Стаття 347. Права та обов'язки посадових осіб митних органів під час проведення документальних виїзних перевірок

1. Посадовим особам митних органів під час проведення документальної виїзної перевірки для з'ясування питань, пов'язаних з перевіркою, надається право:

1) здійснювати перевірку грошових, фінансових і бухгалтерських докумен­тів, звітів, контрактів, декларацій, калькуляцій, інших документів, які мо­жуть бути пов'язані з операціями із ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони чи вивезен­ня (пересилання) товарів за межі митної території України або території вільної митної зони, у тому числі інформації, необхідної для з'ясування питань перевірки, яка є в розпорядженні підприємства, що перевіряється, в електронному вигляді;

2) отримувати безоплатно від підприємств, що перевіряються, інформацію, пояснення, письмові довідки з питань, що виникають під час проведення перевірки, копії документів, засвідчені підписом керівника підприємства або уповноваженою ним особою та скріплені печаткою (за наявності);

3) проводити огляд виробничих, складських, торговельних та інших примі­щень підприємства, що перевіряється, з відображенням результатів тако­го огляду у відповідному акті;

4) відбирати проби та/або зразки товарів, якщо є така можливість;

5) проводити у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контр­ольні аналізи сировини, матеріалів і готової продукції, контрольні запуски у виробництво сировини та матеріалів, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися підприємством, що пере­віряється, у виробництві готової продукції, виготовленої із сировини та матеріалів, поміщених у відповідний митний режим, або призначати про­ведення зазначених дій уповноваженими експертами; призначати про­ведення уповноваженими експертами контрольних обмірів обсягів буді­вельних, монтажних, ремонтних та інших робіт;

6) проводити зустрічні звірки на підприємствах;

7) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємства, що пере­віряється, припинення дій, що перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами митних органів;

8) вимагати від керівників підприємства, що перевіряється, проведення ін­вентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які пе­ребували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим, бути присутніми при її проведенні, а в разі відмови від проведення такої інвентаризації - звертатися до суду в установленому за­коном порядку з вимогою зобов'язати підприємство, що перевіряється, до проведення зазначеної інвентаризації;

9) у разі недопущення посадових осіб митних органів до проведення огляду територій та виробничих, складських, торговельних чи інших приміщень, здійснення контрольних аналізів, визначених у цій статті, звертатися до суду із поданням про зупинення видаткових операцій підприємства на ра­хунках такого підприємства шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого підприємства, що знаходяться у банку (крім операцій з ви­дачі заробітної плати, сплати митних платежів та інших податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань під­приємства);

10) складати протоколи про порушення митних правил у порядку, визначено­му цим Кодексом;

11) визначати суми податкових зобов'язань підприємства в порядку, визна­ченому цим Кодексом;

12) отримувати від страхових компаній та банківських установ інформацію в порядку та обсязі, визначених законом;

13) користуватися у службових справах засобами зв'язку, які належать підпри­ємствам, що перевіряються, з дозволу посадових осіб цих підприємств;

14) накладати на час з'ясування питань, які підлягають перевірці, митне за­безпечення на комп'ютери, сейфи (шафи), архіви та інші місця, де збе­рігаються документи, у тому числі в електронній формі, необхідні для проведення перевірки, а також на складські, виробничі, торговельні приміщення, якщо існує вірогідність несанкціонованого вилучення, зни­щення, підміни, зміни стану або якісних характеристик товарів, які зна­ходяться в цих приміщеннях, що може мати вплив на прийняття рішення за результатами перевірки;

15) інші права, передбачені цим Кодексом та законами України.

2.

1) проводити перевірку відповідно до її програми, що затверджується нака­зом відповідного митного органу про призначення перевірки;

2) поважати права та законні інтереси працівників підприємства, що переві­ряється, не допускати заподіяння підприємству шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю;

3) не порушувати нормального режиму роботи підприємства, що перевіря­ється;

4) використовувати будь-яку інформацію, отриману під час проведення пе­ревірки, виключно у митних цілях;

5) не розголошувати інформацію, яка була отримана під час проведення пе­ревірки і становить державну, банківську або комерційну таємницю, що охороняється законом;

6) надавати на вимогу посадових осіб підприємства, що перевіряється, не­обхідну інформацію щодо положень законодавства, які стосуються пи­тань перевірки;

7) забезпечувати збереження документів, отриманих та складених у ході пе­ревірки, не розголошувати їх зміст без згоди підприємства, що перевіря­ється, крім випадків, передбачених цим Кодексом;

8) інформувати посадових осіб підприємства, що перевіряється, про їхні пра­ва та обов'язки під час проведення митного контролю після випуску то­варів, про призначення та проведення експертизи (дослідження), взяття проб та зразків;

9) видавати керівнику підприємства, що перевіряється, або особі, яка вико­нує його обов'язки, примірник акта або довідки, складених за результата­ми перевірки;

10) виконувати інші обов'язки, передбачені цим Кодексом та іншими закона­ми України.

Покладання на органи митної служби завдання контролювати сплату митних платежів і воднораз відсутність права самостійно проводити ви­їзні документальні перевірки суб’єктів господарювання - ці факти потре­бували свого синхронного вирішення на рівні закону. З прийняттям нового Митного кодексу України механізм планування контрольно-перевірочної роботи в митних органах і самостійного проведення виїзних докумен­тальних перевірок суб’єктів господарювання урегульовано відповідними статтями кодифікованого законодавчого акта.

1. Відповідно до ч. 1 ст. 347 МКУ посадовим особам митних органів під час проведення документальної виїзної перевірки для з’ясування питань, пов’язаних із перевіркою, надаються певні права.

1) Здійснення перевірки грошових, фінансових і бухгалтерських доку­ментів, звітів, контрактів, декларацій, калькуляцій, інших документів, які можуть бути пов’язані з операціями із ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони чи ви­везення (пересилання) товарів за межі митної території України або те­риторії вільної митної зони, зокрема інформації, необхідної для з’ясування питань перевірки, яка є в розпорядженні підприємства, що перевіряється, в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 3 ст. 345 МКУ митні органи мають право здійснюва­ти митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (плано­вих або позапланових) і документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи. У цій частині ст. 345 МКУ визначена мета здійснення документальних виїзних переві­рок. Безпосередня ж реалізація цієї мети напряму залежить від перевірки вищезазначених документів. Здійснення цього права посадовими особа­ми митних органів забезпечується відповідним обов’язком посадових осіб підприємства, що перевіряється, не пізніше першого робочого дня, за днем початку документальної перевірки, надати у повному обсязі необхідні для перевірки документи, їх копії, інформацію, зокрема, за наявності - в елек­тронній формі (п. 1 ч. 2 ст. 350; ч. 2 ст. 353 МКУ).

Посадові особи підприємства повинні вести бухгалтерський облік і по­давати фінансову звітність відповідно до ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-ХІУ та постанови Кабі­нету Міністрів України “Про затвердження Порядку подання фінансової звітності” від 28.02.2000 № 419.

2) Отримувати безоплатно від підприємств, що перевіряються, ін­формацію, пояснення, письмові довідки з питань, що виникають під час проведення перевірки, копії документів, засвідчені підписом керівника під­приємства або уповноваженою ним особою та скріплені печаткою (за на­явності).

Для того щоб отримати від підприємств, які перевіряються, документи (їх копії), інформацію, пояснення, письмові довідки з питань, котрі виника­ють під час проведення перевірки, посадові особи митного органу повинні подати керівнику підприємства або уповноваженій ним особі письмові за­пити під особистий підпис на другому примірнику таких запитів із зазна­ченням переліку документів (їх копій), пояснень, довідок, необхідних для перевірки, та строку їх надання. Такі запити можуть бути подані не пізні­ше ніж за п'ять робочих днів до закінчення строку перевірки (ч. 4 ст. 353 МКУ).

Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються посадовій особі митного органу окремо від інших докумен­тів. Передача таких документів для їх огляду, вивчення та їх повернення оформлюються актами довільної форми, які підписує посадова особа мит­ного органу й уповноважена посадова особа підприємства, що перевіря­ється (ч. 3 ст. 353 МКУ).

Необхідно звернути увагу на те, що порядок отримання копій доку­ментів, які стосуються предмета перевірки, посадовими особами митного органу, має свої особливості. Так, згідно з ч. 10. ст. 353 МКУ отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадо­вими особами митного органу, вручається під особистий підпис керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженій ним особі. Якщо ке­рівник підприємства або уповноважений ним представник відмовляється від підпису про отримання копії опису, посадові особи митного органу, які отримують копії, роблять в описі відмітку про відмову від підпису.

Згідно з ч. 11 ст. 353 МКУ якщо до початку або під час проведення пере­вірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фі­нансової і статистичної звітності, інших документів із питань обчислення й сплати митних платежів, а також з інших питань, що стосуються держав­ної митної справи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, ці органи зобов'язані надати для проведення перевірки митному органу копії зазначених документів.

3) Проводити огляд виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємства, що перевіряється, з відображенням результа­тів такого огляду у відповідному акті.

Посадовим особам митного органу, які здійснюють перевірку, забезпе­чується у робочий час безперешкодний доступ на об'єкти підприємства, що перевіряється. У результаті цього огляду складається відповідний акт, який долучається до результатів перевірки, необхідних для оформлення кінцевого висновку про проведену перевірку підприємства у формі акта або довідки.

4) Відбирати проби та/або зразки товарів, якщо є така можливість.

Посадові особи митного органу мають право відбирати проби (зразки) товарів, після чого вони повинні скласти акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування й реа­лізує державну політику у сфері фінансів. Узяті проби (зразки) під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття доставляються поштою або по­садовою особою митного органу з питань експертного забезпечення до ін­шої експертної установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертизи). Порядок взяття проб (зразків) товарів і операції, що прово­дяться з ними, регулюються гл. 50 МКУ та наказом Міністерства фінан­сів України “Про затвердження Порядку взаємодії митних органів із Цен­тральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, Нормативів взяття проб (зразків) товарів для про­ведення дослідження (аналізу, експертизи) та форми акта про взяття проб (зразків) товарів” від 31.05.2012 № 654.

Необхідно звернути увагу на те, що посадові особи митного органу ма­ють право відбирати проби (зразки) товарів, якщо є така можливість, тобто допускаються випадки, коли з об'єктивних причин не видається можливим провести певну процедуру (одиничний товар, обмежена кіль­кість товару тощо).

5) Проводити у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контрольні аналізи сировини, матеріалів і готової продукції, контрольні запуски у виробництво сировини й матеріалів, які перебували або перебу­вають під митним контролем чи використовувалися підприємством, що перевіряється, у виробництві готової продукції, виготовленої із сирови­ни й матеріалів, поміщених у відповідний митний режим, або признача­ти проведення зазначених дій уповноваженими експертами; призначати проведення уповноваженими експертами контрольних обмірів обсягів бу­дівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт.

Порядок проведення контрольного аналізу сировини, матеріалів і про­дуктів переробки, контрольного запуску у виробництво сировини й мате­ріалів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 429. Ця постанова визначає дії посадових осіб митних органів і підпри­ємств під час проведення контрольного аналізу сировини, матеріалів і про­дуктів переробки, контрольного запуску у виробництво сировини й ма­теріалів, які перебували або перебувають під митним контролем чи вико­ристовувалися підприємством, що перевіряється, у виробництві продуктів переробки, виготовленої із сировини й матеріалів, розміщених у відповід­ному митному режимі, або механізм призначення проведення зазначених заходів уповноваженими експертами.

Відповідно до затвердженого Порядку:

- контрольний аналіз сировини, матеріалів і продуктів переробки - це перевірка кількісних і якісних показників матеріалів, сировини, продуктів переробки шляхом їх зіставлення із відомостями, заявле­ними підприємством під час або після митного оформлення таких сировини, матеріалів, продуктів переробки;

- контрольний запуск у виробництво сировини й матеріалів - це пе­ревірка відомостей, заявлених підприємством під час або після мит­ного оформлення, шляхом дослідження процесу виробництва однієї одиниці (груп одиниць) або партії (у разі неможливості дослідження одиниці товару) сировини, матеріалів і продуктів переробки з фікса­цією кількісних та/або якісних показників, отриманих у результаті та­кого дослідження.

До проведення контрольного аналізу та/або контрольного запуску за­лучаються посадові особи митних органів і представники підприємства, на якому проводиться відповідний захід. У разі необхідності до участі у проведенні контрольного аналізу та/або контрольного запуску можуть за­лучатися спеціалісти й уповноважені експерти. Участь у проведенні контр­ольного запуску посадової особи митного органу є обов'язковою. Акт про результати проведення контрольного аналізу та/або контрольного запуску складається у довільній формі у двох примірниках, підписується посадо­вими особами митного органу, які проводили відповідний захід, та керів­ником підприємства (уповноваженою ним особою). Уповноважені експер­ти, що були залучені до проведення контрольного аналізу та/або контроль­ного запуску, зобов'язані підписати обидва примірники акта.

6) Проводити зустрічні звірки на підприємствах.

Посадові особи митних органів під час проведення документальних ви­їзних перевірок підприємств із метою з'ясування питань перевірки мають право проводити зустрічні звірки. Порядок проведення митними орга­нами зустрічних звірок регламентований наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 № 582. Згідно з цим наказом зустрічна звірка по­лягає у зіставленні й дослідженні інформації, яка міститься у митних де­клараціях, деклараціях митної вартості й доданих до них комерційних та інших документах, з метою підтвердження виду й обсягу операцій з това­рами і транспортними засобами комерційного призначення та здійснених розрахунків для з'ясування їх реальності й достовірності. За результата­ми зустрічної звірки складається довідка, яка у десятиденний строк після завершення звірки надається для підписання керівнику підприємства, на якому проводилася звірка (ч. 6 ст. 348 МКУ).

7) Вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємства, що перевіряється, припинення дій, що перешкоджають здійсненню повнова­жень посадовими особами митних органів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 350 МКУ посадові особи підприємства, що перевіряється, зобов'язані не перешкоджати законній діяльності посадо­вих осіб митного органу під час проведення перевірки й виконувати за­конні вимоги зазначених осіб. У разі недотримання вказаного обов'язку така особа буде притягнута до адміністративної відповідальності і на неї можуть бути накладені певні види адміністративних стягнень згідно з мит­ним законодавством.

8) Вимагати від керівників підприємства, що перевіряється, проведен­ня інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовували­ся цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим, бути присутніми при її проведенні, а в разі відмови від проведення такої інвентаризації - звертатися до суду в установленому законом порядку з вимогою зобов’язати підприємство, що перевіряється, до проведення зазначеної інвентаризації.

Під час здійснення посадовими особами митного органу документаль­ної виїзної перевірки їм надається право вимагати від керівників підпри­ємства проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи ви­користовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміще­ні у відповідний митний режим. Під час проведення такої інвентаризації необхідно керуватися Інструкцією з інвентаризації основних засобів, не­матеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінан­сів України від 11.08.1994 № 69, Інструкцією з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, за­твердженою наказом Головного управління Держказначейства України від 30.10.1998 № 90 та відповідними положеннями Податкового кодексу Укра­їни (підпункт 20.1.5 п. 20.1 ст. 20). У результаті проведеної інвентаризації посадовими особами митного органу складається відповідний акт.

У разі відмови керівника підприємства, що перевіряється, від прове­дення інвентаризації посадові особи митного органу можуть звернутися до суду з метою спонукання до проведення зазначеної інвентаризації, який ухвалює відповідне рішення.

9) У разі недопущення посадових осіб митних органів до проведення огляду територій та виробничих, складських, торговельних чи інших приміщень, здійснення контрольних аналізів, визначених у цій статті, звертатися до суду із поданням про зупинення видаткових операцій під­приємства на рахунках такого підприємства шляхом накладення аре­шту на кошти й інші цінності такого підприємства, що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати, сплати митних плате­жів та інших податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове дер­жавне соціальне страхування, а також визначених контролюючим орга­ном грошових зобов’язань підприємства).

Посадові особи підприємства, що перевіряється, зобов'язані не пере­шкоджати законній діяльності посадових осіб митного органу під час про­ведення перевірки, виконувати законні вимоги зазначених осіб, забезпе­чувати у робочий час безперешкодний доступ посадових осіб митного ор­гану на об'єкти підприємства, забезпечувати умови виконання ними своїх обов'язків тощо. У разі порушення посадовими особами підприємства, що перевіряється, вищезазначених обов'язків застосовуються заходи, перед­бачені ст. 94 Податкового кодексу України.

10) Складати протоколи про порушення митних правил у порядку, ви­значеному цим Кодексом.

Згідно з п. 7 ст. 345 МКУ у разі виявлення митним органом під час про­ведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди по­садові особи митного органу вживають передбачених законом заходів. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється від­повідно до розділів 18 та 19 МКУ, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушен­ня. З моменту складення протоколу про порушення митних правил прова­дження вважається розпочатим.

11) Визначати суми податкових зобов’язань підприємства в порядку, визначеному цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, - сума коштів, яку плат­ник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з плат- ника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого за­конодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньое­кономічної діяльності. Посадові особи митного органу визначають суми податкових зобов'язань відповідно до розд. ІХ МКУ та розд. V і VZ Подат­кового кодексу України.

12) Отримувати від страхових компаній та банківських установ ін­формацію в порядку й обсязі, визначених законом.

Посадові особи митного органу, що здійснюють документальну виїзну перевірку підприємства, мають право отримувати від страхових компаній та банківських установ необхідну інформацію в порядку й обсязі, визна­чених законами України: “Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР та “Про банки та банківську діяльність” від 07.102.2000 № 2121-ІІІ.

13) Користуватися у службових справах засобами зв’язку, які нале­жать підприємствам, що перевіряються, з дозволу посадових осіб цих під­приємств.

У п. 3 ч. 2 ст. 350 МКУ зазначено, що посадові особи підприємства, яке перевіряється, зобов'язані забезпечувати у разі необхідності посадо­вих осіб митного органу робочим місцем на підприємстві, комп'ютерною та іншою оргтехнікою (за наявності). Тобто відповідно до цього обов'язку посадові особи митного органу можуть із дозволу посадових осіб користу­ватися засобами зв'язку, які належать підприємству, але лише у службових справах, а не в особистих.

14) Накладати на час з’ясування питань, які підлягають перевірці, митне забезпечення на комп’ютери, сейфи (шафи), архіви й інші місця, де зберігаються документи, зокрема в електронній формі, необхідні для проведення перевірки, а також на складські, виробничі, торговельні при­міщення, якщо існує ймовірність несанкціонованого вилучення, знищення, підміни, зміни стану або якісних характеристик товарів, які знаходять­ся в цих приміщеннях, що може мати вплив на прийняття рішення за результатами перевірки.

Відповідно до п. 22 ст. 4 МКУ митне забезпечення - це одноразові но­мерні запірно-пломбові пристрої, печатки, штампи, голографічні мітки, записи електронного цифрового підпису й інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю і митного оформлення.

15) Інші права, передбачені цим Кодексом та законами України.

Перелік прав посадових осіб митних органів під час проведення доку­ментальної виїзної перевірки підприємства, визначений ч. 1 ст. 347 МКУ, не є вичерпним на тій підставі, що ч. 15 цієї статті відсилає до інших прав, передбачених МКУ та законами України. Наприклад, посадові особи мит­ного органу мають право вимагати забезпечення збереження документів, необхідних для з'ясування питань перевірки, протягом строків, передбаче­них пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, та їх відновлення у разі втрати чи передчасного знищення (п. 6 ч. 2 ст. 350 МКУ).

2. Відповідно до ч. 2 ст. 347 МКУ посадові особи митних органів під час проведення документальної виїзної перевірки підприємства зобов'язані:

1) Проводити перевірку згідно з її програмою, що затверджується на­казом відповідного митного органу про призначення перевірки.

Посадові особи митного органу мають право почати проведення доку­ментальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки підприємства за наявності підстав для її проведення, визначених ст. 346 МКУ, та за умо­ви пред'явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в яко­му зазначаються дата його видачі, назва митного органу, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання й прізвища по­садових осіб митних органів, які проводитимуть перевірку, а також копії наказу митного органу про проведення перевірки і службових посвідчень посадових осіб митних органів, які проводитимуть перевірку (ч. 1 ст. 349 МКУ).

2) Поважати права й законні інтереси працівників підприємства, що перевіряється, не допускати заподіяння підприємству шкоди неправомір­ними рішеннями, діями або бездіяльністю.

Під час проведення документальної виїзної перевірки посадові особи митного органу мають реалізовувати надані їм повноваження тільки в об­сязі, необхідному для з'ясування питань перевірки (ч. 4 ст. 345 МКУ). При цьому вони не повинні допускати порушення прав і законних інтересів працівників підприємства, що перевіряється, а також заподіяння шкоди самому підприємству своїми неправомірними рішеннями, діями або без­діяльністю. За неправомірні рішення, дії або бездіяльність посадові осо­би митного органу несуть кримінальну, цивільну, дисциплінарну й адмі­ністративну відповідальність згідно із законами (Кримінальний кодекс України, Цивільний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, ЗУ “Про Дисциплінарний статут митної служби України” від 06.09.2o05 № 2805-ZV, ЗУ “Про засади запобігання і протидії корупції” від 07.04.2011 № 3206-VZ, зокрема, що стосується відповідальності за ко- рупційні правопорушення, тощо).

У разі заподіяння шкоди підприємству посадовими особами митно­го органу посадові особи підприємства мають право скласти розрахунок збитків та/або шкоди, заподіяних підприємству у зв'язку з проведенням перевірки, та вимагати в установленому законом порядку відшкодування таких збитків та/або шкоди, а також долучати зазначений розрахунок до акта, що складається за результатами перевірки, як його невід'ємний до­даток (ч. 5 ст. 345; п. 10 ч. 1 ст. 350 МКУ).

3) Не порушувати нормального режиму роботи підприємства, що пе­ревіряється.

Відповідно до ч. 2 ст. 350 МКУ на посадових осіб підприємства, що пе­ревіряється, покладаються певні обов'язки, які полягають у забезпеченні нормальної роботи посадових осіб митного органу для з'ясування питань перевірки. Однак при цьому посадові особи митного органу не повинні зловжити своїм службовим становищем, що може призвести до порушен­ня нормального режиму роботи підприємства або ж до порушення прав і законних інтересів працівників цього підприємства.

4) Використовувати будь-яку інформацію, отриману під час проведен­ня перевірки, винятково у митних цілях.

Посадові особи митного органу під час проведення перевірки мають право отримувати від підприємства необхідну інформацію. Ця інформація може використовуватися винятково у митних цілях.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 МКУ можна визначити цілі державної митної політики у сфері державної митної справи як забезпечення національних митних інтересів і безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі й за­хист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки та її інтеграція до світової економіки, наповнення державного бюджету.

5) Не розголошувати інформації, яка була отримана під час проведен­ня перевірки, і становить державну, банківську або комерційну таємни­цю, що охороняється законом.

У ст. 1 Закону України “Про державну таємницю” від 21.01.1994 № 3855-ХІІ визначено, що державна таємниця - це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовніш­ніх відносин, державної безпеки й охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України і які визнані у по­рядку, встановленому цим Законом, державною таємницею й підлягають охороні державою.

Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 № 2121-ІІІ банківською таємницею є інформація про діяльність і фінансовий стан клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслугову­вання клієнта та взаємовідносин із ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.

Комерційна таємниця - інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі й сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які зазвичай мають справу з видом інфор­мації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність і була предметом адекватних наявним обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Ко­мерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого й іншого характеру, за винятком тих, які від­повідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (по­станова Кабінету Міністрів України “Про перелік відомостей, що не ста­новлять комерційної таємниці”) від 09.08.1993 № 611.

У разі розголошення посадовими особами державної, банківської або комерційної таємниць настає кримінально-правова відповідальність від­повідно до ст. ст. 328, 232 Кримінального кодексу України.

6) Надавати на вимогу посадових осіб підприємства, що перевіряєть­ся, необхідну інформацію щодо положень законодавства, які стосуються питань перевірки.

Посадові особи підприємства відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 350 МКУ мають право запитувати у посадових осіб митного органу й отримувати від них інформацію про положення законодавства, що стосуються питань пере­вірки.

7) Забезпечувати збереження документів, отриманих і складених у ході перевірки, не розголошувати їх змісту без згоди підприємства, що пе­ревіряється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Посадові особи митного органу повинні забезпечувати збереження документів, отриманих і складених у ході перевірки, які можуть бути ви­користані згодом для підготовки висновків за результатами перевірки. Також у разі отримання від посадових осіб підприємства письмових за­уважень або заперечень до акта перевірки у разі незгоди з викладеними в ньому фактами або обставинами посадові особи митного органу зможуть аргументувати той чи інший свій висновок, спираючись на вищезазначені документи.

Посадовим особам митного органу розголошувати зміст документів, отриманих і складених у ході перевірки, без згоди на те підприємства, не дозволяється, крім випадків, передбачених МКУ (наприклад, виявлення митним органом під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди - ч. 7 ст. 345 МКУ).

8) Інформувати посадових осіб підприємства, що перевіряється, про їхні права й обов'язки під час проведення митного контролю після випуску товарів, про призначення та проведення експертизи (дослідження), взяття проб і зразків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 350 МКУ посадові особи підприємства, що перевіряється, мають право запитувати й отримувати від посадових осіб митного органу інформацію щодо положень законодавства, які стосують­ся питань перевірки. Тобто посадові особи митного органу зобов'язані ін­формувати посадових осіб підприємства про їхні права й обов'язки під час проведення митного контролю після випуску товарів, про призначення і проведення експертизи (дослідження), взяття проб і зразків тощо. Напри­клад, у разі призначення й проведення експертизи посадова особа митного органу зобов'язана ознайомити посадових осіб підприємства з рішенням керівника цього митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, про проведення експертизи, а після закінчення експертизи - з висновком експерта (ч. 2 ст. 356 МКУ; п. 3 ст. 84 Податкового кодексу України).

9) Видавати керівнику підприємства, що перевіряється, або особі, яка виконує його обов’язки, примірник акта чи довідки, складених за резуль­татами перевірки.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які під­писуються посадовими особами митного органу та керівником підприєм­ства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встанов­лення під час перевірки порушень складається акт. Якщо таких порушень немає, складається довідка. Акт (довідка) про результати перевірки скла­дається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, й реєструється у митному органі протя­гом 10 робочих днів із дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому ст. 58 Податкового кодексу Украї­ни для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

10) Виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Перелік обов'язків, як і прав, посадових осіб митних органів під час проведення документальної виїзної перевірки підприємства, визначений

ч. 2 ст. 347 МКУ, не є вичерпним. У ч. 10 відповідної статті зазначено, що посадові особи митних органів можуть виконувати інші обов'язки, перед­бачені МКУ та іншими законами України.

Наприклад, посадові особи митних органів під час проведення доку­ментальної виїзної перевірки підприємства зобов'язані: вручати під роз­писку або надсилати рекомендованим листом із повідомленням про вру­чення копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної пере­вірки (ч. 6 ст. 346 МКУ; п. 5 постанови КМУ “Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів” від 27.12.2010 № 1234); продовжувати строк проведен­ня документальної виїзної перевірки у зв'язку з підставами, визначеними у ч. 9 ст. 346 МКУ.