§ 1. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи
Економіка будь-якої країни функціонує як багатовимірна система, що складається з великої кількості різних взаємопов’язаних та взаємозалежних компонентів, які розвиваються відповідно до спільних для всієї системи законів.
Система — це сукупність взаємопов’язаних і розміщених у належному порядку елементів певного цілісного утворення.
Кожній системі притаманні такі властивості: цілісність, упорядкованість, стійкість, саморух та загальна мета.
В економічній літературі існують різні підходи до визначення економічної системи, а саме:
- як механізм функціонування і координації господарських процесів;
- як форми організації грошового обігу;
- як сукупності відносин між людьми, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ;
- як сукупність організаційно-інституційних форм, в яких відбуваються господарські процеси;
- як сукупності людей, об’єднаних спільними економічними інтересами;
- як історично визначеного способу виробництва;
- як особливим чином упорядкованої системи зв’язків між виробниками та споживачами матеріальних і нематеріальних благ;
- як сукупності всіх економічних процесів, що функціонують у суспільстві на основі притаманних йому відносин власності та організаційно-правових норм, тощо.
З нашого погляду, найзагальнішим є таке визначення економічної системи.
Економічна система — це сукупність виробничих відносин, їх організаційних форм та інституцій, у межах яких відбувається господарська діяльність людей через механізми її координації і регулювання..
Відомий американський економіст П. Самуельсон визначає будь-яку економічну систему, незалежно від її соціально-економічної форми, як таку, що має відповідати на три запитання: Що? Як? Для кого?
- Що виробляти і в яких обсягах?
- Як виробляти (хто і за допомогою яких ресурсів та технологій)?
- Для кого виробляти (хто буде власником і споживачем виробленої продукції)?
Важливою характеристикою економічної системи є визначення її структурних
елементів. Економічна система складається з трьох основних ланок: продуктивних сил, економічних відносин і механізму господарювання.
- Структура продуктивних сил.
Продуктивні сили — це сукупність засобів виробництва, працівників з їхніми фізичними і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, методів організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей.
Продуктивні сили становлять матеріально-речовий зміст економічної системи, є найважливішим показником і критерієм досягнутого нею рівня науково-технічного прогресу і продуктивності суспільної праці.
- Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи.
Економічні відносини — це відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ.
Система економічних відносин складається з: техніко-економічних, організаційно- економічних, соціально-економічних відносин
- Господарський механізм.
Господарський механізм є структурним елементом економічної системи, що складається із сукупності форм і методів регулювання економічних процесів та суспільних дій господарюючих суб’єктів на основі використання економічних законів, економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.
Найважливіша функція господарського механізму — забезпечення динамічної рівноваги в суспільному виробництві й, насамперед, між виробництвом та споживанням, попитом і пропозицією.