ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА І ВИДИ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ НОРМ

Кримінальні процесуальні норми - це встановлені уповно­важеними державними органами загальнообов'язкові пра­вила поведінки учасників кримінальної процесуальної діяль­ності, виконання яких забезпечується державним примусом і наявністю юридичної відповідальності суб'єктів криміналь­ного провадження.

Ознаки кримінальної процесуальної норми:

- загальновизнане правило поведінки, що формулюється державою та має загальнообов’язковий характер;

- формально визначене правило поведінки;

- правило поведінки загального характеру;

- правило, дотримання якого забезпечується державою.

Кримінальні процесуальні норми, як і інші норми права, мають визначену структуру, вони складаються з гіпотези, дис­позиції і санкції.

Особливості кримінальних процесуальних норм поляга­ють у тому, що вони:

- походять від норм кримінального (матеріального) права;

- служать для регламентації порядку кримінальної проце­суальної діяльності;

- мають специфічну структуру (гіпотеза кримінальної про­цесуальної норми зазвичай містить підстави для здійснення процесуальної дії або прийняття процесуального рішення, дис­позиція відображає процедуру кримінальної процесуальної ді­яльності, санкції не завжди чітко формулюються в нормі кри­мінального процесуального права або взагалі відсутні).

Види кримінальних процесуальних норм:

- норми, що уповноважують, тобто наділяють суб’єктів кримінального судочинства певними процесуальними пра­вами, надають їм повноваження на певні юридичні дії, тобто мають дозвільний характер;

- норми, що зобов’язують, - передбачають конкретний вид поведінки за певних умов і вимагають діяти відповідним чином;

- норми, що забороняють, - зобов’язують учасників кримі­нального провадження утримуватися від здійснення певних дій.

8.