ПЕРЕДМОВА

Події останніх років стали доволі знаковими для усіх, хто пе­реймається проблемами децентралізації та місцевого самовряду­вання: практиків, науковців, експертів, політиків та ін.

Втім діалог між центральною владою та громадянським сус­пільством щодо майбутньої конституційної моделі місцевого само­врядування відбувається у доволі напруженій атмосфері. Напруже­ною є і дискусія щодо змісту конституційно-проєктних ініціатив у частині щодо децентралізації у науково-експертному середовищі. Попереду - обговорення у парламенті відповідних (багато у чому доленосних для суспільства і держави) змін до Конституції України.

Отже питання реформування конституційної моделі місцево­го самоврядування та децентралізації влади загалом набувають стратегічного значення в сучасних умовах державотворення. На шляху демократичних процесів був та залишається цілий комплекс політичних, економічних, соціальних, кадрових, психологічних та інших перепон. Адже реальна, дієздатна муніципальна влада пе­редбачає не лише конституційно-правове визнання прав територіа­льних громад, декларування самостійності місцевого самовряду­вання у розв’язанні питань місцевого значення, не тільки закріп­лення правових, соціальних та інших гарантій цієї самостійності, встановлення функцій та компетенції місцевого самоврядування, а й створення правових, організаційних, економічних, соціальних, кадрових та інших умов для реалізації її завдань та функцій.

Системний характер муніципальної влади, її взаємозв’язків із державною владою та іншими інститутами політичної системи суспільства об’єктивно вимагає не тільки концептуального аналізу генезису інститутів місцевого самоврядування в історичній ретро- спективі та виявлення чинників і умов становлення, системних і функціональних характеристик муніципальної влади в сучасній Україні, а усебічного доктринального осмислення перспективного розвитку муніципальної демократії та децентралізації публічної влади в контексті конституційної, адміністративної, адміністратив­но-територіальної та інших реформ, які декларуються та ініцію­ються впродовж останніх років.

Про актуальність цього дослідження свідчить низка факто­рів. Насамперед, важливість проблематики формування та розвитку місцевого самоврядування, реалізації його конституційних прин­ципів обумовлена нагальними потребами практики, утвердженням такої глобальної тенденції як децентралізація влади, демократиза­ція суспільних процесів, що поступово, але невідворотно охоплює собою дедалі помітніший масив у демократичних країнах світу, розгортається на теренах Україні все з більшою активністю і перс­пективою.

Фундаментальним принципом проведення сучасних демок­ратичних реформ проголошується децентралізація влади. Адже реальне місцеве самоврядування та самоорганізація територіальних громад - це конкретний крок щодо подальшої лібералізації управ­ління на місцях, пов’язаний з розв’язанням проблем формування громадянського суспільства та соціальної, правової, демократичної держави, посиленням захисту прав людини, їх практичною реаліза­цією. «Децентралізація - це історія великого успіху багатьох гро­мад в Україні, і держава має привертати до цього увагу», - зазначає Президент України Володимир Зеленський. На його переконання, «якщо успішні громади ще й навчать інших, як діяти, як ефективно керувати спільним, то це буде історією успіху всієї нашої держа­ви».

Тому актуальність глибокого осмислення проблематики де­централізації влади та місцевого самоврядування як з погляду гене­зису, організації та діяльності його інститутів, так і міжнародних принципів і стандартів, має не лише науково-методологічне і полі- тико-ідеологічне, але й важливе соціально-практичне значення. Усвідомлення феномену децентралізації через призму міжнародних стандартів та фундаментальних принципів, зафіксованих у них, передусім принципів Європейської Хартії місцевого самоврядуван­ня, у повному обсязі дає змогу знайти адекватні напрями і форми розвитку демократії на сучасному етапі.

Процес становлення місцевого самоврядування, реалізації його засад та функціонування його інститутів в усі часи пов’язувався або з опором суспільства державній владі, конфлікта­ми з її інститутами, або ж взаємодією з нею, внаслідок чого форму­ється авторитарний чи демократичний стиль суспільно-політичного життя і управління, утверджується різний рівень свободи людини.

Важливим є також і те, що для цього у конституційному ме­ханізмі публічної влади держава та громадянське суспільства ма­ють об’єднати свої зусилля щодо досягнення спільних завдань та цілей, які обумовлюють загальний зміст і спрямованість їхньої діяльності - права людини, їх реалізація та захист.

Для сучасної України ця проблематика децентралізації влади є більш ніж актуальною. Розв’язання проблеми взаємодії суспіль­ства й держави, що перебувають на черговому етапі своєї консти­туційно-правової модернізації, постає як складова визначення зага­льної перспективи суспільно-політичного розвитку. Адже проблема ефективного функціонування органів публічної влади та станов­лення дієздатних територіальних громад в Україні не може бути розв’язаною без докорінного реформування конституційно- правового статусу та засад діяльності місцевого самоврядування. Саме на конституційному рівні закріплюється принцип визнання та гарантування місцевого самоврядування, зафіксовані базові засади організації та функціонування його системи, по суті встановлено параметри національної муніципальної моделі.

На наше переконання, однією з концептуальних засад реалі­зації відповідних державницьких завдань та цілей має бути націо­нальна муніципальна доктрина. Це актуалізує необхідність прове­дення системного дослідження процесів децентралізації влади в сучасній Україні, враховуючи зарубіжний досвід, можливості та перспективи його запозичення та впровадження у вітчизняну прак­тику муніципального будівництва, дотримуючись принципів кла­сичного конституціоналізму та демократії.

У підготовці монографії взяли участь вчені-правознавці Ін­ституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інсти­туту законодавства Верховної Ради України, Львівського націона­льного університету ім. Івана Франка, Львівського державного університету внутрішніх справ, низки інших вищих юридичних закладів освіти та фахівці-практики.

Сподіваюсь, що вихід у світ цієї книги сприятиме розвитку наукової дискусії щодо перспектив реформи децентралізації влади в Україні у світлі зарубіжного досвіду для використання результа­тів дослідження у діяльності територіальних громад та інших суб'єктів місцевого самоврядування, а також практиці законотво­рення та муніципальної правотворчості.

Юрій Шемшученко, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України