ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС СЛІДЧОГО ТА КЕРІВНИКА ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Слідчий - це учасник кримінального провадження зі сто­рони обвинувачення, який обіймає посаду, передбачену ч. 2 ст. 38 КПК України, уповноважений здійснювати досудове ро­зслідування злочинів.

Законодавець у п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України, визначаючи по­няття слідчого, включив до нього також й детектива, як служ­бову особу Головного підрозділу детективів, підрозділу детек­тивів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

На відміну від інших учасників кримінального проваджен­ня, уповноважених на здійснення кримінального провадження, правовий статус слідчого закріплено лише у ст. 40 КПК України, попри те, що потреба у галузевому законі є нагальною. Обсяг процесуальних повноважень, а також процесуальний статус слі­дчого не є пов’язаними з його відомчою належністю.

Підставою участі слідчого у кримінальному провадженні є факт самостійного внесення ним відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також визначення керівником ор­гану досудового розслідування його як слідчого у криміналь­ному провадженні.

Зміст і напрям діяльності слідчого визначаються завдан­нями кримінального провадження, вказаними у ст. 2 КПК Ук­раїни.

Слідчий є процесуально самостійним учасником і у своїй діяльності керується законом. Елементами процесуальної са­мостійності слідчого є його право починати досудове розслі­дування, приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні й оцінювати докази за своїм внутрішнім переко­нанням. Чинний КПК України значно зменшив межі процесу­альної самостійності та незалежності слідчого, надавши про­куророві повноваження щодо здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням. КПК України закрі­пив алгоритм дій слідчого у разі незгоди прокурора з його ді­ями (непідтримання прокурором клопотання слідчого до слі­дчого судді про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негла­сних слідчих (розшукових) дій), а також визначив можливість слідчого оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, крім окремих випадків (за ч.

Повноваження слідчого, що визначають його процесуаль­ний статус визначено у ч. 2 ст. 40 КПК України. До них належать такі: починати досудове розслідування, проводити слідчі (роз­шукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, доручати прове­дення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшуко- вих) дій відповідним оперативним підрозділам, звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального прова­дження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слід­чих (розшукових) дій, повідомляти за погодженням із прокуро­ром особі про підозру, за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх про­курору на затвердження, приймати процесуальні рішення, зок­рема щодо закриття кримінального провадження, та здійсню­вати інші повноваження, передбачені КПК України.

Отже, повноваження слідчого пов'язано з:

- початком досудового розслідування;

- рухом кримінального провадження;

- забезпеченням прав та законних інтересів учасників кримінального провадження;

- повноваження щодо формування обвинувачення.

Відомче керівництво за діяльністю слідчих підрозділів здійснює керівник органу досудового розслідування. У відпо­відності до п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України ним є начальник ГСУ, слі­дчого управління, відділу, відділення органу Національної по­ліції, органу безпеки чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, перший заступник або заступник Директора ДБР, керівник (начальник) ГСУ, слід­чого управління, відділу органу ДБР, Головного підрозділу де­тективів, підрозділу детективів, відділу детективів або підроз­ділу внутрішнього контролю НАБУ та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Керівник органу досудового розслідування організовує та здійснює досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого, а також виконує інші повнова­ження, передбачені ч. 2 ст. 39 КПК України.

36.