Лекція № 9 (денна форма навчання) Тема 8. Розслідування кіберзлочинів, вчинених з соціально - економічних мотивів, що пов’язані з соціальною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі

Мета вивчення

Надати уявлення та сформувати систему знань щодо методики розслідування злочинів, вчинених з соціально-економічних мотивів, що пов’язані з соціальною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі

Результати навчання

Після лекції здобувач вищої освіти буде (спроможний):

1) визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти щодо сфери боротьби з кіберзлочинами;

2) застосувати сучасні інформаційні технології та інформаційні ресурси за для розв’язання практичних задач щодо організації та планування розслідування злочинів, що вчиняються з соціальною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі;

3) використовувати в правозастосовній діяльності нормативно-правові акти, що регулюють відносини, що виникають в процесі розслудвання злочинів у кіберпросторі;

4) використовувати в професійній юридичній діяльності основні техніко- криміналістичні засобів, прийомів і методів розслідування;

5) розробляти з використанням криміналістичних рекомендацій план підготовки і проведення слідчої дії, тактичної операції, використання спеціальних знань, проводити відповідну слідчу дію, призначати судову експертизу, організовувати взаємодію слідчого з працівниками оперативних підрозділів й іншими суб’єктами під час розслідування злочинів, вчинених з соціально-економічних мотивів, що пов’язані з соціальною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі.

План

1. Сутність та криміналістична класифікація злочинів, вчинених з соціально-економічних мотивів, що пов’язані з соціальною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі.

2. Особливості розслідування інтелектуального піратства: криміналістична характеристика, типові слідчі ситуації початкового етапу і програми (алго - ритми) розслідування; особливості тактики окремих слідчих дій.

3. Особливості розслідування злочинів, пов’язаних з ввезенням, виготовленням, збутом і розповсюдженням порнографічних предметів у кіберпросторі: криміналістична характеристика, початковий етапу і програми (алгоритми) розслідування; особливості тактики окремих слідчих дій.

Основний зміст

1. Сутність та криміналістична класифікація злочинів, вчинених з соціально-економічних мотивів, що пов'язані з соціальною сферою відносин суб'єктів у кіберпросторі.

Соціальність проявляється в усіх сферах людського життя та діяльності людини, в її творчості, знаходить своє вираження у взаємодії людини з природою, предметним світом культури та іншими людьми. Людина є частиною соціуму, що є специфічним способом життя особливих істот (людей), головними ознаками яких є діяльність, спілкування, свідомість. «Соціальною» сферою в кібепросторі слід вважати відносно стійку систему соціальних зв'язків між користувачами електронних мереж як суб’єктів кібернетичного соціуму з приводу реалізації своїх соціальних потреб: організація дозвілля (ігри, фільми), власно соціальної (спілкування з однодумцями), освітніх, інтелектуальних, духовних потреб, тощо). Кіберзлочини, вчинені у сфері соціальних відносин суб’єктів кіберпростору - це злочинні діяння, спрямовані на порушення прийнятої суб’єктами кібернетичного соціуму системи соціальних зв'язків, (зумовлені особливою обстановкою їх вчинення - кіберпростором, зокрема його двома

визначальними чинниками : певною сферою суспільного життя в кіберпросторі (соціальний) - у сфері державно-політичних відносин суб’єктів кіберпростору; обраним злочинцем специфічним набором операцій, які забезпечують існування кіберпростору (технічний).

Злочини, вчинені з соціально-економічних мотивів, що пов’язані з соціальною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі, поділяються на підгрупи: 1) злочини, пов’язані із насильницько-егоїстичними діями:

доведення до самогубства (ст. 120); погроза вбивством (ст. 129); вербування людини, вчинене з метою її експлуатації (ст. 149); розбещення неповнолітніх (ст. 156); завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадан, знищення чи пошкодження об’єктів власності (ст. 259); ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301); 2) інтелектуальне піратство та злочини, пов’язані із комунікаційними діями: порушення авторського права і суміжних прав (ст.

2. Особливості розслідування інтелектуального піратства: криміналістична характеристика, типові слідчі ситуації початкового етапу і програми (алгоритми) розслідування; особливості тактики окремих слідчих дій.

Предмет посягання. Первинний предмет - інформаційний продукт як результат чужої інтелектуальної праці в кримінально-правовій сфері, що має форму об’єктів авторського права або суміжних прав. Серед об’єктів авторського права та суміжних прав предметами незаконного відтворення, розповсюдження та тиражування (щодо об’єктів суміжних прав) у кіберпросторі найчастіше виступають: аудіовізуальні твори (традиційно фільми, що вийшли у прокатний показ) (50 %), бази даних (компіляції даних) (10 %), комп’ютерні програми (10 %) фонограми та передачі організацій мовлення (30 %). Первинним предметом також може виступати «веб-сайт» у значенні інформаційного ресурсу (сукупність інформаційних продуктів). Мінімальний набір елементів веб-сайту передбачає наявність п’яти їх видів: 1) дизайн; 2) структурне рішення; 3) програмне забезпечення; 4) контент (змістовне наповнення - будь-які твори (часто аудіовізуальні твори, бази даних, фонограми, програми)); 5) домінне ім’я як ідентифікатор Інтернет-ресурсу, зареєстрований адміністратором мережі^[8]. Заволодіння ж доменним іменем призводить до отримання злочинцем повноважень адміністратора веб-сайту, що дає можливість використовувати останній як знаряддя задля досягнення кінцевої мети злочинної діяльності (не є предметом посягання при вчиненні інтелектуального піратства). Способи вчинення злочину: 1) відтворення твору (у виготовленні одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер); відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм (у незаконному виготовленні примірників комп’ютерної програми шляхом багаторазового копіювання (тиражування) іноді зі: а) знищенням або блокуванням засобів захисту від несанкціонованого копіювання; б) частковим або повним копіюванням ознак ліцензійного примірника комп’ютерної програми; незаконному встановленні (інсталяції) примірника; понадлімітному використанні комп’ютерної програми тощо); 3) використання програмного забезпечення для мобільних телефонів; 4) трансляція і ретрансляція. Поширеною є технологія незаконного збагачення, засновані на попередньому несанкціонованому втручанні в роботу комп’ютера, комп’ютерної системи, мережі з метою нейтралізації засобів інтелектуального захисту.

Типово (90 %) кримінальне провадження розпочинають в результаті отримання заяви потерпілого/повідомлення особи про кримінальне правопорушення. Матеріали виявлення найчастіше складаються з таких документів (якщо їх не вистачає то цїх збирання завдання початкового етапу розслідування): протоколу огляду місця події (сайту); ухвали слідчого судді для проведення общуку (на проведення огляду у приміщенні (житлі); для забезпечення доступу до речей та документів; документів: на право здійснення підприємницької діяльності; на приміщення; на право володіння комп’ютерною технікою, виробничим устаткуванням, транспортними засобами; бухгалтерської, фінансової і податкової документації; пояснень, допитів очевидців, заявників; рапортів оперативних працівників; запиту до правовласника (його представника) на визначення розміру і характеру шкоди з роз’ясненням методики її розрахунку і надання документів, які підтверджують авторські права на відповідну комп’ютерну програму (документи, які підтверджують повноваження представника); заяви правовласника (його представника) про характер і розмір шкоди з роз’ясненням методики розрахунку, а також підтвердженням авторських прав на відповідну комп’ютерну програму; документів, що підтверджують повноваження представника правовласника.

2. Особливості розслідування злочинів, пов'язаних з ввезенням, виготовленням, збутом і розповсюдженням порнографічних предметів у кіберпросторі: криміналістична характеристика, початковий етап і програми (алгоритми) розслідування; особливості тактики окремих слідчих дій.

Предмет злочину : «продукція порнографічного характеру» - це будь-які матеріальні об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, змістом яких є детальне зображення анатомічних чи фізіологічних деталей сексуальних дій чи які містять інформацію порнографічного характеру.

виготовлення (відтворення, розмноження); перевезення та інше переміщення - зміна місця знаходження, доставляння з одного місця в інше будь-яким способом; збут - оплатна будь-яка передача порнографічних предметів іншій особі; розповсюдження - безоплатна будь-яка передача порнографічних предметів іншій особі; примушування до участі в їх створенні - це вплив на інших осіб шляхом застосування фізичного або психічного насильства з метою добитися щоб вони виступили авторами або іншим чином взяли участь у створенні порнографічних предметів. Обов’язковим для встановлення є мета - збут чи розповсюдження порнографічних предметів. Кваліфікований вид злочину може бути при наявності: предмета злочину у вигляді кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру (ч. 2 ст. 301 КК України); збуту неповнолітнім чи розповсюдження серед них порнографічних предметів (ч. 2 ст. 301 КК України); примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру (ч. 3 ст. 301 КК України). Злочин типово вчиняється у складі організованої групи.

Початковими слідчими діями у справах про поширення порнографічних предметів мають бути ті, що допоможуть вирішити одночасно завдання щодо персоналізації особи організатора. При доказуванні функціональних ролей учасників злочинної групи необхідно брати до уваги загальні умови, що впливають на його ефективність. По-перше, те, що в злочинній групі діє установка не давати правдивих свідчень, тому часто члени злочинної групи дають пояснення за деякими епізодами злочинної діяльності й тільки за тими фактами, що доведені. По-друге, на досудовому слідстві члени злочинної групи перебувають у психологічній невизначеності один стосовно одного, отже, й суті свідчень. Одночасно чи послідовно з допитом виконавців мають бути допитані особи, що перебували в опозиції до керівництва групи (організації) чи її неформальних лідерів. При цьому основна увага приділяється причинам конфліктів, особистісним характеристикам членів злочинної групи.

Організований характер злочинної діяльності провокує створення потужних важелів протидії розслідуванню, для подолання яких в умовах наявності неперевіреної, первинної, інформації про злочин слідчому вкрай потрібно налагоджувати взаємодію із оперативними підрозділами, використовувати арсенал засобів оперативно-розшукової діяльності

Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання

1. В чому полягає сутність та криміналістична класифікація кіберзлочинів, вчинюваних у кіберпросторі з соціально-економічних мотивів ?

2. Які існують основні способи вчинення інтелектуального піратства у кіберпросторі?

3. Чим характеризується предмет посягання при вчиненні інтелектуального піратства?

4. Які матеріали містяться на початку кримінального провадження щодо інтелектуального піратства?

5. Охарактеризуйте програму розслідування злочинів, пов’язаних з ввезенням, виготовленням, збутом і розповсюдженням порнографічних предметів у кіберпросторі.

6. Які особливості розслідування злочинів, пов’язаних зі збутом і розповсюдженням порнографічних предметів у кіберпросторі?