Кодифікація імператорських конституцій.
Користування імператорськими конституціями утруднювали їх численність та безсистемність. Виникла потреба в їх кодифікації. Проте потреба в кодифікації імператорських конституцій була викликана й деякими іншими причинами, а саме: 1) намаганням закріпити в твердій і систематизованій формі існуюче право, яке виражало правомочність рабовласників; 2) кризою і розпадом Римської імперії, західна частина якої зазнавала нападу варварів. Однак ініціативу кодифікації уряд не взяв на себе, спочатку вона була проведена приватними особами. Так в кінці III ст. (295 р.) був виданий перший приватний Кодекс Грегоріана, названий на честь його укладача. Кодекс мав значне поширення і вміщував імператорські конституції від 196 до 295 року.