§ 1. Створення суб’єкта господарювання

Створення суб'єкта господарювання - це сукупність по­слідовних юридично значущих дій (обов'язкових - встановле­них законом - або таких, що здійснюються за ініціативою засновників), реалізація яких веде до появи нового суб'єкта господарювання та створює передумови для здійснення та­ким суб'єктом господарської діяльності.

Відповідно до ст. 56 ГК України суб'єкт господарюван­ня - це господарська організація, яка може бути створена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, передбачених законодавст­вом, також за рішенням інших органів, організацій і фізич­них осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (ді­ючих) господарської організації з додержанням вимог зако­нодавства.

Створення суб'єкта господарювання за загальним пра­вилом включає в себе три стадії: ініціативну, організаційну та легалізаційну.

Ініціативна стадія. В основі створення суб'єкта госпо­дарювання знаходиться ініціатива засновника або декількох засновників. На цій стадії відбувається пошук найбільш оп­тимальних підходів до функціонування майбутнього суб'єк­та господарювання, які б забезпечили досягнення мети його створення. Можуть проводитися такі дії, як розробка бізнес- плану, проведення маркетингових досліджень, вибір органі­заційно-правової форми майбутнього суб'єкта господарю­вання, проведення переговорів із можливими партнерами та контрагентами тощо.

Організаційна стадія. На цій стадії вчиняються дії, які безпосередньо спрямовані на створення суб'єкта господарю­вання (проведення установчих зборів, розробка та затвер­дження установчих документів, призначення органів управ­ління тощо). Існують дії, які необхідно вчинити для створення будь-якої юридичної особи. Наприклад, для створення юридичної особи її засновники розробляють установчі до­кументи, які викладаються письмово та підписуються всіма засновниками (ст.

Легалізаційна стадія. Легалізація (від лат. lex, legis - за­кон) - перехід на легальне (визнане законом, дозволене) ста­новище; надання законної сили, узаконення^{[101] [102]. На цій стадії проводиться державна реєстрація суб'єкта господарювання, в результаті якої створюється юридична особа або відбува­ється набуття статусу підприємця фізичною особою. Таким чином, легалізаційна стадія є визначальною в процесі ство­рення суб'єкта господарювання. Крім державної реєстрації, ця стадія включає в себе виконання таких дій, як отриман­ня дозволів (ліцензій) на здійснення визначених законодав­ством видів господарської діяльності, реєстрація в податко­вих органах, органах Пенсійного фонду України, органах державної статистики, відкриття рахунків в установах бан­ків тощо.}

Розрізняють такі способи (порядки) створення юридич­ної особи: розпорядчий, дозвільний, нормативно-явочний.

Сутність розпорядчого порядку полягає в тому, що влас­ник майна або уповноважений ним орган приймає рішення (розпорядження) про створення організації. У розпорядчому порядку створюються державні та комунальні унітарні під­приємства. Так, відповідно до ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокрем­леної частини державної власності та входить до сфери його управління.

Дозвільний порядок застосовується в тому випадку, коли закон вимагає отримання дозволу компетентного органу на створення юридичної особи. Так, відповідно до ст. 17 Зако­ну України «Про банки і банківську діяльність» уповноваже­на засновником особа подає документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійс­нювати банківську діяльність, після погодження Національ­ним банком України статуту цієї особи. Дозвільний порядок використовується також під час утворення об'єднань під­приємств. Рішення про утворення об'єднання підприємств і статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комі­тетом України в порядку, встановленому законодавством (ст. 121 ГК України).

Нормативно-явочний порядок є найбільш розповсюдже­ним способом створення юридичних осіб. Його сутність по­лягає в тому, що умови створення юридичних осіб зафіксо­вані в законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для створення конкретної юридичної особи потрібні вияв ініціативи (явка) її організаторів і дер­жавна реєстрація у відповідному органі. Виконання визна­чених законодавством умов дає право на внесення юридич­ної особи до реєстру. Тобто організація приходить до реєстрації не з проханням, а з правом на своє існування як юридичної особи^[103].