Тема 7. УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ

1. Загальні засади організації управління

акціонерним товариством.

2. Загальні збори товариства: функції, компетенція,

порядок скликання, проведення та прийняття рішень.

3. Виконавчий орган (правління) акціонерного товариства:

функції, компетенція, порядок формування,

організація та проведення роботи.

4. Рада акціонерного товариства (спостережна рада):

функції, компетенція, порядок формування, орга-

нізація та проведення роботи.

-121-

5. Ревізійна комісія акціонерного товариства: функ-

ції, компетенція, порядок формування, організація та

проведення роботи.

6. Правове становище посадових осіб органів акці-

онерного товариства: поняття, права та обов\'язки, від-

повідальність.

1. Загальні засади організації управління

акціонерним товариством

Акціонерне товариство може поєднувати в собі велику

кількість учасників, які, як правило, не мають між

собою особистих зв\'язків. Зазначена обставина зумовлює

необхідність організації усієї маси учасників з

метою забезпечення їх функціонування як одного цілого -

товариства, що об\'єднало їх. Для цього потрібні органи,

за допомогою яких акціонерне товариство, як юридична

особа, спроможне було б здійснювати управління як

внутрішніми (тобто такими, що складаються всередині

товариства), так і зовнішніми відносинами (останні

мають місце у стосунках з третіми особами),

До органів акціонерного товариства за українським за-

конодавством належать:

загальні збори товариства (акціонерів);

виконавчий орган - правління або інший орган, передба-

чений статутом АТ;

спостережна рада (рада товариства), що представляє

інтереси акціонерів у перерві між загальними зборами,

організує та контролює діяльність виконавчого органу;

контрольний - ревізійна комісія, що контролює

фінансово-господарську діяльність виконавчого органу

(акціонерне законодавство ряду країн не визнає за

ревізійною комісією статусу органу товариства).

Світовій практиці відомі дві основні схеми

управління акціонерним товариством:

дворівнева, що передбачає наявність вищого органу -

загальних зборів акціонерів та виконавчого органу - прав-

ління або ради директорів;

трирівнева, відповідно до якої, крім названих

органів (загальних зборів акціонерів та виконавчого

органу), фор-мується спостережна рада, яка виконує

складні функції:

організації та контролю за діяльністю правління, а

також захисту інтересів акціонерів у перерві між

загальними зборами товариства (акціонерів).

-122-

В Україні застосовуються ці дві схеми. За загальним

правилом засновники та акціонери можуть обрати одну з цих

систем, якщо законодавством не передбачено інше.

Так, трирівнева система управління в обов\'язковому

порядку застосовується в акціонерних товариствах:

з кількістю акціонерів понад 50 осіб;

створених у процесі корпоратизації;

створених у процесі приватизації;

створених як комерційні банки;

в інших випадках, спеціально передбачених

законодавством.

Управління справами акціонерного товариства здійсню-

ється на таких засадах:

розмежування компетенції між органами товариства:

а) загальними зборами товариства - його вищим "законо-

давчим" органом, який приймає найбільш вагомі для

товариства і обов\'язкові для інших його органів, їх

посадових осіб та акціонерів товариства рішення; б)

виконавчим органом - правлінням, яке виконує або

організує виконання рішень загальних зборів товариства,

здійснює управління поточною господарською

діяльністю товариства, а голова цього органу (правління)

представляє інтереси товариства у відносинах з третіми

особами; в) спостережною радою (радою товариства) - органом,

який виконує складні функції, в т. ч. контрольну (за

діяльністю правління), організаційну (організація

діяльності виконавчого органу), захисну (представництво та

захист інтересів акціонерів у перерві між загальними

зборами акціонерів); г) ревізійною комісією, яка

виконує суто контрольні функції (контроль за

фінансово-господарською діяльністю правління);

домінування інтересів більшості (акціонерів, що

володіють значними за розмірами пакетами акцій) при

прийнятті рішень загальними зборами товариства,

формуванні його органів, а, отже, і прийнятті

останніми юридичне значущих рішень;

ігнорування інтересів окремих акціонерів і

меншості в товаристві, якщо вони суперечать інтересам

більшості.

2. Загальні збори акціонерів

Вищим органом АТ є загальні збори товариства

(акціонерів). Вони виражають загальну волю акціонерів

(вірніше, їх більшості). Цей орган визначає напрямки

діяльності товариства, його стратегію, спрямовує

діяльність створених ним підприємств. Рішення цього

органу виконує обране ним правління. Хоча рішення

загальних зборів акціонерів можуть віді-

-123-

гранати вирішальну роль у долі самого товариства, їх, як

слушно зауважував Г. Ф. Шершеневич, (*133), не варто

ототожнювати з самим АТ як суб\'єктом права, оскільки АТ

діє не тільки через свій вищий орган, а й через

спостережну раду та виконавчий орган, голова якого

представляє інтереси товариства у відносинах із

третіми особами.

Загальні збори акціонерного товариства, як його вищий

орган, вирішують найбільш важливі питання діяльності

товариства, перелік яких визначається законом (ст. 41

Закону "Про господарські товариства") та статутом

товариства.

Розрізняють дві категорії питань, що належать до ком-

петенції загальних зборів:

питання виключної компетенції загальних зборів

(тобто такі, що не можуть бути делеговані ні

спостережній раді, ні правлінню акціонерного

товариства);

питання, які можуть бути делеговані установчими

зборами чи загальними зборами товариства спостережній

раді або правлінню акціонерного товариства.

До першої категорії питань належать:

внесення змін до статуту товариства;

затвердження річних результатів діяльності

акціонерного товариства, включаючи його дочірні

підприємства, затвердження звітів і висновків

ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку,

строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів),

визначення порядку покриття збитків;

створення, реорганізація та ліквідація дочірніх

підприємств, філій та представництв, затвердження їх

статутів та положень;

прийняття рішення про припинення діяльності товарис-

тва, призначення ліквідаційної комісії,

затвердження ліквідаційного балансу.

До другої категорії питань компетенції загальних

зборів належать:

визначення основних напрямів діяльності

акціонерного товариства і затвердження його планів та

звітів про їх виконання;

обрання та відкликання членів ради акціонерного това-

риства (спостережної ради), (*133а);

(**133) Див.: Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права. - Т. І.- С.

457.

(**133а) Зазначене питання також фактично належить до

виключної компетенції загальних зборів, оскільки його

недоцільно делегувати виконавчому органу (правлінню),

діяльність якого організує і контролює спостережна

рада. Однак вітчизняний законодавець цього, на жаль, не

врахував.

-124-

обрання та відкликання членів виконавчого органу та

ревізійної комісії;

винесення рішень про притягнення до майнової відпо-

відальності посадових осіб органів управління

товариства;

затвердження правил процедури та інших внутрішніх

документів товариства, визначення організаційної

структури товариства;

вирішення питання про придбання акціонерним товари-

ством акцій, що випускаються ним;

визначення умов оплати праці посадових осіб акціонер-

ного товариства, його дочірніх підприємств, філій та

представництв;

затвердження договорів (угод), укладених на суму. що

перевищує вказану в статуті товариства;

інші питання, віднесені статутом товариства до компе-

тенції загальних зборів.

У загальних зборах мають право брати участь такі особи;

усі акціонери, незалежно від кількості та класу

акцій, власниками яких вони є. Однак голосувати за

прийняття рішень з порядку денного загальних зборів

можуть, як правило, лише власники простих акцій, за

винятком випадків, коли статутом акціонерного товариства

надається таке право і власникам привілейованих акцій;

представники акціонерів (постійні чи тимчасові), що

мають довіреність на право участі та голосування на

загальних зборах акціонерів, посвідчену реєстратором

або правлінням акціонерного товариства; акціонер

вправі в будь-який час замінити свого представника у

вищому органі, повідомивши про це виконавчий орган

акціонерного товариства;

члени виконавчих органів, які не є акціонерами (їм

надається право дорадчого голосу).

Право участі в загальних зборах товариства обумовлює-

ться для акціонерів, які бажають взяти участь у таких збо-

рах, обов\'язком зареєструватися із зазначенням кількості

голосів, яку має кожний учасник зборів.

Реєстрація акціонерів (їх представників), які

прибули Для участі у загальних зборах, здійснюється

згідно з реєстром акціонерів у день проведення

загальних зборів виконавчим органом акціонерного

товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним

договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем

зборів.

Реєстрація акціонерів - власників акцій на

пред\'явника здійснюється на підставі пред\'явлення ними

цих акцій (сертифікатів акцій) або виписок з рахунку у

цінних паперах. Право участі у загальних зборах

акціонерів мають особи,

-125-

які є власниками акцій на день проведення загальних

зборів (крім випадку проведення установчих зборів),

За дотриманням вимог законодавства під час

реєстрації акціонерів як учасників загальних зборів

товариства може здійснюватися контроль з боку:

акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10

від-сотками голосів;

спеціально призначеними представниками Державної

комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Порядок проведення такого контролю регулюється за-

твердженим Державною комісією з цінних паперів та

фондового ринку (рішення від 23.12.1998 р. № 199)

Положенням про проведення контролю за реєстрацією

акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних

товариств.

Можливість здійснення контролю за реєстрацією

акціонерів з боку зазначених осіб обумовлюється їх

обов\'язком письмово повідомити про це виконавчий орган

товариства до початку реєстрації.

Загальні збори акціонерів проводяться, як правило, за

місцезнаходженням акціонерного товариства.

Закон установлює досить значні вимоги до кворуму за-

гальних зборів: останні визнаються правомочними, якщо в

них беруть участь акціонери, що мають відповідно до ста-

туту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Під час загальних зборів ведеться протокол, який під-

писується головою і секретарем зборів і не пізніш як

через три робочих дні після закінчення зборів

передається виконавчому органу акціонерного товариства.

Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана

акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з

книги протоколів.

Рішення на загальних зборах акціонерів приймаються

кваліфікованою (3/4 голосів акціонерів, які беруть

участь у зборах) або простою більшістю голосів (понад

50% голосів акціонерів, що беруть участь у зборах).

Кваліфікованою більшістю голосів приймаються

рішення з питань, що відносяться до виключної компетен-

ції загальних зборів (зміна статуту товариства;

прийняття рішення про припинення діяльності товариства;

створення та припинення діяльності дочірніх

підприємств, філій та представництв товариства), крім

одного - затвердження річних результатів діяльності

акціонерного товарист-ва, включаючи його дочірні

підприємства, затвердження звітів і висновків

ревізійної комісії; порядку розподілу прибутку,

строку та порядку виплати частки прибутку

-126-

(дивідендів), визначення порядку покриття збитків. Рі-

шення з цього та решти питань приймаються простою

більшістю голосів.

Порядок скликання загальних зборів акціонерів досить

ретельно регулюється законодавством (ст. 43, а також 40

Закону "Про господарські товариства") з метою захисту,

насамперед, інтересів акціонерів та учасників

господарського життя (кредиторів, облігаціонерів,

контрагентів, споживачів товариства, ДКЦПФР тощо). При

цьому закон містить вимоги щодо:

повідомлення акціонерів та інших учасників

господарського життя про проведення загальних зборів;

строків, змісту та форми такого повідомлення;

порядку внесення змін до порядку денного загальних

зборів;

заборони приймати на загальних зборах рішення з питань,

не включених до порядку денного;

обов\'язку товариства надати акціонерам можливість

ознайомитись з документами, пов\'язаними з порядком денним

зборів до їх скликання;

принципу голосування на загальних зборах акціонерів:

одна акція - один голос.

Закон зобов\'язує акціонерне товариство повідомити про

проведення загальних зборів держателів іменних акцій

(до них належать власники акцій, а також особи, яким

акціонери передали свої права по акціях) персонально

передбаченим статутом способом.

Крім того, загальне повідомлення друкується в

місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного

товариства і в одному з офіційних друкованих видань

Верховної Ради України, Кабінету Міністрів

України чи Державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення

зборів та порядку денного.

Якщо до порядку денного включено питання про зміну

статутного фонду акціонерного товариства, то одночасно з

порядком денним друкується інформація, передбачена ст.

40 Закону "Про господарські товариства": а) мотиви,

спосіб та мінімальний розмір збільшення або

зменшення статутного фонду; б) проект змін до статуту

акціонерного товариства, пов\'язаних із збільшенням або

зменшенням статутного фонду; в) дані про кількість

акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх

загальну вартість;

г) відомості про нову номінальну вартість акцій; д)

права акціонерів при додатковому випуску акцій або їх

вилучен-ні; є) дата початку і закінчення підписки на

акції, що додат-

-127-

ково випускаються, або їх вилучення; ж) порядок відшко-

дування власникам акцій збитків, пов\'язаних із змінами

статутного фонду.

Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45

днів до скликання загальних зборів. У разі

необхідності може бути зроблено повторне повідомлення

в зазначених засобах масової інформації.

Вносити свої пропозиції щодо порядку денного загаль-

них зборів може будь-який з акціонерів, але він має це

зробити не пізніш як за 30 днів до скликання зборів.

Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного

приймається виконавчим органом товариства.

Рівночасно меншості (тобто акціонерам, які

володіють більш як 10 відсотками голосів) надається

привілей: їхні пропозиції вносяться до порядку денного

обов\'язково.

Рішення про зміни в порядку денному повинні бути до-

ведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10

днів до проведення зборів у порядку, передбаченому

статутом.

Розрізняють дві категорії загальних зборів

товариства:

чергові і позачергові.

Чергові збори скликаються не рідше одного разу на рік,

якщо інше не передбачено статутом товариства.

Позачергові збори акціонерів скликаються у разі:

неплатоспроможності товариства;

за наявності обставин, указаних у статуті товариства;

в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають

інтереси акціонерного товариства в цілому;

якщо цього вимагають у письмовій формі спостережна

рада, ревізійна комісія або меншість акціонерів.

Правом скликання позачергових зборів наділені:

виконавчий орган;

спостережна рада та ревізійна комісія товариства,

якщо виконавчий орган протягом 20 днів з моменту отримання

письмової вимоги цих органів прийняти рішення про

скликання позачергових зборів з порядком денним,

запропонованим радою акціонерного товариства

(спостережною радою) або ревізійною комісією, не

виконав цієї вимоги; :

меншість (акціонери, які володіють у сукупності

більш як 10 відсотками), якщо протягом 20 днів

правління не виконало вимоги меншості про скликання

позачергових зборів.

Вимоги до скликання та проведення позачергових загальних

зборів акціонерного товариства ті самі, що й вимоги до

чергових зборів.

-128-

3. Виконавчий орган (правління) товариства

Виконавчим органом акціонерного товариства, який

здійснює керівництво його поточною діяльністю, є

правління або інший орган, передбачений статутом.

Правління є колегіальним органом, про свідчить поло-

ження ст. 47 Закону "Про господарські товариства",

згідно з яким роботою правління керує голова правління,

який призначається або обирається відповідно до статуту

акціонерного товариства. Однак законодавець не

встановлює вимог щодо його кількісного складу, як це

має місце в зарубіжному акціонерному праві (так, за

законодавством Німеччини, Франції, Угорщини та інших

країн визначаються вимоги до кількісного складу

правління АТ, який може залежати від чисельності

акціонерів, від розмірів основного капіталу,

допущення акцій товариства до котування на біржі). (*134).

Фонд державного майна в розробленому ним Положенні про

правління відкритого акціонерного товариства(*135)

рекомендує такий склад правління: голова правління,

члени правління, головний бухгалтер АТ, секретар

правління. Одночасно затверджений тим же органом (наказ

ФДМУ від 07.02.96 р. № 124) Типовий статут відкритого

акціонерного товариства, створеного в процесі

корпоратизації або приватизації (діє щодо

підприємств зі змішаною формою власності), в п. 11.2

передбачає, що до складу правління входять:

голова правління, перший його заступник, заступники го-

лови правління, головний бухгалтер, головний юрист, сек-

ретар, а також можуть бути включені інші особи. (*136).

Члени правління є посадовими особами органів

товариства. Отже, вони мають відповідати вимогам, що

пред\'являються до таких осіб (мова про це йтиме далі).

Чинне законодавство передбачає ще одну обов\'язкову

вимогу до членів правління - заборону бути одночасно

членом спостережної ради того ж АТ та членом його реві-

зійної комісії, залишаючи поза увагою необхідність

встановлення обмежень щодо одночасного членства в

правліннях та/або спостережних радах декількох АТ, що

впливає і на

(**134) Див.: Ч. 2  76 Акціонерного закону Німеччини; ст. 29

Закону Франції "Про торгові товариства"; ч. 2  285

Закону Угорщини "Про господарські товариства".

(**135) Див.: ДІБП.- І997- № 3,- С. 63.

(**136) Див.: Акціонерні товариства: організація та

діяльність. Збірник нормативних актів. - К., 1997 - С. 87.

-129-

якість виконуваних повноважень таких членів правління,

і на дотримання вимог антимонопольного законодавства.

Правління формується з акціонерів та найманих

працівників товариства. Члени правління можуть

обиратися за-гальними зборами товариства або спостережною

радою (радою товариства), якщо останній ці повноваження

делеговані вищим органом акціонерного товариства.

Компетенція правління як виконавчого органу зазвичай

складається з таких повноважень:

вирішення всіх питань діяльності акціонерного

товариства, крім тих, що належать до компетенції

загальних зборів і ради акціонерного товариства

(спостережної ради);

виконання частини повноважень загальних зборів, якщо

останні винесли про це відповідне рішення;

організація виконання рішень загальних зборів та спо-

стережної ради акціонерного товариства;

вчинення дій від імені акціонерного товариства в

межах, передбачених Законом "Про господарські

товариства" і статутом акціонерного товариства. Зокрема

на правління покладаються також повноваження щодо:

- здійснення контролю за своєчасністю внесення

повної оплати акцій, якщо умовами підписки була

передбачена часткова оплата номінальної вартості

акцій;

- скликання загальних зборів акціонерів - як чергових

(для затвердження звітів про фінансово-господарську

діяльність товариства за певний проміжок часу - рік,

півріччя або квартал), так і позачергових (надзвичайних),

якщо цього вимагають стан справ у товаристві або

спостережна рада, ревізійна комісія чи меншість у

товаристві;

- укладення від імені та в інтересах АТ угод, а якщо це

передбачено статутом товариства - з обов\'язковим їх затвер-

дженням загальними зборами або спостережною радою АТ;

- розгляд усіх пропозицій та заяв акціонерів, які або

позбавлені права робити це на загальних зборах, або якщо

такі звернення акціонерів можуть бути розглянуті і по

них може бути прийнято рішення в оперативному порядку;

- прийняття рішення про укладення трудових договорів

(контрактів) з усіма особами, праця і послуги яких

необхідні для досягнення товариством його господарських

цілей:

- представництво у зовнішніх відносинах, тобто у від-

носинах з третіми особами, в т. ч. і укладення з останніми

угод від імені товариства відповідно до повноважень,

за-

кріплених статутом АТ, в якому мають бути визначені

межі повноважень правління щодо укладення угод

(наприклад, шляхом встановлення максимальної суми

окремої угоди,

-130-

виду угод, на укладення яких необхідна згода загальних

зборів або спостережної ради). Ця функція правління є

чи це найголовнішою і найважливішою не лише для

самого товариства, але й для третіх осіб, з якими воно

встановлює відносини. Відповідно до закону правління

діє від імені акціонерного товариства в межах,

передбачених чинним законодавством і статутом

акціонерного товариства.

Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і

раді акціонерного товариства (спостережній раді) та

організує виконання їх рішень.

Роботою правління керує голова правління, який при-

значається або обирається згідно зі статутом

акціонерного товариства.

Голова правління акціонерного товариства вправі без

довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Інші члени правління також можуть бути наділені цим

правом згідно з статутом.

Голова правління товариства організує ведення прото-

колів засідань правління.

4. Рада акціонерного товариства (спостережна рада):

функції, компетенція, порядок формування,

організація та проведення роботи

Важливим органом акціонерного товариства є його спо-

стережна рада (рада товариства). За загальним правилом, цей

орган є необов\'язковим і створюється за рішенням

установчих або загальних зборів товариства. Однак в певних

випадках закон вимагає створення спостережної ради,

зокрема в АТ, що налічують понад 50 акціонерів, (*137),

або якщо такі товариства створені в процесі

корпоратизації та приватизації.

У решті випадків Закон "Про господарські

товариства" відносить на локальний рівень (тобто на

загальні збори то-

(**137) Див.: Ч. 2 ст. 46 Закону України "Про господарські

товариства" (в ред. Закону від 23.12.1997 р. "Про внесення

змін до Закону України "Про господарські товариства"

// ОВУ- 1998.-№ 3- Ст. 73.

(**138) Див.: Положення про порядок корпоратизації

підприємств. Затв. постановою КМ України від

05.07.1993 р. № 508 // УК- 1993.- 15 липня,-С. 10; Положення

про спостережну раду. Затв. постановою КМ України від

19.07.1993 р. № 556//ДІБП- 1993.-№ 8-С. 19-21.

-131-

вариства акціонерів) вирішення питання про

доцільність створення в акціонерному товаристві

спостережної ради.

Спостережна рада (рада товариства) формується з числа

акціонерів. Однак закон установлює обмеження для

певних категорій осіб щодо їх права бути обраними в цей

орган. Зокрема, не можуть входити до складу спостережної

ради;

члени правління та ревізійної комісії;

державні службовці та інші особи, уповноважені на

виконання функцій держави (в т. ч. депутати рад усіх

рівнів), крім випадків здійснення державним

службовцем функцій з управління акціями (частками,

паями), що належать державі, та представництва

інтересів держави в раді товариства (спостережній

раді) або ревізійній комісії господарського

товариства): цим особам заборонено особисто, через пред-

ставника або підставних осіб входити до складу правління

чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-

фінансових установ, господарських товариств тощо, органі-

зацій, спілок, об\'єднань, кооперативів, що здійснюють

підприємницьку діяльність (п. "в" ст. 5 Закону

України "Про боротьбу з корупцією", (*139);

працівники прокуратури (ст. 46 Закону України від

5.11.1991 р. "Про прокуратуру", (*140);

військовослужбовці.

У роботі спостережної ради (ради акціонерного товари-

ства), крім її членів з правом дорадчого голосу беруть

участь представники профспілкового органу або іншого

уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав

колективний договір від імені трудового колективу.

Призначення та відкликання членів спостережної ради

відбувається за рішенням загальних зборів

акціонерів, яким ця рада і підзвітна.

Спостережна рада згідно ст. 46 Закону "Про господар-

ські товариства" виконує такі функції:

представляє інтереси акціонерів у період між

проведенням загальних зборів і в межах компетенції,

визначеної статутом;

контролює і регулює діяльність правління;

призначає та відкликає членів виконавчого органу та

ревізійної комісії, якщо це право делеговано їй

загальними зборами акціонерів;

виконує інші повноваження загальних зборів товарист-

(**139) Див.: Відомості Верховної Ради України.- 1995.-

№ 34.- Ст. 266.

(**140) Див.: Там само.- 1991 -№ 53.-Ст. 793.

-132-

ва за рішенням останніх з дотриманням вимог закону

щодо виключної компетенції загальних зборів.

Для виконання зазначених функцій спостережна рада

наділяється правами:

вимагати у правління скликання позачергових зборів

акціонерів;

скликати позачергові загальні збори товариства, якщо

правління протягом 20 днів не виконало вимогу спостереж-

ної ради про скликання таких зборів;

вимагати перевірки ревізійною комісією

фінансово-господарської діяльності правління.

Лаконізм чинного Закону "Про господарські товарист-

ва" щодо спостережної ради (її складу, компетенції,

порядку проведення засідань тощо) певним чином

компенсується відповідними положеннями підзаконних

нормативних актів: Типового статуту відкритого

акціонерного товариства, створеного в процесі

корпоратизації або приватизації, Положення про

спостережну раду корпоратизованих підприємств,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 19.07.93 р. № 556, (*141), а також рекомендованим

фондом державного майна України Положенням про спо-

стережну раду відкритого акціонерного товариства. (*142).

За своїм правовим статусом спостережна рада є більш

важливим органом, ніж правління, оскільки наділяється

не лише контрольними функціями щодо останнього, але й до-

сить широкою компетенцією. В названих Типовому статуті

та Положенні про спостережну раду ця обставина врахована

і порядок діяльності спостережної ради цими докумен-

тами регулюється більш грунтовно. Так, зазначеними до-

кументами передбачається, що: а) така рада обирається за-

гальними зборами акціонерів на строк до двох років у

складі трьох (відповідно до Типового статуту) або

іншої кількості осіб з числа акціонерів; б) до складу

спостережної ради не можуть обиратися або призначатися

члени правління та інші посадові особи товариства; в)

член правління може бути обраний членом спостережної

ради не раніше як через 2 роки після припинення його

повноважень у правлінні АТ; г) одна й та сама особа не

може обиратися членом спостережної ради більше трьох

строків підряд; д) член спостережної ради може бути

відкликаний загальними зборами акціонерів до

закінчення строку повноважень спостережної ради чи

наявності достатніх підстав.

(**141) Див.: ДІБП.-1993-№ 8-С. 19-21

(**142) Див.: ДІБП. - 1996 - -V" 11 - С. 58-59

-133-

Крім закріплених у законі функцій, спостережна рада:

- розглядає звіти за квартал, півріччя, які подає

правління, і приймає відповідні рішення;

- аналізує дії правління щодо зміни, в тому числі

розширення сфер діяльності товариства, його філій та

представництв, і робить відповідні висновки;

- подає пропозиції щодо умов оплати праці посадових

осіб товариства, його філій та представництв;

- у разі необхідності виступає ініціатором

проведення позачергових ревізій фінансово-

господарської діяльності та аудиторських перевірок

товариства, дочірніх підприємств. філій та

представництв і приймає рішення на підставі звітів

ревізійної комісії;

- розглядає та аналізує висновки та матеріали

перевірок та службових розслідувань, що проводяться

ревізійною комісією АТ;

- здійснює попередній розгляд усіх питань, що нале-

жать до виключної компетенції загальних зборів

акціонерів, підготовку цих питань до зборів, а також

розгляд проектів рішень загальних зборів щодо цих

питань та ін.

Спостережна рада, як і правління, є колегіальним

органом, а, отже, постають питання щодо керівництва цим ор-

ганом і порядку прийняття ним рішень. Вищезгадані акти

Фонду держмайна стосовно цього передбачають, що: а) за-

сідання спостережної ради проводяться щокварталу або не

рідше одного разу на квартал; б) позачергові засідання

скликаються головою спостережної ради з власної

ініціативи або на вимогу членів спостережної ради, а

також правління чи ревізійної комісії; члени

спостережної ради повідомляються про позачергові

засідання персонально не пізніше як за сім днів до

призначеної дати засідання; в) на першому засіданні

спостережної ради АТ з числа її членів обираються

голова, заступник голови та секретар; г) член спостережної

ради може: брати участь у засіданнях особисто або через

свого представника з належним чином оформленою

довіреністю або передати свої повноваження у засі-

данні іншому члену спостережної ради на підставі

належно оформленої довіреності (але при цьому

рекомендується обмежити можливість такого

представництва лише однією довіреністю); д)

спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на

засіданні належним чином представлені не менше як 2/3

її членів; е) члени спостережної ради несуть

персональну відповідальність за виконання рішень за-

гальних зборів, якщо вони (рішення) не суперечать чинному

законодавству та статуту АТ, а у разі невиконання або

-134-

неналежного виконання своїх обов\'язків несуть

дисциплі-нарну, адміністративну або іншу

відповідальність згідно з чинним законодавством.

5. Ревізійна комісія акціонерного товариства:

функції, компетенція, порядок формування,

організація та проведення роботи

Ревізійна комісія є обов\'язковим контролюючим

органом АТ. Необхідність ревізійної комісії

зумовлена тим, що брати участь в органах управління можуть

не лише акціонери, а й особи, які виконують функції

членів правління, керівників структурних

підрозділів та головних спеціалістів на підставі

трудового договору. Діяльність зазначених посадових осіб

та органів, сформованих за їх участю, потребує

перевірки з боку акціонерів, оскільки інтереси на-

йманих працівників не завжди співпадають з інтересами

АТ, в якому вони працюють, а також учасників цього това-

риства. Менеджери АТ, які не є акціонерами останнього,

зацікавлені у завищеній оцінці своєї праці, а

також можуть зловживати своїм становищем в АТ на шкоду

останньому (наприклад, укласти угоду або здійснити

господарську операцію на свою користь або в інтересах

третіх осіб - за відповідну винагороду). Отже, основне

призначення ревізійної комісії АТ - контроль за

фінансово-господарською діяльністю товариства в

цілому, тобто правління та усіх його підрозділів і

створених товариством дочірніх підприємств. Ст. 49

Закону "Про господарські товариства" відводить ре-

візійній комісії скромнішу роль - лише здійснення

контролю за фінансово-господарською діяльністю

правління акціонерного товариства, що навряд чи можна

визнати доцільним. До того ж за наявності в АТ

спостережної ради остання та ревізійна комісія

виявляються двома органами, Що контролюють діяльність

правління. Між цими органами багато спільних рис (вони

обираються і відкликаються загальними зборами

акціонерів, підзвітні цим зборам, формуються з числа

акціонерів, порядок їх діяльності та кількісний

склад затверджуються загальними зборами акціонерів

згідно із статутом товариства, обидва ці органи вправі

вимагати скликання позачергових загальних зборів акціоне-

рів), однак між ними існує істотна різниця.

По-перше, крім того, що спостережна рада має складну

компетенцію (про що вже згадувалося), її контроль за

діяльні-стю правління є універсальним (спостережна

рада контролює

-135-

будь-яку діяльність виконавчого органу АТ, в т. ч.

фінансово-господарську, організаційну: щодо розгляду

пропозицій та звернень акціонерів тощо), а ревізійна

комісія покликана контролювати лише фінансово-

господарську діяльність товариства (включаючи і його

філії, представництва, дочірні підприємства

унітарного типу).

По-друге, якщо спостережна рада діє постійно,

періодично збираючись на свої засідання, то ревізійна

комісія здійснює перевірки фінансово-

господарської діяльності товариства лише за певних

обставин - за дорученням загальних зборів, ради

акціонерного товариства (спостережної ради), за своєю

ініціативою, якщо для цього є відповідні підстави,

або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності

більш як 10 відсотками голосів, а висновки по річних

звітах і балансах АТ готує по завершенню відповідного

господарсько-фінансового року (при цьому ревізійній

комісії акціонерного товариства повинні бути подані

всі матеріали, бухгалтерські або інші документи і

особисті пояснення посадових осіб на її вимогу).

По-третє, ревізійна комісія доповідає про

результати проведених нею перевірок загальним зборам

акціонерного товариства або раді акціонерного

товариства (спостережній раді), тим часом як остання

звітує про свою діяльність лише загальним зборам АТ

(хоча згаданим Типовим статутом відкритого акціонерного

товариства, створеного в процесі корпоратизації та

приватизації передбачається, що ревізійна комісія

звітує лише перед загальними зборами).

По-четверте, члени ревізійної комісії вправі

брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях

правління, тоді як членам спостережної ради закон такого

права не надає.

Повноваження ревізійної комісії можна окреслити

таким чином:

1) проведення чергових (по закінченні фінансово-

господарського року) та позачергових перевірок фінансово-

господарської діяльності АТ, його дочірніх

підприємств, філій, представництв та інших

структурних підрозділів - за дорученням загальних

зборів акціонерів, ради акціонерного товариства, з її

власної ініціативи або на вимогу акціонерів, що в

сукупності володіють 10 відсотками голосів; зазначені

перевірки можуть стосуватися:

- дотримання правлінням АТ вимог чинного законодавства,

статуту АТ і його внутрішніх нормативних актів;

- забезпечення виконання правлінням рішень загальних

зборів щодо фінансово-господарських питань, у т. ч. усу-

нення недоліків, виявлених попередньою ревізією;

-136-

- правильності розрахунків суми прибутку, що сплачує-

ться акціонерам по акціях;

- дотримання акціонерами порядку і строків оплати ак-

цій якщо установчими документами та умовами емісії

була передбачена поетапна часткова оплата, а також сплати ак-

ціонерами, що своєчасно не виконали свої зобов\'язання

щодо оплати, 10% річних від суми простроченого платежу;

- правильності визначення розміру статутного фонду АТ

і кількості акцій, що випускаються, а також змін

розміру цього фонду;

- об?рунтованості запропонованої оцінки вкладів,

зроблених у негрошовій формі;

- формування та використання резервного та інших

фондів, джерелом яких є прибуток АТ;

- стану каси та майна товариства тощо;

2) складання висновку по річних звітах та балансах АТ,

який є обов\'язковою умовою для затвердження загальними

зборами балансу.

Здійснення зазначених повноважень поєднується з

покладенням на ревізійну комісію права і обов\'язку

вимагати скликання позачергових загальних зборів

акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим

інтересам акціонерного товариства або виявлення

зловживань, учинених посадовими особами.

Ревізійна комісія АТ також є колегіальним органом,

як і спостережна рада, і правління, але закон не

встановлює кількісних вимог до її складу на відміну

від аналогічної комісії товариства з обмеженою

відповідальністю, кількісний склад якої має

становити щонайменше три особи. Це число слід визнати

мінімальним для ревізійної комісії АТ, за ви-

нятком товариств з незначною (до 50 осіб) кількістю

акціонерів (для них доцільно було б в законодавчому

порядку передбачити можливість обрання одного ревізора).

Ревізійну комісію очолює її голова, який, на

відміну від решти членів цієї комісії, є

посадовою особою органу акціонерного товариства.

Важливим питанням є визначення терміну повноважень

ревізійної комісії/ревізора, однак вітчизняний

законодавець не приділяє цьому належної уваги. Тому

уявляється за доцільне в законодавчому порядку

передбачити такий термін (принаймні максимальний) і

можливість обрання однієї особи членом ревізійної

комісії/ревізором не більше, як на два строки підряд.

Організація роботи ревізійної комісії АТ має

здійснювати-ся на підставі закону, а також внутрішніх

нормативних актів

-137-

товариства, що деталізують процедуру формування та

діяльність цього органу, його функції, права та обов\'язки

членів комісії, з урахуванням специфіки діяльності

конкретного АТ.

6. Посадові особи акціонерного товариства

Важливу роль у діяльності акціонерного товариства

відіграють посадові особи його органів. Відносини

між посадовими особами АТ, значна частина яких (члени

спостережної ради та голова ревізійної комісії)

обов\'язково має бути акціонерами товариства, та самим

товариством прийнято називати корпоративними. Останні

відповідно до канонів акціонерного права мають

регулюватися або безпосередньо спеціальним законом про

такі товариства, або внутрішніми документами

товариства.

Положення щодо правового становища посадових осіб

органів АТ містяться в ст. 23 і п. "є" ст. 41. Закону

України "Про господарські товариства", ст. 2 і п. "в"

ст. 5 Закону України від 05.10.1995 р. "Про боротьбу з

корупцією". (*143), ст. 1 Закону "Про

підприємництво" та деяких інших нормативно-правових

актах. Стаття 23 Закону "Про господарські товариства"

передбачає:

- категорії осіб, що відносяться до посадових осіб

господарського товариства (голова і члени виконавчого орга-

ну, голова ревізійної комісії, а в товариствах, де

створено спостережну раду,- голова і члени цієї ради);

- заборону покладати виконання функцій посадових осіб

органів товариства на окремі категорії громадян (чле-

нів виборних органів громадських організацій,

військовослужбовців, посадових осіб органів

прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ,

арбітражного суду, державного нотаріату, а також органів

державної влади та управління, покликаних здійснювати

контроль за діяльністю товариства; осіб, яким суд

заборонив займатися певним видом діяльності, якщо така

є предметом діяльності даного господарського товариства;

осіб, які мають непогашену судимість за корисливі

злочини);

- обов\'язок посадових осіб: а) відповідати за завдану

ними товариству шкоду відповідно до українського законо-

давства; б) зберігати комерційну таємницю та

конфіденційну інформацію та нести за її

розголошення відповідальність згідно із чинним

законодавством України та внутрішніми документами

товариства.

(**143) Див.: Відомості Верховної Ради України- 1995- №

34- Ст. 266 (з наступними змінами та доповненнями).

-138-

Закон України "Про боротьбу з корупцією" (ст. 2 і п.

"в" ст. 5) визначає категорії осіб, уповноважених

здійснювати функції держави (державні службовці,

депутати рад усіх рівнів), та встановлює заборону цим

особам самостійно входити до складу виконавчих органів

господарських товариств (крім випадків виконання

державним службовцем функцій з управління акціями, що

належать державі, та представництва інтересів держави в

спостережній раді або ревізійній комісії АТ).

Порядок притягнення посадових осіб до майнової від-

повідальності передбачається ст. 41 (п. "є") Закону

України "Про господарські товариства": це

відбувається за рішенням загальних зборів

акціонерів, прийнятим простою більшістю голосів(ч. 2

ст. 42).

Однак закон залишає поза увагою питання про форму та

обсяг такої відповідальності. Ці прогалини певною

мірою заповнюються актом рекомендаційного характеру -

Положенням про відповідальність посадових осіб перед

товариством та акціонерами ВАТ, затвердженим

розпорядженням фонду державного майна України від

05.05.96 р. № 71-р. Згадане Положення передбачає:

- покладення на посадових осіб товариства обов\'язку

виконувати свої службові обов\'язки сумлінно і способом,

який вони вважають найкращим для товариства (п. 1.3);

- встановлення між посадовими особами товариства і АТ

договірних відносин шляхом підписання контракту, який

передбачає обов\'язки та встановлює обмеження для посадо-

вих осіб товариства (з метою запобігання зловживання ними

своїм службовим становищем та пов\'язаними із цим можли-

востями). Повна або часткова відмова від виконання цих

обов\'язків та обмежень тягне відмову в укладенні

контракту або анулювання укладеного контракту (пункти 1.4-

1.6);

- можливість обмеження компетенції посадових осіб

товариства щодо представництва АТ і вчинення будь-яких

юри-дично значущих дій положеннями статуту товариства,

рішеннями загальних зборів товариства та внутрішніми

документами останнього, що регламентують діяльність

посадових осіб товариства (п. 1.8). Такі обмеження можуть

бути встановлені:

щодо посадових осіб товариства, які мають фінансову

заінтересованість у вчиненні (укладенні) товариством

певної УГОДИ,- у формі позбавлення права брати участь в

обговоренні та голосуванні щодо питання укладення такої

угоди;

Щодо всіх посадових осіб товариства у вигляді: а) забо-

рони засновувати або брати участь у підприємствах, що

конкурують з товариством, якщо це не було дозволено

-139-

більшістю незаінтересованих членів спостережної

ради товариства; б) заборони використовувати можливості АТ

у цілях, не передбачених статутом товариства; в) заборони

зловживати своїм службовим становищем в особистих

групових або інших інтересах, що суперечать інтересам

АТ; г) заборони прямо або опосередковано отримувати ви-

нагороди за вплив на рішення спостережної ради або прав-

ління АТ та здійснювати інші дії, що зазвичай

завдають прямо або опосередковано шкоду товариству;

обов\'язок посадових осіб АТ відшкодувати останньому в

повному обсязі (включно із упущеною вигодою) збитки,

завдані невиконанням або неналежним виконанням покла-

дених на них (посадових осіб) обов\'язків (п. 3.1).

Загалом Положення про майнову відповідальність по-

садових осіб АТ відповідає світовій практиці

врегулювання цього питання, яке, однак, у країнах ринкової

та перехідних економік зазвичай розв\'язується в нормах

спеціального закону, Водночас слід ще раз зробити

застереження: в Україні зазначені положення стають

обов\'язковою до виконання нормою лише за умови їх

затвердження загальними зборами акціонерів у формі

внутрішнього документа товариства, оскільки закон не

містить аналогічних норм, а згадане Положення про

відповідальність посадових осіб перед товариством та

акціонерами ВАТ має рекомендаційний характер.

-140-