Стаття 219. Відповідальність за втрату чи неналежну доставку товарів до митного органу призначення

1. Залізниця несе передбачену цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідальність за втрату чи неналежну доставку товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення.

Коментована стаття передбачає відповідальність залізниці за втрату чи неналежну доставку товарів, які перебувають під митним контролем, до митного органу призначення.

Згідно зі ст. 22 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучен­ня - залізниця, яка прийняла вантаж до перевезення за накладною, відпо­відальна за виконання договору перевезення на всьому шляху проходжен­ня вантажу до видачі його на станції призначення, а в разі перевідправ- лення вантажу в країни, залізниці яких не беруть участі у цій Угоді, - до оформлення перевезення за накладною іншої угоди про пряме міжнародне залізничне вантажне сполучення; у разі перевідправлення вантажу з країн, які не беруть участі у цій Угоді, - після оформлення перевезення ванта­жу за накладною угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення. Кожна наступна залізниця, беручи до перевезення вантаж разом із на­кладною, вступає тим самим у цей договір перевезення і бере на себе усі зобов'язання, які виникають щодо нього.

Ст. 23 цієї Угоди передбачає межі відповідальності залізниці.

Відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998, залізниця несе матеріальну від­повідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнято­го до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Згідно з п. 2.5 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних орга­нів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному спо­лученні, і працівників залізниць України, затвердженої спільним наказом Державної митної служби України та Міністерством транспорту та зв'язку України від 18.09.2008 № 1019/1143, залізниця, як перевізник, бере участь у переміщенні вантажів (товарів) і несе відповідальність відповідно до зако­нодавства України за їх збереження від моменту прийняття до перевезен­ня й до моменту видачі одержувачеві або передання згідно з угодами про перевезення товарів (вантажів) у міжнародному сполученні та Правилами перевезення вантажів іншому підприємству, а також за доставку зі станції відправлення (митниці відправлення) на станцію призначення (у митницю призначення).

Відповідальність за порушення вищезазначеного зобов'язання перед­бачена ст. 470 Кодексу.