3. Економічна сутність податків та їхнє призначення.

За економічною сутністю податки є обов\'язковими платежами, що вилучаються державою з доходів юридичних чи фізичних осіб до відповідного бюджету для фінансування витрат держави, передбачених її конституцією та іншими законодавчими актами.

За економічним змістом, це – фінансові відносини між державою і платниками податків, з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів необхідних для виконання державою її функцій. Специфічне суспільне призначення цих грошових відносин – мобілізація грошових коштів у розпорядження держави.

На відміну від фінансів, в цілому, ці взаємовідносини мають односторонній характер – від платників до держави. У фінансовій термінології застосовуються три терміни, що відображають платежі держави – плата, збір, податок. Причому, в окремих випадках плата і збір виступають як тотожні податкам поняття.

Згідно Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997р. (ст. 2) дається по-новому визначення податку і збору: Під податком і збором до бюджетів і у державні цільові фонди слід розуміти обов\'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державний цільовий фонд, що здійснюється платниками у порядку і на умовах, визначених законами України про оподаткування.

Плата передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою.

Збори передбачають цільове призначення платежів. Вони можуть бути тільки частковим, тобто встановленим згідно з економічним змістом платежів, або повним, коли витрачення коштів у повному обсязі проводиться тільки за цільовим призначенням. Наприклад, збір на геологорозвідувальні роботи; збір на соціальне страхування, збір до пенсійного фонду та фонду соціального страхування. Використовувати ці внески не за призначенням не дозволяється, а змінити цільове призначення можна тільки на законодавчій основі. Збори відносяться здебільшого на витрати виробництва і включаються у собівартість. Податки встановлюються для утримання державних структур і для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави: управління, оборони, соціальної та економічної діяльності. Податок – це плата суспільства за виконання державою її функцій, відрахування частини вартості валового національного продукту на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може.

4. Сутність і функції податків

Податки являють собою обов\'язкові платежі юридичних та фізичних осіб до бюджету.

Економічну категорію «податок» слід розглядати в таких аспектах:

• за економічною сутністю;

• за формою прояву;

• з організаційно-правової сторони.

Економічна сутність податків характеризується грошовими відносинами, які складаються у держави з юридичними і фізичнимиособами.

Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

З організаційно-правової сторони податок – це обов\'язковий платіж, який надходить до бюджетного фонду у визначених законом розмірах і встановлені строки.

Сутність податків як економічної категорії проявляється в їхніх функціях, відносно яких існують різні погляди.

Деякі економісти наділяють податки функціями, що притаманні й фінансам, тобто розподільною і контрольною, інші розглядають фіскальну та економічну функції. Іноді економічну функцію поділяють на регулювальну та стимулюючу.

На думку прихильників розподільної функції, з її допомогою здійснюється формування дохідної частини бюджету з подальшим направленням цих доходів на фінансування різноманітних заходів, пов\'язаних із реалізацією державою своїх функцій. Шляхом контрольної функції оцінюється ефективність кожного податку і податкової системи в цілому.

Фіскальна функція є важливою у характеристиці сутності податків, вона визначає їхнє суспільне призначення. З огляду на роль цієї функції у формуванні бюджетного фонду, податкові надходження мають бути постійними, стабільними й рівномірно розподілятися в регіональному розрізі.

Через економічну функцію податків держава впливає на процес відтворення, стимулюючи або стримуючи його розвиток, посилюючи або послаблюючи нагромадження капіталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попит населення. У процесі реалізації цієї функції забезпечується стимулюючий вплив на виробничу й невиробничу сферу суспільства шляхом диференціації ставок і встановлення різних пільг, преференцій та ін. Суть регулюючої функції полягає у впливі податків на різні сторони діяльності їх платників.