Стаття 27. Особливості задоволення скарг на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб
1. Якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
(Стаття 27 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012)
Згідно з рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства України з питань митної справи” від 14.07.2005 № 04-5/218, оскільки відшкодування майнової шкоди за ст. 1166, 1173, 1174 ЦК України несе держава, то відповідно до ст. 25, 48 Бюджетного кодексу (БК) України фінансові органи повинні бути відповідачами за цією категорією справ. Така позиція підтверджується й у інформаційному листі ВГСУ від 13.08.2008 № 01-8/482, де зазначається, що участь органів Державної казначейської служби України як співвідповідача є ознакою, притаманною всім спорам про відшкодування шкоди, яка спричинена незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів держави. З огляду на це, можна зробити висновок щодо обов'язковості участі підрозділів ДКСУ у таких судових справах.
Питання відшкодування шкоди, заподіяної особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів та їх посадових осіб, можуть бути вирішені в порядку здійснення адміністративного, господарського чи цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 17 КАС України спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів. Частина третя ст. 105 КАС України передбачає, що адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Але в ч. 2 ст. 21 КАС України міститься вказівка на те, що ці вимоги розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. З огляду на викладене, якщо збитки у громадянина чи суб'єкта господарювання є, і така шкода причинно-на- слідково пов'язана з рішеннями, діями чи бездіяльністю митного органу, але підтвердження факту незаконності таких дій особа не має, то позовну заяву необхідно подавати в окружний адміністративний суд із зазначенням двох пов'язаних вимог - вирішити публічно-правовий спір і відшкодувати збиток. Відповідачів у такому разі буде два: митний орган і територіальний підрозділ ДКСУ. Якщо у громадянина чи суб'єкта господарювання є документально підтверджений факт протиправності рішення дій чи бездіяльності митного органу, то позовну заяву потрібно подавати до цивільного або господарського суду.Крім того, варто пам'ятати, що відповідно до п. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк. Адміністративний позов, поданий після строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Еще по теме Стаття 27. Особливості задоволення скарг на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб:
- Стаття 29. Оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів або їх посадових осіб у судовому порядку
- Стаття 28. Перевірка законності та обґрунтованості рішень, дій або бездіяльності митних органів або їх посадових осіб у порядку контролю
- Стаття 25. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників до посадових осіб та органів вищого рівня
- Глава 4. Оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, ОРГАНІЗАЦІЙ, ЇХ ПОСАДОВИХ ОСІБ ТА ІНШИХ ПРАЦІВНИКІВ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА них
- Стаття 30. Відповідальність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників
- Стаття 523. Повноваження посадових осіб митних органів щодо розгляду справ про порушення митних правил
- Спеціальні звання посадових осіб митних органів
- Стаття 323. Доступ посадових осіб митних органів на територію чи в приміщення підприємств для здійснення митного контролю
- Стаття 436. Розпорядження товарами, що перебувають у вільній митній зоні комерційного або сервісного типу, в разі зупинення дії або анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію вільної митної зони
- Стаття 347. Права та обов'язки посадових осіб митних органів під час проведення документальних виїзних перевірок
- Стаття 349. Умови допуску посадових осіб митних органів до проведення документальних (планових чи позапланових) виїзних перевірок та зустрічних звірок
- Стаття 542. Виконання постанови митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил на осіб, які проживають або перебувають за межами України
- Стаття 188. Сприяння посадовим особам митних органів у виконанні митних формальностей
- Стаття 533. Наслідки подання скарги (адміністративного позову) або принесення протесту
- 8.2. Адміністративний та судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців