ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС ДІЗНАВАЧА ТА КЕРІВНИКА ОРГАНУ ДІЗНАННЯ

Дізнавач - це учасник кримінального провадження зі сто­рони обвинувачення, який обіймає посаду, передбачену ч. 3 ст. 38 КПК України, уповноважений здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (п.

Для з’ясування відмінностей у компетенції дізнавача та слідчого необхідно звернутись до положень ст. 12 КК України, де визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Відповідно, досудове ро­зслідування кримінальних проступків здійснює дізнавач, а до- судове розслідування злочинів здійснює слідчий.

Процесуальним статусом дізнавача в Україні наділено слу­жбових осіб підрозділів дізнання або уповноважених осіб інших підрозділів. Законодавець обмежився перелічуванням відпові­дних установ (органи Національної поліції, органи безпеки, ор­ган, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органи Державного бюро розслідувань, Націо­нальне антикорупційне бюро України), не визначивши при цьому, які особи і яких підрозділів є уповноваженими на здій­снення дізнання. По факту це вказує на створення «штатних» підрозділів дізнання, а там, де їх не буде, обов’язки дізнавачів покладатимуться на окремих службових осіб. Так, наприклад, у поліції за наказом МВС України від 20.05.2020 № 405 «Про за­твердження Положення про організацію діяльності підрозді­лів дізнання органів Національної поліції України» утворено окремі самостійні підрозділи дізнання. Водночас наказом МВС України від 19.06.2020 № 468 «Про затвердження Змін до Ін­струкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції» підрозділи ДОП уповноважено на здійснення досудового розс­лідування кримінальних проступків у формі дізнання.

Підставою участі дізнавача у кримінальному провадженні є факт самостійного внесення ним відомостей про криміна­льне правопорушення до ЄРДР, а також визначення керівни­ком органу досудового розслідування його як дізнавача у кри­мінальному провадженні.

Під час здійснення дізнання повноваження дізнавача при­рівнюються до повноважень слідчого з деякими винятками, а саме: з можливих негласних слідчих (розшукових) дій дозво­лено проводити дії, визначені у ч. 2 ст. 264 та ст. 268 КПК Укра­їни; у разі застосування запобіжних заходів дозволено застосо­вувати затримання, особисте зобов’язання та особисту поруку. Водночас дізнавача наділено додатковими процесуальними можливостями на початковому етапі досудового розсліду­вання. Так, дії дізнавача щодо з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до ЄРДР, ви­значені у ч. 3 ст. 214 КПК України, можуть бути визнані проце­суальними джерелами доказів. Зокрема, дізнавач до внесення відомостей в ЄРДР має право:

1) відфбрати пояснення;

2) направляти особу для проведення медичного освіду- вання;

3) залучати спеціаліста й отримувати від нього висновок, знімати показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки та відеозапису;

4) вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі й документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлено під час затри­мання особи, особистого огляду або огляду речей.

Повноваження дізнавача визначено у ст. 40-1 КПК Укра­їни. Дізнавач, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Відомче керівництво за діяльністю підрозділів дізнання здійснює керівник органу дізнання. Відповідно до п. 7-1 ч. 1 ст. 3 КПК України ним є начальник підрозділу дізнання органу На­ціональної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює конт­роль за додержанням податкового законодавства, органу Дер­жавного бюро розслідувань, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівник органу досудового розслідування. Керів­ник органу дізнання організовує дізнання, також він уповнова­жений: визначати дізнавача, який здійснюватиме дізнання, від­сторонювати дізнавача від проведення дізнання за ініціативою прокурора або з власної ініціативи та призначати іншого діз- навача, ознайомлюватися з матеріалами дізнання, давати діз- навачеві письмові вказівки, що не суперечать рішенням і вка­зівкам прокурора, вживати заходів для усунення порушень вимог законодавства у разі їх допущення дізнавачем та здійс­нювати інші повноваження, передбачені КПК України.

37.