Стаття 44. Склад земель природно-заповідного фонду

До земель природно-заповідного фонду включають­ся природні території та об\'єкти (природні заповід­ники, національні природні парки, біосферні заповід­ники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам\'ятки природи, заповідні урочища), а також шту­чно створені об\'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам\'ятки садово-пар­кового мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду складаються за своїм цільовим призначенням із двох видів: а) земель, природних заповідників, національних природних пар­ків, біосферних заповідників, регіональних ландшафт­них парків, заказників, пам\'яток природи, заповідних урочищ і б) земель штучно створених людиною об\'єк­тів — ботанічних садів, дендрологічних парків, зооло­гічних парків, парків-пам\'яток садово-паркового мис­тецтва.

Рішення про створення та відведення земельних ділянок природним заповідникам, національним при­родним паркам, а також інших територій та об\'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного зна­чення приймаються Президентом України.

1 Відомості Верховної Ради України.— 1994.— № 48.— Ст. 430.

102

Рішення про створення біосферних заповідників приймається Президентом України після вирішення

цього питання відповідно до міжнародних угод.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об\'єктів природно-заповідного фонду місцевого зна­чення та встановлення охоронних зон земельних те­риторій та об\'єктів природно-заповідного фонду при­ймається обласними, міськими (міст республікансько­го підпорядкування) Радами.

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним пар­кам, а також ботанічним садам, дендрологічним пар­кам, зоологічним паркам і видачі документів на пра­во користування землею визначається статтями 20,122, 123, 125, 126, 149-151 і 208 Земельного кодексу.

Заказники, пам\'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам\'ятки садово-паркового мистецтва й інші території та об\'єкти природно-заповідного фонду, які створюються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям та громадянам органами Мі­ністерства екології та природних ресурсів України з оформленням охоронного зобов\'язання.

Зміна меж, категорії та скасування статусу терито­рій та об\'єктів природно-заповідного фонду проводить­ся відповідно до статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року із змінами від 14 грудня 1999 р.

Природні заповідники, біосферні заповідники, наці­ональні природні парки, регіональні ландшафтні пар­ки, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки звільняються від сплати земельного податку.

Підприємства, установи та організації звільняють­ся від плати за землі, включені до складу заказників, пам\'яток природи, заповідних урочищ та парків-пам\'я­ток садово-паркового мистецтва.

Законодавством України можуть бути встановле­ні й інші пільги, спрямовані на забезпечення форму­вання та функціонування природно-заповідного фон­

103

ду (стаття 49 Закону України «Про природно-заповід-иий фонд України»).