Право на заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації'

а) Конституція і закони України

Конституція України від 28.06.1996 р. [статті 43 (ч. 1), 53 (ч. 1)].

«Кожен має право на освіту (ст. 53) та право на працю (ст. 43)».

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р.

«Звільняються від оподаткування операції з... постачання послуг з охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг від­повідно до законодавства...».

Про вищу освіту: Закон України від 17.01.2002 р.

Про внесення змін до Податкового кодексу України та дея­ких інших законодавчих актів України щодо спрощеної сис­теми оподаткування, обліку та звітності: Закон України від 04.11.2011 р.

Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 3, 17, 33, 35—35-5, 74 (ч. 1), 74-1, 77 (п. «а»)].

«Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам» (ч. 1 ст. 74).

«Медичні і фармацевтичні працівники мають право на заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації» (п. «а» ст. 77). Відповідно до ст. 74-1 Основ, особи мають право займатись народною медициною (цілительство).

Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. [стаття 9].

Відповідно до ст. 9 Закону («Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню»), ліцензуванню підлягають виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами (п. 9), медична практика (п. 26), переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів (п. 27).

б) Підзаконні нормативно-правові акти

Про заходи щодо врегулювання діяльності в сфері народної і нетрадиційної медицини: Указ Президента України від 31.07.1998 р.

Про затвердження переліку органів ліцензування: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 (редакція від 21.10.2010 р.).

Про подальше удосконалення атестації лікарів: Наказ МОЗ України від 19.12.1997 р. № 359.

Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності: Наказ МОЗ України від 17.03.1993 р. № 48.

Про Положення про Свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних та фарма­цевтичних спеціалістів: Наказ МОЗ України від 07.09.1993 р. № 198.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівни­ків. Випуск 78 «Охорона здоров’я»: Наказ МОЗ України від 29.03.2002 р. № 117.

Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою: Наказ МОЗ України від 23.11.2007 р. № 742.

Про Порядок допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн: Наказ МОЗ України від 19.08.1994 р. (у ред. наказу від 08.07.2006 р.) № 118-С.

Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини: Наказ МОЗ України від 10.08.2000 р. № 195.

Про порядок проведення атестації та експертизи цілительських здібностей осіб, які виявили бажання займатись медичною діяльністю в галузі народної і нетрадиційної медицини: Наказ МОЗ України від 10.08.2000 р. № 195.

Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг в Міністерстві охорони здоров'я України: Наказ МОЗ України від 09.02.2008 р. № 65.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з ме­дичної практики: Наказ МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49.

«Медична практика - діяльність, пов’язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюван­нями й реабілітацію хворих та інвалідів, що здійснюється особами, які мають спеціальну освіту» (п.

Про затвердження Ліцензійних умов провадження господар­ської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової', роздрібної торгівлі лікарськими засобами: Наказ МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723.

Про затвердження Порядку контролю за додержанням Лі­цензійних умов провадження господарської діяльності з ви­робництва лікарських засобів,оптової', роздрібної торгівлі лікарськими засобами: Наказ МОЗ від 31.10.2011 р. № 724.

Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцен­зійних умов провадження певних видів господарської діяль­ності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються: Наказ МОЗ України від 10.02.2011 р. № 80.

Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних на­вчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю: Наказ МОЗ України від 25.12.1992 р. № 195.

Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікар­ських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я: Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385.

Концепція управління якістю медичної допомоги у галузі охо­рони здоров’я в Україні на період до 2020 року: Наказ МОЗ України від 01.08.2011 р. № 454.

в) Кодекс медичної' етики

Етичний кодекс лікаря України, прийнятий і підписаний на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та X З’їзді Все­українського лікарського товариства від 27.09.2009 р. [п. 2.6].

г) Інше регулювання

Лист Державного комітету України з питань регуляторної по­літики та підприємництва «Про затвердження ліцензійних умов на 2010 р.» від 15.07.2010 р. № 9051.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про трудові відносини» від 16.04.2010 р. № 4789.

Лист МОЗ України «Про заборону надання приміщень в оренду» від 19.01.2011 р. № 09-28/17.

Лист МОЗ України «Щодо рекомендації не погоджувати оренду приміщень» від 19.01.2011 р. № 09-28/17.

Лист МОЗ України «Щодо надання роз’яснень з питань ліцен­зування господарської діяльності з медичної практики» від 20.07.2010 р.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної по­літики та підприємництва «Про копії ліцензії у філіалах» від 09.11.2011 р. № 4-431-1106/6663.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Стосовно здійснення медичної практики» від 24.12.2002 р. № 4-431-1069/6927.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної по­літики та підприємництва «Щодо видачі копії ліцензії у разі зміни місцезнаходження філії ліцензіата» від 14.01.2003 р. № 4-432-29/197.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної по­літики та підприємництва «Про ліцензування фельдшерських пунктів підприємств» від 12.03.2004 р. № 13/05.03.02-17.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної по­літики та підприємництва «Про надання роз’яснень щодо лі­цензування видів господарської діяльності» від 04.11.2004 р. № 7706.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про надання роз’яснень щодо необхідності отримання ліцензії при наданні послуг з масажу тіла» від 12.10.2004 р. № 7010.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної по­літики та підприємництва «Щодо порядку ліцензування від­окремлених підрозділів» від 18.07.2007 р. № 5265.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної по­літики та підприємництва «Про отримання ліцензії у випадку реорганізації юридичної особи» від 08.09.2008 р. № 7574.

ґ) Юридична практика

1. Приклад дотримання прав

Гр. О. вирішила займатись нетрадиційною медициною, зібрала необхідний, передбачений чинним законодавством, пакет документів, та подала їх до Комітету з питань народної і нетрадиційної медицини при МОЗ України. Комітет відмовив заявниці у видачі дозволу, оскільки вона хотіла провадити такий вид медичної діяльності, як лікування онкологічних хворих, що не належить до загальнодозволених.

2. Приклад порушення прав

У одній із аптек м. К. була зафіксована незаконна фармацевтична діяльність. Фармацевтичний працівник, що пройшов підготовку в фармацевтичному

навчальному закладі за кордоном, не мав дозволу з управління охорони здоров’я К.

3. Випадок з практики

Гр. К. працює на посаді медичної сестри в закладі охорони здоров’я. Вона зареєструвалася як суб’єкт підприємницької діяльності, орендує приміщення у цьому ж закладі охорони здоров’я та надає послуги з масажу тіла. Гр. К. звернулась за юридичною консультацією щодо необхідності отримання ліцензії до юриста профспілки працівників охорони здоров’я. Відповідно до п. 26 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», такий вид господарської діяльності, як медична практика, підлягає ліцензуванню. Підприємницька діяльність зі спеціальності «Медична сестра з масажу» належить до виду діяльності медичної практики (КВЕД-85.12). Згідно з чинним законодавством, цю послугу надають фахівці з фізкультурною освітою та відповідною підготовкою, лікарі лікувального та педіатричного профілю і медичні сестри (наказ МОЗ України від 25.12.1992 р. № 195).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14.11.2000 р. № 1698, органом ліцензування щодо зазначеного виду господарської діяльності визначено МОЗ України. Відтак, гр. К. розпочала процедуру для отримання ліцензії.

д) Практичні поради

1. Ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики може отримати зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа, яка створила заклад охорони здоров’я та фізична особа-підприємець.

2. Ліцензія на здійснення медичної практики, отримана суб’єктом господарювання, засвідчує його право на провадження медичної практики.

3. Строк дії ліцензії на провадження медичної практики є необ­меженим, відповідно до п.

4. Фізична особа-підприємець має право наймати на роботу лікарів з вищою медичною освітою та молодих спеціалістів з медичною освітою згідно із законодавством (п. 2.5. Ліцензійних умов про­вадження господарчої діяльності з медичної практики).

5. Суб’єкти господарювання, що провадять медичну практику, по­винні провадити діяльність відповідно до заявлених у відомостях про стан матеріально-технічної бази лікарських спеціальностей та спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою.

6. Лікарі, які не працюють понад три роки за конкретною лікарською спеціальністю, допускаються до медичної приктики після про­ходження стажування.

7. У разі надання платних медичних послуг суб’єкт господарювання зобов’язаний видати споживачеві (пацієнтові) розрахунковий документ, який засвідчує факт виконання роботи, надання платної послуги, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

7.1.5.