Стаття 200. Доставка товарів та документів у місце, визначене митним органом

1. Після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кор­дон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов'язані доставити то­вари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб митного органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

2. Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визна­чений статтею 95 цього Кодексу.

3. Товари і транспортні засоби, якими вони перевозяться, після прибуття у місце доставки розміщуються у зонах митного контролю.

4. У місці доставки товари і транспортні засоби пред'являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу.

5. Зміна місця стоянки (прибуття) транспортного засобу, вивантаження, переван­таження товарів, розпакування, пакування чи перепакування товарів, зміна, вилучен­ня чи пошкодження засобів забезпечення ідентифікації допускаються лише з дозволу митного органу, крім випадків, передбачених главою 2 цього Кодексу. У разі відмови у наданні дозволу митні органи зобов'язані невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити власника товару або уповноважену ним особу про причини і під­стави такої відмови.

Доставка - це операція, яка полягає у переміщенні під митним контр­олем товарів, транспортних засобів і документів від митного органу від­правлення до митного органу призначення.

Доставлення товарів, транспортних засобів та необхідних докумен­тів до визначеного митним органом місця (митного органу призначення) у термін, визначений митним органом відправлення, входить в обов'язки перевізника.

Доставка товарів і документів на них має бути здійснена у строк, визна­чений ст.

Товари й транспортні засоби після прибуття до місця призначення по­винні розміщуватись у зонах митного контролю, створених, розташованих і обладнаних відповідно до вимог глави 48 цього Кодексу, де перевізник повинен надати товар та транспортні засоби митному органу, а документи передати представникам митного органу.

Положення цієї статті також покладають обов'язки щодо доставлення товарів і документів на них у визначене митним органом місце на декла­ранта, після того як останнім, відповідно до ст. 194 цього Кодексу, здійсне­но повідомлення митного органу про намір увезти товари на митну тери­торію України або вивезти товари за межі митної території України.

Для здійснення контролю за доставкою та виявлення фактів недостав­ки товарів у місце, визначене митним органом, використовується про­грамно-інформаційний комплекс, що базується на відомчій системі зв'язку митних органів України. Контроль за доставкою товарів у місце, визначене митним органом, здійснює митний орган відправлення цих товарів.

Недоставлення товарів і документів у місце, визначене митним орга­ном, - це порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена положеннями глави 68 цього Кодексу.

Під час доставки до місця, визначеного митним органом, перевізник або власник товару, за наявності об'єктивних обставин, із дозволу митного органу може здійснювати вивантаження, перевантаження, розпакування, пакування чи перепакування товарів, а також вилучати чи порушувати за­соби ідентифікації.

У практиці транспортних перевезень можуть виникати обставини не­переборної сили (аварія, несправність транспортного засобу тощо), наслід­ком яких може бути неможливість доставки товарів і документів до місця, визначеного митним органом. У таких випадках дозволяється здійснити вивантаження товарів в іншому місці, за умови дотримання вимог чинного митного законодавства України.

Доставка товарів і документів до місця, визначеного митним органом, може бути пов'язана з певними витратами з боку декларанта (оплата сер­вісних послуг та послуг підприємств-посередників, дорожні, паркувальні й інші збори тощо). Такі витрати фактично є безпосередніми витратами де­кларанта. Їх відшкодування митними органами не передбачене.