Сенатусконсульти.
У період принципату імператори були змушені прикривати свої авторитарні форми правління зовнішнім збереженням республіканських установ. Але довірити прийняття законів народним зборам влада не могла.
Формально закони створювалися сенатом (т. зв. сенатусконсульти), але по суті це були одноосібні розпорядження принцепсів, які сенат приймав практично без обговорення.Сенат — своєрідна державна рада Риму (за часів Ромула — 100 членів, після скинення царів — 300, за Цезаря — 900, за Августа — 600). Постанови Сенату — sena tusconsultum — стали джерелом римського права ще за часів Республіки. Зберігалися у храмі Церери , потім Сатурна. В епоху принципату — основне джерело права.
З І до сер. III ст. н. е. сенатусконсульти виступали основною формою законодавства, що прикривалося давньою формулою, ніби сенат лише вважає, радить і рекомендує (censet, videtur, placet). У сенатусконсультах давалися тільки загальні принципові установки, а потім приписувалося преторам в едикті вказувати засоби їх практичного застосування.