Стаття 57. Використання земель лісового фонду

1. Земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого са­моврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісо­господарським підприємствам, а на умовах оренди — іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підроз­діли, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мислив­ського господарства, культурно-оздоровчих, рекреа­ційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

2. Порядок використання земель лісового фонду визначається законом.

Користування земельними ділянками лісового фон­ду може бути постійним або тимчасовим (орендним).

Надання земельних ділянок лісового фонду у постій­не користування спеціалізованим державним або кому­нальним лісогосподарським підприємствам для зазна­чених цілей відбувається у порядку, передбаченому стат­тями 116,122,123,125,126 Земельного кодексу та стат­ті 9 Лісового кодексу України. Постійне користування цими землями посвідчується державним актом, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 126 Земельного кодексу України).

Надання земельних ділянок в оренду передбачається Лісовим кодексом України, який в статті 9 визначає більш широке коло орендарів цих земель. Таким чи­ном, орендарями можуть бути підприємства, установи, організації, об\'єднання громадян, релігійні організації, громадяни України, іноземні юридичні особи та грома­дяни для зазначених цілей (частина 5 статті 9 Лісово­го кодексу). До цього переліку слід віднести осіб без громадянства згідно статті 26 Конституції України.

Стаття 116 Земельного кодексу суб\'єктами набуття орав на землю в користування передбачає взагалі «гро­мадян», тобто не виключає тих, які не мають українсь­кого громадянства, але перебувають в Україні на закон­них підставах.

Тимчасове користування землями лісового фонду може бути: короткостроковим — до 3 років і довго­строковим — від 3 до 25 років. Право тимчасового користування цими землями оформляється договором. Форма договору на право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду, в тому числі на умовах оренди, і порядок його реєстрації встановлю­ється Кабінетом Міністрів України.

Умови оренди визначаються за згодою сторін у до­говорі. Орендар має переважне право на поновлення до­говору оренди земельних ділянок лісового фонду піс­ля закінчення строку його дії.

Порядок користування земель лісового фонду перед­бачається відповідними нормами Лісового кодексу, по­станов Кабінету Міністрів України та іншими норма­тивними актами.

Порядок ведення лісового господарства, його основні завдання, вимоги та зміст організації лісового господар­ства передбачені статтями 33-35 Лісового кодексу.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійсню­ється в межах земельних ділянок лісового фонду, на­даних для цього у користування. Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для спеціального вико­ристання різних видів лісових ресурсів, перелік яких викладено в ст. 50 Лісового кодексу. Спеціальне ви­користання лісових ресурсів на наданій земельній ді­лянці лісового фонду провадиться за спеціальним до­зволом — лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком. На відведених земельних ділянках лісового фонду можуть використовуватися лише ті лісові ресур­си, на які видано спеціальний дозвіл.

Земельні ділянки лісового фонду для потреб мислив­ського господарства (мисливські угіддя) надаються ко­

135

ристувачам відповідно до Закону України від 13 груд­ня 2001 року «Про тваринний світ»1 (статті 15, 21, 24), Закону України від 22 лютого 2000 року «Про мислив­ське господарство та полювання»2 (стаття 22).

Відносини між власниками або користувачами зе­мельних ділянок і користувачами мисливських угідь ре­гулюються відповідними договорами (ст.

Мисливські угіддя на землях лісового фонду нада­ються у користування на строк не менше 15 років. Переважне право на користування мисливськими угід­дями мають власники та постійні користувачі земель­них ділянок, а також користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

Право користування землями, наданими для потреб мисливського господарства, припиняється у випадках, передбачених ст. 23 Закону «Про мисливське господар­ство та полювання». Користування мисливськими угід­дями є платними. Розмір та порядок внесення плати за користування ними визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться угіддя. Розмір цієї плати встановлюєть­ся залежно від їх місцезнаходження, природної якості та інших факторів.

Право на тимчасове користування земельними ді­лянками лісового фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та про­ведення науково-дослідних робіт надається юридичним і фізичним особам відповідними місцевими Радами за погодженням з постійними лісокористувачами. Поря­док користування земельними ділянками лісового фонду для зазначених цілей та робіт передбачено стат­тями 75 і 76 Лісового кодексу.

Використання лісових ресурсів і користування зе­мельними ділянками лісового фонду на природно-за­повідних територіях і об\'єктах, в населених пунктах, у

1 Офіційний вісник України,— 2002.— № 2.— Ст. 47. 2Офіційний вісник України.— 2000.— № 12.— Ст. 442.

136

прикордонній смузі та в лісах, що зазнали радіоактив­ного забруднення визначається відповідно до Закону України від 16 червня 1992 року (із змінами 14 груд­ня 1999 року) «Про природно-заповідний фонд Украї­ни»1 та статей 78-80 Лісового кодексу.

Право тимчасового користування земельними ділян­ками лісового фонду припиняється у випадках, перед­бачених статтею 22 Лісового кодексу. Припинення пра­ва тимчасового користування земельною ділянкою лі­сового фонду провадиться Радою, яка її надавала, а у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, у разі незгоди тимчасових користувачів, — у судовому порядку.

Постійне користування земельними ділянками лі­сового фонду припиняється у випадках і порядку, пе­редбачених статтями 141-144 Земельного кодексу. По­рядок вилучення цих земель для суспільних та інших потреб провадяться згідно статтям 149-151, 156, 157 Земельного кодексу. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року затверджено «Про розміри і порядок визначення втрат сільськогосподар­ського і лісогосподарського виробництва, що підляга­ють відшкодуванню»2.

Загальне користування землями лісового фонду є безплатними. Спеціальне користування земельними ділянками лісового фонду, які надані у постійне кори­стування спеціалізованим державним або комуналь­ним лісогосподарським підприємствам є платним. її розмір та розподіл платежів (зборів) за користування цими землями передбачені статтями 89-91 Лісового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів Укра­їни від 6 липня 1998 року «Про затвердження поряд­ку справляння збору за спеціальне використання лі­сових ресурсів та користування земельними ділянка­

1 Офіційний вісник України.— 2000.— № 2.

2 Зібрання постанов Уряду України.— 1991.— № 10.— Ст. 98.

137

ми лісового фонду»1, спеціальною «Інструкцією про механізм справляння збору за спеціальне використан­ня лісових ресурсів та користування земельними ді­лянками лісового фонду», затвердженою Державним Комітетом Лісового господарства 15 жовтня 1999 року2.

При цьому плата за земельні ділянки, надані на зе­млях лісового фонду, за винятком земельних ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, житло­вими будинками та.господарськими будівлями і спо­рудами, справляється у складі плати за використання лісових ресурсів.

Плата за земельні ділянки лісового фонду, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будин­ками та господарськими будівлями і спорудами спра­вляється у розмірі 3 відсотків суми земельного подат­ку, обчисленого відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону України від 8.02.2001 р. «Про внесен­ня змін і доповнень до закону України «Про плату за землю»3.