ПРОТОКОЛ ЯК ФОРМА ФІКСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: ЗМІСТ ТА ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ

Форми фіксування кримінального провадження передба­чено у ст. 103 КПК України, відповідно до якої процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися: 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою тех­нічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 3) у журналі судо­вого засідання.

Протокол є основним способом фіксації факту прове­дення, перебігу й результатів слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій на стадії досудового розслідування.

У ст. 104 КПК України встановлено загальні вимоги для всіх протоколів, які можуть, у свою чергу, конкретизуватися у відповідних статтях КПК України, що регламентують порядок складання і зміст протоколу певної слідчої (розшуково'ї) або іншої процесуальної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 104 КПК України протокол склада­ється з таких частин:

1) вступної частини, яка мусить містити відомості про мі­сце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка про­водить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які були присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця про­живання); інформацію про те, що осіб, які беруть участь у про­цесуальній дії, заздалегідь повідомлено про застосування тех­нічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються під час прове­дення процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка мусить містити відомості про по­слідовність дій, отримані в результаті процесуальної дії відо­мості, важливі для цього кримінального провадження, серед іншого виявлені та/або надані речі й документи;

3) заключної частини, яка мусить містити відомості про вилучені речі й документи та спосіб їх ідентифікації, спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу та зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників проце­суальної дії.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із його текстом. Заува­ження і доповнення зазначаються у протоколі перед підпи­сами, що гарантує об’єктивність викладених у ньому відомос­тей. Протокол повинні підписати всі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізи­чні вади або з інших причин не може особисто підписати про­токол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійсню­ється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт немо­жливості його підписання особою. Якщо особа, яка брала уч­асть у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від під­писання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояс­нень особи щодо причин такої відмови засвідчуються підпи­сом її захисника (законного представника), а у разі його відсу­тності - понятих.

Особа, яка проводила процесуальну дію, може долучати до протоколу як додатки: 1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціаліс­тів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограму, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фо- тотаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. З метою їх надій­ного збереження додатки до протоколів мають бути належ­ним чином виготовленими й упакованими, а також засвідче­ними підписами слідчого, прокурора, спеціаліста й інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких дода­тків (ст. 105 КПК України).

Обов’язок щодо складання протоколу під час досудового розслідування покладається безпосередньо на слідчого, дізна- вача або прокурора, які проводять відповідну процесуальну дію. При цьому закон зобов’язує виконати цю вимогу під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

У разі фіксування процесуальної дії під час досудового ро­зслідування за допомогою технічних засобів про це зазнача­ється у протоколі, до якого додається носій інформації.

Протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафі­ксовано процесуальні дії, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК Ук­раїни належать до документів як процесуальних джерел дока­зів за умови наявності в них відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

59.