким шаблоном:

ім'я_користувача.назва_системи.домен.

Як приклад розглянемо доменне ім'я sumy.univd.edu.ua,

в якому ua - домен 1-го рівня (вказує на країну), edu - домен 2-го рівня (вказує на належність освітній установі), univd - домен 3-го рівня (вказує на навчальний заклад), sumy - домен 4-го рівня (вказує місто).

Більшість імен короткі (до 8 символів), вони не можуть містити пропусків і зазвичай записуються буквами в нижньому регістрі. Двоє користувачів, які працюють на одному комп'ютері, не можуть мати однакових імен. Домен, який вказується слідом за крапкою, може складатися з кількох піддоменів, назви яких також відокремлюються крапками, наприклад.kiev.ua або.com.ua.

Відповідність адреси, відомої користувачеві, ІР-адресі, що її використовують внутрішні механізми передавання даних, забезпечується службою імен доменів DnS, яка виконує їх двосторонню трансляцію.

Доменна структура інтернету є ієрархічною. Найвищий (кореневий) рівень не має назви. Далі йде обмежена кількість доменів верхнього рівня, в яких може бути практично необмежена кількість доменів 2-го рівня і т. д. Імена доменів верхнього рівня стандартизовані. Їх можна поділити на два типи: описові імена родових доменів та імена, які визначають розміщення домену. Адреса комп’ютера може мати ім'я одного з цих типів (але не обидва разом).

Найпоширенішими є родові домени, які визначають прикладний напрямок мережі:.сот - комер­ційні організації,.edu - освітні установи,.gov - урядові установи,.int - міжнародні організації,.mil - війсь­кові установи,.net - мережні організації,.org - організації, які не належать жодній іншій категорії.

Найбільш використувані домени верхнього рівня, серед яких:.aero - авіатранспорт,.arts - культура і розваги,.biz - бізнес,.coop - кооперативи,.firm - бізнес (фірми),.info - інформаційні послуги,.museum - музеї,.name - приватні особи,.nom - персональні,.pro - професіонали (юристи, економісти і т. п.),.rec - відпочинок і розваги,.shop - магазини,.web - вебдіяльність.

Імена географічних доменів завжди подаються як двобуквене скорочення назви країни, зазвичай, згідно зі стандартом IOS-3166-1. Приклади: ua - Україна, ca - Канада, eu - Європейський Союз, uk - Великобританія, us - США.

Імена доменів верхнього рівня в конкретній адресі не завжди точні. Багато з постачальників мере- жних послуг не вказують своїм доменом верхнього рівня «net», комп’ютери з назвами домену «edu» мо­жуть використовуватись для комерційних або військових цілей, а адреси географічного домену «ад» - належати німецьким бізнесменам.

Домени верхнього рівня можна класифікувати за ознакою «спонсорства». Спонсор - це організа­ція, що представляє найбільш зацікавлену в цьому домені спільноту і якій ICAnn делегує повноваження з формулювання політики функціонування домену. Спонсор також відповідає за вибір оператора регістру, повноваження реєстраторів та їх взаємовідносини. Домен, який не спонсорується, функціонує згідно з правилами, установленими глобальною інтернет-спільнотою за посередництва ІСАММ (Information Security Assessment & Monitoring Method).

За призначенням домени поділяють на публічні (спільного користування) - такі, що адміністру­ються в інтересах певної спільноти, та приватні, що адмініструються певною фізичною або юридичною особою у своїх власних інтересах. Так, домен.UA адмініструється в інтересах української інтернет-спі- льноти - спільноти всіх громадян і/або резидентів України, фізичних та юридичних осіб, органів держав­ної влади та управління України, органів місцевого самоврядування, які використовують мережу Інтернет та Інтернет-технології, незалежно від мети та способів такого використання.

У публічному домені можуть бути як публічні, так і приватні піддомени згідно з правилами публіч­ного домену попереднього рівня, а у приватному домені публічні доменні імена неможливі.

3.3.

<< | >>
Источник: Інформаційне забезпечення професійної діяльності : навч. посіб. / С. М. Виганяйло. - Харків : ХНУВС,2021. - 108 с.. 2021

Еще по теме Основні поняття інтернету:

  1. Основні терміни і поняття
  2. Основні поняття до теми 2
  3. Основні поняття до теми З
  4. § 1. Поняття ринку та його основні елементи
  5. 2. Основні поняття страхування
  6. Основні терміни й поняття
  7. Основні терміни і поняття
  8. Основні терміни і поняття
  9. Основні терміни і поняття
  10. Основні терміни і поняття
  11. Основні терміни і поняття
  12. Основні терміни і поняття
  13. Основні терміни і поняття
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -