§ 1. Створення суб’єкта господарювання
Створення суб'єкта господарювання - це сукупність послідовних юридично значущих дій (обов'язкових - встановлених законом - або таких, що здійснюються за ініціативою засновників), реалізація яких веде до появи нового суб'єкта господарювання та створює передумови для здійснення таким суб'єктом господарської діяльності.
Відповідно до ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання - це господарська організація, яка може бути створена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації з додержанням вимог законодавства.
Створення суб'єкта господарювання за загальним правилом включає в себе три стадії: ініціативну, організаційну та легалізаційну.
Ініціативна стадія. В основі створення суб'єкта господарювання знаходиться ініціатива засновника або декількох засновників. На цій стадії відбувається пошук найбільш оптимальних підходів до функціонування майбутнього суб'єкта господарювання, які б забезпечили досягнення мети його створення. Можуть проводитися такі дії, як розробка бізнес- плану, проведення маркетингових досліджень, вибір організаційно-правової форми майбутнього суб'єкта господарювання, проведення переговорів із можливими партнерами та контрагентами тощо.
Організаційна стадія. На цій стадії вчиняються дії, які безпосередньо спрямовані на створення суб'єкта господарювання (проведення установчих зборів, розробка та затвердження установчих документів, призначення органів управління тощо). Існують дії, які необхідно вчинити для створення будь-якої юридичної особи. Наприклад, для створення юридичної особи її засновники розробляють установчі документи, які викладаються письмово та підписуються всіма засновниками (ст.
87 ЦК України). Але існують і такі дії, які можуть відрізнятися залежно від організаційно-правової форми, виду майбутнього суб'єкта господарювання. Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про акціонерні товариства» на установчих зборах акціонерного товариства мають бути вирішені, зокрема, такі питання: про заснування товариства; про затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства; про затвердження статуту товариства; про утворення органів товариства; про уповноваження представника на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства; про обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства, членів ревізійної комісії; про затвердження результатів розміщення акцій тощо.Легалізаційна стадія. Легалізація (від лат. lex, legis - закон) - перехід на легальне (визнане законом, дозволене) становище; надання законної сили, узаконення[101] [102]. На цій стадії проводиться державна реєстрація суб'єкта господарювання, в результаті якої створюється юридична особа або відбувається набуття статусу підприємця фізичною особою. Таким чином, легалізаційна стадія є визначальною в процесі створення суб'єкта господарювання. Крім державної реєстрації, ця стадія включає в себе виконання таких дій, як отримання дозволів (ліцензій) на здійснення визначених законодавством видів господарської діяльності, реєстрація в податкових органах, органах Пенсійного фонду України, органах державної статистики, відкриття рахунків в установах банків тощо. Розрізняють такі способи (порядки) створення юридичної особи: розпорядчий, дозвільний, нормативно-явочний. Сутність розпорядчого порядку полягає в тому, що власник майна або уповноважений ним орган приймає рішення (розпорядження) про створення організації. У розпорядчому порядку створюються державні та комунальні унітарні підприємства. Так, відповідно до ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності та входить до сфери його управління. Дозвільний порядок застосовується в тому випадку, коли закон вимагає отримання дозволу компетентного органу на створення юридичної особи. Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» уповноважена засновником особа подає документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, після погодження Національним банком України статуту цієї особи. Дозвільний порядок використовується також під час утворення об'єднань підприємств. Рішення про утворення об'єднання підприємств і статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством (ст. 121 ГК України). Нормативно-явочний порядок є найбільш розповсюдженим способом створення юридичних осіб. Його сутність полягає в тому, що умови створення юридичних осіб зафіксовані в законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для створення конкретної юридичної особи потрібні вияв ініціативи (явка) її організаторів і державна реєстрація у відповідному органі. Виконання визначених законодавством умов дає право на внесення юридичної особи до реєстру. Тобто організація приходить до реєстрації не з проханням, а з правом на своє існування як юридичної особи[103].
Еще по теме § 1. Створення суб’єкта господарювання:
- § 1. Створення суб’єкта господарювання
- Порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків суб’єктам господарювання та використання коштів за цими рахунками.
- § 3. Юридичні особи як суб’єкти господарювання: поняттяІ ВИДИ
- Питання 3. Правовий статус громадянина як суб’єкта господарювання.
- Виходячи з вищенаведеного визначення договору як угоди між суб’єктами міжнародного права, можна стверджувати, що суб’єктами міжнародних договорів можуть бути лише суб’єкти міжнародного права, передусім держави, міжнародні організації та нації, яківедуть боротьбу за державну незалежність.
- Порядок відкриття поточних рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання.
- Обмеження та зупинення діяльності суб’єкта господарювання у сфері ЗЕД.
- Конкуренція визначається законодавством як змагання між суб’єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг
- § 4. Дії, що пов’язуються з державною реєстрацією суб’єкта господарювання, їх види та юридичне ЗНАЧЕННЯ
- Обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки
- § 5. Дії, що пов’язуються з державною реєстрацією суб’єкта господарювання, їх види та юридичне ЗНАЧЕННЯ
- Питання 4. Порядок державної реєстрації змін в установчі документи та зміни відомостей про суб’єктів господарювання. Підстави та порядок припинення діяльності суб’єктів господарювання.
- Розділ 5 НОТАРІУС ЯК СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ'ЄКТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ ТА СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ'ЄКТ, НА ЯКОГО ПОКЛАДАЮТЬСЯ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРАТОРА ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ
- Як відомо, держави — основні суб’єкти міжнародного права, і суб’єкти універсальні, адже не може бути таких міжнародно-правових відносин, учасницею яких не могла б бути держава.[662]
- 3.2. Суб’єкти та об’єкти грошового обороту.
- Об’єкт та суб’єкти кредитних відносин.
- Форми, суб’єкти й об’єкти права власності на природні ресурси
- 3. Створення нових організаційно-правових форм господарювання.