Лекція № 4 (денна форма навчання) Тема 4. Використання спеціальних знань під час розслідування кіберзлочинів
Мета вивчення
Надати уявлення та сформувати систему знань щодо організаційних засад виявлення та розслідування кіберзлочинів.
Результати навчання
Після лекції здобувач вищої освіти буде (спроможний):
1) визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти щодо сфери боротьби з кіберзлочинами;
2) застосувати сучасні інформаційні технології та інформаційні ресурси за для розв’язання практичних задач щодо організації розслідування кіберзлочинів;
3) використовувати в правозастосовній діяльності нормативно-правові акти, що регулюють відносини, що виникають підчас використання спеціальних знань та призначення судових експертиз в процесі розслудвання злочинів у кіберпросторі, а також підчас збирання матеріалів попередньої перевірки за такими фактами;
4) розвивати здатність до критичного та системного аналізу правових явищ у кіберпросторі і застосування набутих знань у професійній діяльності юриста;
5) аналізувати правові та правозастосовчі проблеми, формувати та обґрунтовувати власну право застосовну позицію в межах питань залучення спеціаліста та експерат в процес розслідування кіберзлочинів.
План
1. Спеціальні знання та специфіка залучення спеціаліста під час розслідування кіберзлочинів.
2. Залучення експерта для проведення судової комп’ютерно-технічної експертизи під час розслідування кіберзлочинів.
3. Залучення експерта для проведення інших судових експертиз підчас розслідування кіберзлочинів: експертиза у сфері інтелектуальної власності; експертиза телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів; комплексні експертизи (КТЕ та експертизи відео звукозапису; КТЕ і ТЕД).
Основний зміст
1. Спеціальні знання та специфіка залучення спеціаліста під час розслідування кіберзлочинів
Поняття «спеціальні знання» тлумачать як наукові, технічні або інші з позицій кримінального процесуального закону неюридичні знання, отримані внаслідок спеціальної підготовки та практики суб’єктом, процесуальний статус якого визначається як експерт або прирівнюється до спеціаліста.
Говоримо про три процесуальні форми використання спеціальних знань під час досудового розслідування: 1) залучення спеціаліста для надання письмової консультації;2) залучення спеціаліста для надання безпосередньої технічної допомоги під час процесуальних дій; 3) залучення експерта для проведення судової експертизи й виконання обов’язків судового експерта. Високим рівнем апробованості слідчою практикою доведена ефективність таких непроцесуальних форм використання спеціальних знань, як: 1) усне
консультування слідчого зі спеціалістом; 2) залучення спеціаліста під час перевірки оперативної інформації про злочини, що вчинені або готуються. Повсякденна практика розслідування злочинів, вчинених у кіберпросторі, засвідчує наявність безлічі організаційних і тактичних питань використання таких форм спеціальних знань. У справах щодо кіберзлочинів письмові пояснення спеціаліста є додатковим способом підтвердження джерела формування такого доказу, як документ - електронний носій інформації. В абсолютній більшості проваджень пояснення надають штатні працівники кіберполіції, які є фахівцями з інформаційних технологій або електроніки й телекомунікацій, і в процесуальному статусі спеціаліста були залучені під час проведення огляду місця події. У письмовому поясненні такий спеціаліст описує методи так званого експрес-аналізу (процес встановлення фактичних даних, що мають значення для конкретного факту правопорушення); методи вилучення (копіювання) та збереження нетрадиційних (цифрових) слідів злочину. Специфіка основного злочину в злочинній сукупності зрідка є підставою для залучення спеціалістів вужчого профілю, зокрема: спеціаліста в роботі з банківським комп’ютерним обладнанням, системного адміністратора, системного оператора; спеціаліста у сфері мережевих технологій та систем зв’язку (за умови використання для дистанційного передання даних каналів електрозв’язку); іншої категорії спеціалістів (бухгалтер, економіст, інженер- електрик, спеціаліст супутникових систем зв’язку, оператор стільникових, пейджингових, інтернет-мереж тощо).
З метою техніко-криміналістичного забезпечення проведення слідчих оглядів, оглядів місця події, обшуків і тимчасових доступів до речей та документів переважно залучають інспекторів- криміналістів, старших інспекторів-криміналістів, техніків-криміналістів або керівника сектору техніко-криміналістичного забезпечення слідчого відділу. Залучення спеціаліста під час НС(Р)Д є правом слідчого, прокурора, а не їхнім обов’язком. Тому з дотриманням режиму секретності (спеціаліст повинен мати допуск до державної таємниці відповідної форми) під час проведення НС(Р)Д та відповідно до специфіки питань її проведення, складності та її змісту, що потребують залучення спеціальних знань, слідчий і прокурор самостійно приймають рішення про можливість залучення до НС(Р)Д спеціаліста відповідного фаху та кваліфікації.2. Залучення експерта для проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи під час розслідування кіберзлочинів.
Сутність експертизи полягає в тому, що експерт самостійно на підставі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо досліджує надані йому об’єкти, явища й процеси з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Унаслідок вчинення кіберзлочинів утворюються як традиційні в криміналістичному сенсі, так і нетрадиційні або «цифрові» сліди, що потребує проведення в таких справах широкого спектру судових експертиз, а саме: експертизи комп’ютерної техніки і програмних продуктів; експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів; технічної експертизи документів; експертизи відеозвукозапису; експертизи у сфері інтелектуальної власності; інших видів експертиз, без проведення яких неможливо отримати необхідні відомості, що свідчать про ознаки складу одного зі злочинів злочинної сукупності (наприклад, економічних експертиз під час розслідування злочинів, пов’язаних із фінансово-економічною сферою відносин у кіберпросторі; психологічної, мистецтвознавчої експертизи або відповідної комплексної експертизи - злочинів, пов’язаних із соціальною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі; трасологічних експертиз - злочинів, що вчинені з антидержавно- політичних або корисливих мотивів, лінгвістичної експертизи мовлення (семантико-текстуальний аналіз писемного й усного мовлення) - злочинів, що вчинені з антидержавно-політичних мотивів; судово-балістичних, судово-хімічних експертиз тощо - злочинів, що порушують встановлений порядок обігу певних речей).
Під час розслідування всіх класифікаційних груп і підгруп злочинів, вчинених у кіберпросторі, типово призначається експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів. В практиці для позначення цієї експертизи використовують термін «комп’ютерно-технічна експертиза» (КТЕ). Залежно від завдання, специфіки дослідження та видів об’єктів, які досліджують, у теорії виокремлюють різні її види, а саме: апаратно-комп’ютерну експертизу, програмно-комп’ютерну експертизу; експертизу даних (інформаційно- комп’ютерну); комп’ютерно-мережеву експертизу; комплекс цих експертиз. Об’єктами судової експертизи є комп’ютери з носіями інформації (будь-які накопичувачі інформації - дискети, жорсткі диски, CD-диски, флеш-карти тощо), програмні продукти й інша комп’ютерна техніка (наприклад, мобільні телефони, банкомати, гральні автомати, карт-ридери, електронні записні книжки, пейджери, принтери тощо), а також документація до обладнання. Базовим документом з питань визначення орієнтовного переліку питань для
проведення КТЕ є Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (п. 13 розділу II Рекомендацій). Важливого значення мають вимоги щодо
формулювання питань на експетизу. З метою оптимізації процесу проведення КТЕ пропонуються алгоритми заходів.
3. Залучення експерта для проведення інших судових експертиз підчас розслідування кіберзлочинів
Комплексна КТЕ і ТЕД - це дослідження, що проводять для вирішення спільних (інтеграційних) питань стосовно документів, виготовлених за допомогою комп’ютерної техніки. У сучасних умовах злочинці мають доступ до різноманітних принтерів, витратних матеріалів та багатофункціонального поліграфічного обладнання, які через порівняно невисоку ціну та можливість анонімного придбання (стосовно поліграфічного обладнання для підроблення банківських карт) надають можливість виготовити високої якості підроблені документи як знаряддя для вчинення злочинів надалі.
Документи на пластиковій основі науковці класифікують за різними критеріями та розглядають стосовно них ознаки підробки. Комплексну КТЕ і ТЕД проводять для: встановлення типу й ідентифікації комп’ютерної та копіювально-розмножувальної техніки за виготовленими за їх допомогою матеріальними документами; пошуку даних з наданого на експертизу документа (фактів і способів створення та внесення змін до документів, виявлення їх первинного змісту); ідентифікації знайденої комп’ютерної інформації з даними на паперовому носієві. Систематизовані обов’язкові вимоги до об’єктів, що надають таку експерту.Комплекс КТЕ й експертизи відеозвукозапису є також типовим під час розслідування злочинів, вчинених у кіберпросторі, адже злочинці активно використовують мультимедійні технології, що ґрунтуються на представлених даних у цифровому форматі відеозображення із застосуванням анімації та звукового супроводу. У цій експертизі спільні (інтеграційні) питання пов’язані зі встановленням їх оригінальності та незмінності (відсутністю монтажу) запису за допомогою комп’ютерної техніки. Основним об’єктом дослідження є файли зі звуковими, відеоформатами. Їх носіями, що відправляють на дослідження, переважно є мобільні телефони, смартфони. Ця техніка становить різновид терміналу стільникового зв’язку, SIM-карти до неї є необхідним компонентом для функціонування такого терміналу як телекомунікаційного засобу. Тому дослідження їх є завданням експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів. Проте, виконуючи функції цифрового органайзера або персонального комп’ютера (спеціалізованого комп’ютера з відповідним програмним забезпеченням для роботи з електронною поштою, перегляду текстових або мультимедійних файлів тощо), ця техніка одночасно є об’єктом КТЕ. Мобільні телефони оснащені слотом для карти пам’яті, та/або їх можна підключити до комп’ютера як звичайний зовнішній накопичувач інформації з файловою системою.
Експертизу телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів фактично проводили лише в 10 % проваджень щодо кіберзлочинів.
Проте такий показник міг бути значно вищим, основні причини цього - висока вартість такої експертизи, потреба в постійному оновленні матеріально-технічного забезпечення експертних служб для її проведення та нестача відповідних експертних кадрів у системі Експертної служби МВС України.Експертиза телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів - це дослідження телекомунікаційних систем і засобів, мереж, їхніх складових та інформації, яку вони передають, приймають та обробляють, з метою встановлення технічних параметрів і стану об’єкта, визначення їх функціонального призначення. Цей вид досліджень потребує окремих знань, пов’язаних із розумінням інформаційних процесів у комп’ютерних мережах, мережах зв’язку, спеціалізованих телекомунікаційних пристроях, чим і зумовлене виокремлення відповідної експертної спеціальності. Під час розслідування кіберзлочинів, об’єктами цієї експертизи часто є: Інтернет IP вузли, веб-сторінки, приймачі радіосигналів, вузли комутації; первинні мережі зв’язку, наземні станції супутникового зв’язку, обставини (адресації в мережі Інтернет; передачі радіосигналів; використання доменних імен у мережі Інтернет тощо). Таку експертизу призначають здебільшого під час розслідування злочинів, вчинених у кіберпросторі, за умови, якщо способом вчинення (приховування або підготовки) злочину є: втручання в роботу мереж операторів зв’язку, заміна, спотворення, витікання, втрата трафіку і спотворення процесу його обробки; порушення встановленого порядку маршрутизації трафіку.
Експертиза у сфері інтелектуальної власності. Сучасне науково- методичне забезпечення проведення таких експертиз стосується різних за походженням об’єктів інтелектуальної творчості[5]. У межах розслідування злочинів, вчинених у кіберпросторі, традиційно здійснюють два види таких досліджень: дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами й
компіляціями даних (базами даних), та/або дослідження, пов’язані з виконанням, фонограмами, відеограмами, програмами (передачами) організацій мовлення. Експерти використовують і відповідні методики та методичні рекомендації щодо: проведення судових експертиз оптичних носіїв, які містять об’єкти авторського права й суміжних прав; дослідження ознак контрафактності лазерних компакт-дисків, аудіо- і відеокасет; проведення судово-експертних досліджень веб-сайту як об’єкта інтелектуальної власності. Експертиза у сфері інтелектуальної власності є обов’язковою під час розслідування інтелектуального піратства.
Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання
1. Назвіть організаційні і тактичні особливості залучення спеціаліста для надання письмової та усної консультації підчас розслідування кіберзлочинів.
2. Назвіть організаційні і тактичні особливості залучення спеціаліста для надання безпосередньої технічної допомоги.
3. Назвіть організаційні і тактичні особливості залучення спеціаліста з метою техніко-криміналістичного забезпечення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.
4. Які вимоги до питань на комп’ютерно-технічну експертизу (КТЕ)?
5. Охарактеризуйте та назвіть особливості залучення підчас розслідування кіберзлочинів експерта для проведення експертиза телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів
6. Охарактеризуйте об’єкти та завдання комплексної КТЕ та експертизи відео звукозапису.
Еще по теме Лекція № 4 (денна форма навчання) Тема 4. Використання спеціальних знань під час розслідування кіберзлочинів:
- Заняття № 5 (денна форма навчання) Тема 4. Використання спеціальних знань під час розслідування кіберзлочинів
- Лекція № 5, № 6 (денна форма навчання) Тема 5. Організаційно-тактичні основи розслідування кіберзлочинів
- Лекція № 1 (денна форма навчання) Тема 1. Методичні основи розслідування кіберзлочинів
- Лекція № 7 (денна форма навчання) Тема 6. Розслідування кіберзлочинів, вчинених з корисливих мотивів, що пов’язані з фінансово-економічною сферою відносин у кіберпросторі
- Лекція № 8 (денна форма навчання) Тема 7. Розслідування кіберзлочинів, вчинених з антидержавно- політичних мотивів, пов’язані з державно-політичною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі
- Лекція № 9 (денна форма навчання) Тема 8. Розслідування кіберзлочинів, вчинених з соціально - економічних мотивів, що пов’язані з соціальною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі
- Заняття№ 6, №7 (денна форма навчання) Тема 5. Організаційно-тактичні основи розслідування кіберзлочинів
- Заняття № 1 (денна форма навчання) Тема 1. Методичні основи розслідування кіберзлочинів
- Лекція № 3 (денна форма навчання) Тема 3. Організаційні засади виявлення та початку кримінального провадження щодо кіберзлочинів
- Заняття № 3, №4 (денна форма навчання) Тема 3. Організаційні засади виявлення та початку кримінального провадження щодо кіберзлочинів
- Лекція № 2 (денна форма навчання) Тема 2. Організаційні та правові основи діяльності осіб у мережі Інтернет в Україні та за її межами
- Заняття № 2 (денна форма навчання) Тема 2. Організаційні та правові основи діяльності осіб у мережі Інтернет в Україні та за її межами
- ПИТАННЯ 36. Порядок використання спеціальних знань у розкритті й розслідуванні злочинів
- Використання спеціальних знань при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій
- Тема 6. Розслідування кіберзлочинів, вчинених з корисливих мотивів, що пов’язані з фінансово-економічною сферою відносин у кіберпросторі
- Розділ 4 КОНТРОЛЬ ЗА ЗАКОННІСТЮ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НСРД ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
- Тема 9. Розслідування кіберзлочинів, вчинених з ідейних мотивів, що пов’язані зі світоглядною сферою життя суб’єктів відносин у кіберпросторі
- Тема 7. Розслідування кіберзлочинів, вчинених з антидержавно- політичних мотивів, пов’язаних з державно-політичною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі