<<
>>

§ 1. Створення суб’єкта господарювання

Створення суб'єкта господарювання - це сукупність по­слідовних юридично значущих дій (обов'язкових - встановле­них законом - або таких, що здійснюються за ініціативою засновників), реалізація яких веде до появи нового суб'єкта господарювання та створює передумови для здійснення та­ким суб'єктом господарської діяльності.

Відповідно до ст. 56 ГК України суб'єкт господарюван­ня - це господарська організація, яка може бути створена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, передбачених законодавст­вом, також за рішенням інших органів, організацій і фізич­них осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (ді­ючих) господарської організації з додержанням вимог зако­нодавства.

Створення суб'єкта господарювання за загальним пра­вилом включає в себе три стадії: ініціативну, організаційну та легалізаційну.

Ініціативна стадія. В основі створення суб'єкта госпо­дарювання знаходиться ініціатива засновника або декількох засновників. На цій стадії відбувається пошук найбільш оп­тимальних підходів до функціонування майбутнього суб'єк­та господарювання, які б забезпечили досягнення мети його створення. Можуть проводитися такі дії, як розробка бізнес- плану, проведення маркетингових досліджень, вибір органі­заційно-правової форми майбутнього суб'єкта господарю­вання, проведення переговорів із можливими партнерами та контрагентами тощо.

Організаційна стадія. На цій стадії вчиняються дії, які безпосередньо спрямовані на створення суб'єкта господарю­вання (проведення установчих зборів, розробка та затвер­дження установчих документів, призначення органів управ­ління тощо). Існують дії, які необхідно вчинити для створення будь-якої юридичної особи. Наприклад, для створення юридичної особи її засновники розробляють установчі до­кументи, які викладаються письмово та підписуються всіма засновниками (ст.

87 ЦК України). Але існують і такі дії, які можуть відрізнятися залежно від організаційно-правової форми, виду майбутнього суб'єкта господарювання. Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про акціонерні това­риства» на установчих зборах акціонерного товариства ма­ють бути вирішені, зокрема, такі питання: про заснування товариства; про затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства; про за­твердження статуту товариства; про утворення органів то­вариства; про уповноваження представника на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства; про об­рання членів наглядової ради, голови колегіального вико­навчого органу товариства, членів ревізійної комісії; про затвердження результатів розміщення акцій тощо.

Легалізаційна стадія. Легалізація (від лат. lex, legis - за­кон) - перехід на легальне (визнане законом, дозволене) ста­новище; надання законної сили, узаконення[101] [102]. На цій стадії проводиться державна реєстрація суб'єкта господарювання, в результаті якої створюється юридична особа або відбува­ється набуття статусу підприємця фізичною особою. Таким чином, легалізаційна стадія є визначальною в процесі ство­рення суб'єкта господарювання. Крім державної реєстрації, ця стадія включає в себе виконання таких дій, як отриман­ня дозволів (ліцензій) на здійснення визначених законодав­ством видів господарської діяльності, реєстрація в податко­вих органах, органах Пенсійного фонду України, органах державної статистики, відкриття рахунків в установах бан­ків тощо.

Розрізняють такі способи (порядки) створення юридич­ної особи: розпорядчий, дозвільний, нормативно-явочний.

Сутність розпорядчого порядку полягає в тому, що влас­ник майна або уповноважений ним орган приймає рішення (розпорядження) про створення організації. У розпорядчому порядку створюються державні та комунальні унітарні під­приємства. Так, відповідно до ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокрем­леної частини державної власності та входить до сфери його управління.

А відповідно до ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності та входить до сфери його управління.

Дозвільний порядок застосовується в тому випадку, коли закон вимагає отримання дозволу компетентного органу на створення юридичної особи. Так, відповідно до ст. 17 Зако­ну України «Про банки і банківську діяльність» уповноваже­на засновником особа подає документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійс­нювати банківську діяльність, після погодження Національ­ним банком України статуту цієї особи. Дозвільний порядок використовується також під час утворення об'єднань під­приємств. Рішення про утворення об'єднання підприємств і статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комі­тетом України в порядку, встановленому законодавством (ст. 121 ГК України).

Нормативно-явочний порядок є найбільш розповсюдже­ним способом створення юридичних осіб. Його сутність по­лягає в тому, що умови створення юридичних осіб зафіксо­вані в законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для створення конкретної юридичної особи потрібні вияв ініціативи (явка) її організаторів і дер­жавна реєстрація у відповідному органі. Виконання визна­чених законодавством умов дає право на внесення юридич­ної особи до реєстру. Тобто організація приходить до реєстрації не з проханням, а з правом на своє існування як юридичної особи[103].

<< | >>
Источник: Господарське право України : підручник : у 2 ч. Ч. 1 / [Андреева О. Б., Жорнокуй Ю. М., Гетманець О. П. та ін.]. - 2-ге вид., зі змін. та випр. - Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ,2016. - 324 с.. 2016

Еще по теме § 1. Створення суб’єкта господарювання:

  1. § 1. Створення суб’єкта господарювання
  2. Порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків суб’єктам господарювання та використання коштів за цими рахунками.
  3. § 3. Юридичні особи як суб’єкти господарювання: поняттяІ ВИДИ
  4. Питання 3. Правовий статус громадянина як суб’єкта господарювання.
  5. Виходячи з вищенаведеного визначення договору як угоди між суб’єктами міжнародного права, можна ствер­джувати, що суб’єктами міжнародних договорів можуть бути лише суб’єкти міжнародного права, передусім дер­жави, міжнародні організації та нації, яківедуть бороть­бу за державну незалежність.
  6. Порядок відкриття поточних рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання.
  7. Обмеження та зупинення діяльності суб’єкта господарювання у сфері ЗЕД.
  8. Конкуренція визначається законодавством як змагання між суб’єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг
  9. § 4. Дії, що пов’язуються з державною реєстрацією суб’єкта господарювання, їх види та юридичне ЗНАЧЕННЯ
  10. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки
  11. § 5. Дії, що пов’язуються з державною реєстрацією суб’єкта господарювання, їх види та юридичне ЗНАЧЕННЯ
  12. Питання 4. Порядок державної реєстрації змін в установчі документи та зміни відомостей про суб’єктів господарювання. Підстави та порядок припинення діяльності суб’єктів господарювання.
  13. Розділ 5 НОТАРІУС ЯК СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ'ЄКТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ ТА СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ'ЄКТ, НА ЯКОГО ПОКЛАДАЮТЬСЯ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРАТОРА ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ
  14. Як відомо, держави — основні суб’єкти міжнародного права, і суб’єкти універсальні, адже не може бути таких міжнародно-правових відносин, учасницею яких не могла б бути держава.[662]
  15. 3.2. Суб’єкти та об’єкти грошового обороту.
  16. Об’єкт та суб’єкти кредитних відносин.
  17. Форми, суб’єкти й об’єкти права власності на природні ресурси
  18. 3. Створення нових організаційно-правових форм господарювання.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -