ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА.

Будь яке правопорушення, у тому числі податкове, з точки зору юридичної науки, має певні ознаки, або складові частини правопорушення. Відсутність хоча б одного з цих елементів не дає можливості визначити таке порушення чинних нормативно-правових актів як правопорушення.

До таких елементів правопорушення входить об'єктивна сторона, об'єкт, суб'єктивна сторона та суб'єкт.

Об'єктивну сторону правопорушення визначає протиправне діяння, що виражається у формі фактично протиправних дій або у протиправній запропонованої законом поведінці.

Об'єктивна сторона складається з трьох елементів:

— діяння (дій чи бездіяльності);

— наслідків;

— причинного зв'язку між діяннями та наслідками.

Причинний зв'язок — це такий об'єктивний зв'язок міждіянням і наслідком, при якому протиправне діяння передує учасі наслідкам і є головною та безпосередньо причиною, яка неминуче ініціює даний наслідок (шкоду).

Шкода, як наслідок, зазіхає на суспільні, державні та індивідуальні інтереси, і може носити матеріальний, фізичний та інший характер.

Об'єктом правопорушення є ті суспільні відносини, що охороняються нормами права і на які посягає протиправне діяння.

Суб'єктивна сторона правопорушення означає, що правопорушенням визнається лише винне діяння або такі дії, що на момент здійснення знаходились під контролем волі і свідомості особи, тобто при їх скоєнні передбачалася можливість вибору іншого варіанту поводження.

Суб'єктивна сторона виражається у двох формах провини:

— намір (прямий або непрямий);

— необережність.

Прямий намір полягає в тому, що суб'єкт правопорушення повністю усвідомлює протиправність свого діяння і бажає настання негативних наслідків.

Непрямий намір полягає в тому, що суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, припускає негативні наслідки, але легковажно відноситься до можливості їх настання.

Необережність поділяється на: протиправну самовпевненість та протиправну недбалість.

Протиправна самовпевненість — суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків, однак сподівається, що вони не настануть.

Протиправна недбалість характеризується тим, що суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливості настання негативних наслідків, хоча в силу свого посадового становища міг і повинен їх передбачати.

Суб'єктом правопорушення є деліктоздатна особа, яка вчинила правопорушення Під деліктоздатністю розуміють здатність особи перетерплювати покарання.

Основним критерієм, що відрізняє податкове правопорушення від інших, є його об'єктивна сторона, тобто певні суспільні відносини, на які зазіхає це правопорушення, а саме відносини, що виникають у сфері мобілізації та формуванні доходів бюджетів усіх рівнів.

Таким чином, з юридичної точки зору, під податковим правопорушенням розуміють протиправне (передбачене Податковим кодексом України), винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, пов'язане з невиконанням податкового законодавства або неналежним виконанням податкових зобов'язань, за яких чинним законодавством встанов­лена юридична відповідальність.

Податкове правопорушення характеризують такі ознаки:

— суспільна небезпечність та шкідливість діяння;

— протиправність дій (бездіяльність);

— винна поведінка особи, як результат вільного волевиявлення;

— юридична відповідальність.

Нажаль, сьогодні методи ухилення від сплати податків досить різноманітні, а податкові правопорушення, як правило, носять інтелектуальний характер. Класифікація податкових правопорушень може здійснюватися за різними ознаками, основними з яких є:

а) в залежності від об'єкта:

— відсутність бухгалтерського та податкового обліку об'єктів оподаткування або ведення обліку з порушенням встановленого порядку;

— неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій, фінансової звітності та іншої інформації податковим органам, несплата або несвоєчасна сплата встановлених податків і зборів;

— приховування об'єктів та заниження бази оподаткування.

б) в залежності від спрямованості дій:

— правопорушення проти системи оподаткування;

— правопорушення проти прав та законних інтересів платників податків;

— правопорушення проти контролюючих функцій контролюючих органів;

— порушення порядку ведення податкового та бухгалтерського обліку.

в) в залежності від ступеня суспільної небезпеки:

— податкові правопорушення (проступки);

— податкові злочини.

Загалом сучасні податкові правопорушення мають такі риси:

— вони здійснюються у більшості випадків у процесі професійної

діяльності кваліфікованими спеціалістами з використанням комп'ютерних

технологій та електронних засобів зв'язку;

— маскуються різноманітними прийомами та засобами приховування порушень під видом «невдалої» підприємницької діяльності;

— завдають значної економічної шкоди інтересам держави та населення.

Види відповідальностіза порушення податкового ЗАКОНОДАВСТВА

Відповідно до статті 106 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановленихіншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Податковим Кодексом та іншими законами України.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

а) фінансова;

б) адміністративна;

в) кримінальна;

г) дисциплінарна.

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) є платою у вигляді фіксованої суми та /або відсотків, що стягується з платника податку у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи. А пеня є сумою коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством стро-

Особливістю відповідальності за порушення податкового законодавства є її компенсаційно-каральний характер, який полягає в необхідності відшкодування державі збитків, що виникли внаслідок недотримання надходжень до бюджетів всіх рівнів від податків та зборів. Тобто відповідальність за порушення податкового законодавства об'єднує дві різні моделі юридичної відповідальності: правовідновлювальну

(компенсаційну) та штрафну (каральну). Саме це підкреслює стаття 112 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відпо­відальності.

Адміністративна відповідальність є засобом адміністративного виливу на порушників податкового законодавства із застосуванням адміністративно-правових норм. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення — винної або необережної дії чи бездіяльності, що посягає на захищені законом суспільні відносини, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Особливостями адміністративних стягнень є:

— застосування до фізичних осіб та посадовців, винних у податкових правопорушеннях;

— адміністративні санкції не тягнуть за собою судимості;

— застосування у відношенні до найменш значних податкових правопорушень (проступків), які за своїм характером відповідно до закону не тягнуть кримінальної відповідальності;

— відсутність тяжких правових наслідків.

Діяння, за які передбачена адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства, зазначені у статтях Кодексу України про адміністративні правопорушення (Ст. 163-2, 163-3, 163-3, 164-1, 164-5 та іншими), а також у деяких статтях Податкового та Митного кодексів України.

Наприклад, частина статті 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначає, що неподання громадянами декларації про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, — тягне за собою попередження або накладання штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З усіх видів стягнень, передбачених кодексом України про адміністративні правопорушення, податковим органом надано право використовувати лише адміністративні штрафи. Розмір їх визначається в межах, встановлених за скоєння відповідних правопорушень в сумах, або кратних певному показнику (неоподаткованому мінімуму доходів, мінімальному розміру заробітної плати), або в національній грошовій одиниці (гривнях).

Кримінальна відповідальність застосовується при доказі винності, протиправності, умислу та особливо тяжких наслідках податкового злочину. Кримінальна відповідальність характеризується такими особливостями:

— суб'єктами є виключно фізичні особи;

— регулюється нормами Кримінального кодексу України;

— встановлюється лише в судовому порядку;

— має певні процесуальні особливості.

Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України, з якій зазначено:

а) умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призведи до фактичного ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, — карається штрафом від трьохсот до п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певніпосади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

б) ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, — караються штрафом від п'ятсот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років;

в) діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю настрок до трьох років з конфіскацією майна;

г) особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою статті 212 Кримінального кодексу України, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки і збори (обов'язкові платежі), а також від­шкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків і зборів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків і зборів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

І нарешті, дисциплінарні санкції становлять форми впливу адміністрації підприємств, установ і організацій за здійснення дисциплінарних провин, пов'язаних з податковимиправопорушеннями. Дані правопорушення знаходяться на перетині адміністративної і дисциплінарної відповідальності, в основі яких лежить невиконання чи неналежне виконання обов'язків зі сплати податку платником, як працівником конкретного підприємства, установи, організації. При невиконанні цим працівником персональних функцій у процесі обліку, розрахунку та сплати податків і зборів відповідальність настає у встановленому трудовим законодавством порядку.

ВИСНОВКИ З ЧЕТВЕРТОГО ПИТАННЯ:

Отже, податкове правопорушення - це протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність), яке виражається в невиконанні або неналежному виконанні податкових зобов'язань і за яке встановлена юридична відповідальність.

За податкове правопорушення передбачена адміністративна, кримінальна та фінансова відповідальність.