Стаття 264. Прийняття митної декларації

1. Митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

2. Митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декла­рація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вар­тості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому поряд­ку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання ори­гіналів.

3. Дата та час подання митної декларації фіксується митним органом шляхом її реє­страції, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Митний орган не має права відмовити в реєстрації митної декларації.

4. Митний орган зобов'язаний надати декларанту або уповноваженій ним особі можливість самостійного фіксування в електронній системі митного оформлення фак­ту і часу подачі митному органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, на па­перовому носії, а в разі електронного декларування - можливість одержання від мит­ного органу повідомлення про дату і час отримання цим органом електронної митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює. Ненадання митним органом такої можливості є бездіяльністю, яка може бути оскаржена відпо­відно до глави 4 цього Кодексу.

5. З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та від­повідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

6. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відпо­відного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

7. У випадках, коли з причин, визнаних митним органом обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує дер­жавну політику у сфері фінансів.

8. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

9. Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо ви­конано всі умови, встановлені цим Кодексом.

10. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотиво­ваною, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

11. Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких під­став:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

12. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного орга­ну заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановле­ною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається де­кларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підпи­сом посадової особи митного органу.

13. Документи, відомості про які зазначені в митній декларації, повинні зберігати­ся декларантом або уповноваженою ним особою протягом не менше ніж 1095 днів. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які за­значені в митній декларації, до закінчення строку зберігання, передбаченого цією час­тиною.

Згідно з правилом 3.16 стандартного правила розд. 3 Загального додат­ка до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних про­цедур на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які необхідні для проведення контролю за даною операцією і забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законо­давства.

На виконання цих норм, статтею визначено положення щодо подання разом із митною декларацією тільки рахунку або іншого документа, який визначає вартість товару, та декларації митної вартості.

Інші документи, необхідні для здійснення митного контролю й оформ­лення товарів, перелік яких визначає ч. 3 ст. 335 Кодексу, декларантом не подаються. Відомості про такі документи зазначаються у встановленому порядку в митній декларації з покладенням на декларанта обов'язку зі збе­рігання таких документів протягом не менше ніж 1095 днів і надання їх митному органу на його вимогу.

У процедурі прийняття митної декларації стаття розрізняє етапи реє­страції митної декларації та її прийняття.

Митна декларація реєструється митним органом одночасно з поданням її митному органу.

Стаття запроваджує можливість самостійного фіксування декларантом в електронній системі митного оформлення факту і часу подачі митному органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, на паперо­вому носії, а в разі електронного декларування - можливість одержання від митного органу повідомлення про дату і час отримання цим органом електронної митної декларації або документа, який відповідно до законо­давства її замінює.

Згідно зі стандартним правилом 3.30 розд. 3 Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур перевірка декларації на товари проводиться одночасно з реєстрацією де­кларації або в можливо короткий термін після цього.

Після реєстрації поданої митної декларації, з метою визначення пра­вильності її заповнення та відповідності доданих до неї документів уста­новленим вимогам, митний орган здійснює перевірку митної декларації.

У ході такої перевірки митний орган установлює, чи подано митну де­кларацію за встановленою формою, підписано особою, яка її подала, чи містить вона всі необхідні відомості, чи додано до неї всі документи, ви­значені цим Кодексом.

Стаття визначає виняткові підстави для відмови у прийнятті митної де­кларації.

Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати і часу її прийняття тощо). При електронному декларуванні електро­нна митна декларація засвідчується електронним цифровим підписом по­садової особи митного органу.

У разі неможливості прийняття митної декларації митний орган умоти­вовано повідомляє декларанта про причини відмови. У разі відмови при­йняття митної декларації посадовою особою митного органу заповнюєть­ся картка відмови у прийнятті митної декларації або митному оформлен­ні товарів і транспортних засобів комерційного призначення. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим елек­тронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

З урахуванням положень стандартного правила 3.17 розд. 3 Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур згідно з ч. 7 ст. 264 Митного кодексу України у випадках, коли з причин, визнаних митним органом обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути подані разом із митною деклара­цією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визнача­ється центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.