Стаття 361. Цілі застосування системи управління ризиками

1. Управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімі­зацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів.

2. Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення това­рів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, доку­ментів і осіб, а також обсягу митного контролю.

3. Цілями застосування системи управління ризиками є:

1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

2) забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах ана­лізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

3) забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту на­ціональної безпеки, життя і здоров'я людей, тварин, рослин, довкілля, ін­тересів споживачів;

4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через мит­ний кордон України.

Для цілей Митного кодексу України під ризиком мається на увазі ймо­вірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Таке визначення найпоширеніше у світовій практиці й по суті збігається з підходом щодо загального визначення ризику як можли­вості недосягнення поставлених цілей управління, адже одним із основних завдань митних органів, зокрема й в Україні, є контроль за дотриманням законодавства з питань державної митної справи. Так, ст. 544 Митного ко­дексу України визначено, що, реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання, як забезпечення правиль­ного застосування, неухильного дотримання й запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи.

У попередній редакції Митного кодексу України відсутнє поняття “ризик”. Положення попередньої редакції Кодексу передбачали вибірко­вість митного контролю (ст. 42), однак не визначали методів, які для цьо­го мали використовуватись. Воднораз міжнародне законодавство, а саме Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.73, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 05.10.2006 № 227-V, передбачає використання системи управління ризика­ми під час митного контролю.

Всесвітня митна організація у Посібнику до Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.73 (зі змінами 1999 р.) визначає управління ризиками як система­тичне застосування процедур і практик управління, що забезпечують мит­ну службу необхідною інформацією для вжиття заходів з переміщень чи вантажів, які становлять ризик.

У чинному Митному кодексі Європейського Союзу управління ризи­ками визначається як систематичне виявлення ризиків і здійснення всіх заходів, необхідних для обмеження впливу ризику (“іmplementatіon of all measures necessary for Hmltrng exposure to risk”). До цього входять такі захо­ди, як збір даних та інформації, аналіз і оцінка ризиків, визначення і вжит­тя заходів, регулярний моніторинг і аналіз процесу та його результатів, за­снованих на міжнародних, союзних (Європейського Співтовариства) і на­ціональних джерелах і стратегіях.

Подібні визначення даються у нормативних актах Російської Федерації, Республіки Білорусь, України.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 управління ризиками - це робота митних ор­ганів з аналізу ризиків, виявлення й оцінки ризиків, розроблення і прак­тичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності й контролю застосування цих заходів.

Таким чином, управління ризиками - циклічний процес із наявністю так званого зворотного зв'язку. Митні органи здійснюють оцінку ефек­тивності й контроль застосування заходів із мінімізації ризиків.

У ч. 2 ст. 361 визначено, що система управління ризиками використо­вується митними органами для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контр­олю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, докумен­тів і осіб, а також обсягу митного контролю. Тобто система управління ризиками використовується з метою забезпечення вибірковості митного контролю відповідно до ст. 320 Митного кодексу.

Застосування системи управління ризиками митними органами дає можливість ефективного розподілу наявних обмежених ресурсів для зосе­редження на товарах, транспортних засобах, документах і особах, які, від­повідно до результатів системи управління ризиками, становлять собою підвищений ризик. Форми й обсяг митного контролю визначаються мит­ними органами за результатами системи управління ризиками.

Цілями застосування системи управління ризиками, відповідно до ч. 3 ст. 361, є:

1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

2) забезпечення ефективнішого використання наявних у митних орга­нів ресурсів і зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефектив­ності митного контролю (областях ризику);

3) забезпечення у межах повноважень митних органів заходів захисту національної безпеки, життя і здоров'я людей, тварин, рослин, до­вкілля, інтересів споживачів;

4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

У коментованій ст. 361 Митного кодексу законодавець розкриває по­няття “область ризику” - окремі згруповані об'єкти аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх су­купності, а також у підвищенні ефективності митного контролю.