<<
>>

§ 14. Усунення недоліків винесеного рішення

Кожне рішення має відповідати вимогам, які до нього пред’яв­ляються. В разі порушення вимог суд, який постановив рішення, як правило, не вправі сам скасувати або змінити його. Допущені пору­шення вимог законності та обґрунтованості виправляються вище­стоящим судом.

Однак деякі з них, пов’язані з неповнотою, неясністю чи неточністю судового рішення, можуть виправлятися тим судом, який постановив це рішення, шляхом ухвалення додаткового рі­шення, його роз’яснення, а також шляхом виправлення описок та арифметичних помилок.

Додаткове рішення - це такий акт правосуддя, яким усува­ються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти (повноти викладення резолютивної частини рішення).

Ухвалення додаткового рішення за заявою учасника справи або за ініціативою суду відповідно до ст. 244 ГПК України здійсню­ється, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сто­рони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної гро­шової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або розв’язати нові питання, що не досліджувались, у су­довому засіданні.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й основне судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додат­кового рішення можуть бути оскаржені.

Роз’яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих ча­стин рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті та не торкаючись тих питань, які не були предме­том судового розгляду (здійснюється для правильного виконання судового рішення). Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз’яс­нення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз’ясненні рішення.

Відповідно до ст. 245 ГПК України суд роз’яснює судове рішення за заявою учасників справи, державного виконавця чи приватного виконавця. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допу­скається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусо­вого виконання. Підставою для роз’яснення рішення господар­ського суду найчастіше може стати невизначеність його резолюти­вної частини, яка була виявлена в стадії виконавчого провадження під час здійснення виконавчих дій.

Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у по­рядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може ви­кликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були на­лежним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідан­ня, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення.

Про роз’яснення або відмову у роз’ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Описки та арифметичні помилки у рішенні виправляються судом, який виніс рішення.

Описка - спотворення прізвища, імені, по батькові сторін, на­зви організації та т. ін. Арифметична помилка - неточність розра­хунку, зрозуміла будь-якій особі при перевірці результатів ариф­метичної дії з тими ж вихідними даними.

Згідно із ст. 243 ГПК України описки та арифметичні помилки, виявлені в період складання судового рішення, виправляються в тексті зі застереженням перед підписом суддів. Якщо такі недоліки судового рішення будуть виявлені після проголошення рішення, то суд може їх виправити як за власною ініціативою, так і за заявою учасника справи. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про вне­сення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю уча­сників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питан­ня про внесення виправлень.

Про виправлення описок чи арифметичних помилок виносить­ся ухвала. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім осо­бам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

<< | >>
Источник: Господарський процес : навч. посіб. / [В. А. Кройтор, О. В. Синєгубов, О. Г. Бортнік та ін.] ; за заг. ред. проф. В. А. Кройтора ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків,2020. - 328 с.. 2020

Еще по теме § 14. Усунення недоліків винесеного рішення:

  1. Усунення недоліків судового рішення судом, який його ухвалив
  2. § 3. Виправлення недоліків рішення судом, яКий його ухвалив
  3. Винесення судового рішення і забезпечення його виконання
  4. Винесення постановиусправі про адміністративне правопорушення
  5. Стаття 538. Порядок виконання постанови митного органу про винесення попередження
  6. Поняття, значення, підсумкові рішення стадії перегляду судових рішень за нововиявленими та виключними обставинами.
  7. Вирішення проблем перегляду рішень адміністративних судів у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця
  8. 9.3. Усунення причин і запобігання виникненню умов, які сприяють вчиненню злочинів (загальна профілактика)
  9. Аналіз основних недоліків існуючої методології в сфері фінансової безпеки суб’єктів підприємництва
  10. Стаття 19. Усунення подвійного оподаткування
  11. Порівняльний звіт за результатами другого етапу досліджен­ня судових рішень, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень
  12. § 11. Порядок ухвалення судових рішень. Вимоги, що пред’являються до судових рішень
  13. 3.Види зносу основних фондів та форми його усунення.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -