Стаття 265. Декларанти
1. Декларантами мають право виступати:
1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;
2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
2. Декларантами можуть бути тільки резиденти, крім випадків переміщення через митний кордон України:
1) громадянами - особистих речей, транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності;
2) особами, які мають пільги згідно із статтями 383-386, 388, 389, 391, 392 цього Кодексу, - товарів, у зв'язку із ввезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються;
3) представництвами іноземних фірм - товарів, що не підлягають відчуженню та призначені для службового користування цих представництв при декларуванні у митні режими тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також імпорту щодо товарів, ввезених для власних потреб таких представництв;
4) іноземними перевізниками - товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією України прохідним транзитом;
5) інших випадків, коли відповідно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатися товарами на митній території України.
3. Підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в митних органах України.
4. Громадяни можуть бути декларантами після досягнення ними 16-річного віку.
5. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
6. Декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Відповідно до стандартного правила 3.6 розд. 3 Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур національне законодавство визначає умови, за яких особа може бути декларантом.
Згідно з правилом 3.7 стандартного правила розд. 3 Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур будь-яка особа, яка має право розпоряджатися товарами, може бути декларантом.
Згідно з п. 8 ст. 4 Митного кодексу України декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Статтею встановлено, що декларантом має право бути резидент, яким або від імені якого укладено зовнішньоекономічний договір при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом.
В інших випадках декларантом може бути особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Стаття також визначає випадки, у яких декларантами можуть бути нерезиденти.
Еще по теме Стаття 265. Декларанти:
- Документы, заполняемые декларантом
- Правовий статус декларанта, митний брокер.
- § 265. Объ основаніяхъ возникновенія залогового нрава вообще.
- Стаття 266. Обов'язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи
- Стаття 53. Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості
- К вопросу о правовой природе решения общего собрания участников корпорации и решения единственного участника корпорации, принятого в рамках компетенции общего собрания участников корпорации[265]
- Стаття 267. Декларування товарів значної кількості найменувань, які надійшли однією партією
- Стаття 52. Заявления митної вартості товарів
- Заявления митної вартості товарів
- Стаття 71. Вибір та зміна митного режиму
- Стаття 249. Присутність декларантів або уповноважених ними осіб під час митного оформлення
- Стаття 185. Завершення митного режиму відмови на користь держави
- 4.5. Право на релігійну та (або) світську освіту
- Стаття 138. Відходи (залишки), що утворилися в результаті здійснення операцій з товарами у вільній митній зоні
- Стаття 157. Залишки і відходи, що утворилися в результаті переробки товарів
- Стаття 54. Контроль правильності визначення митної вартості товарів
- Стаття 269. Зміна, відкликання та визнання митної декларації недійсною
- Контроль правильності визначення та коригування митної вартості.
- Дифференциация затрат методом наименьших квадратов
- Приложение 1 ПАССАЖИРСКАЯ ТАМОЖЕННАЯ ДЕКЛАРАЦИЯ Основной формуляр