§ 2. Поняття і порядок проведення ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Важливе значення для розвитку господарської діяльнос­ті (підприємництва) мають правила і порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки саме в ре­зультаті державної реєстрації здійснюється їх легалізація, вони набувають прав і обов'язків у даній сфері, встановлю­ється відповідне правове становище.

Порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізич­них осіб - суб'єктів підприємницької діяльності регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон про дер­жавну реєстрацію). Відповідні норми щодо порядку здійс­нення державної реєстрації містяться і в ст. 58 ГК України, проте, зважаючи на те, що загальні норми цього Кодексу в цьому питанні суперечать нормам спеціальним, що містять­ся в означеному вище Законі, застосовуються норми, що містяться у Законі про державну реєстрацію.

Під державною реєстрацією юридичних осіб та фізич­них осіб - підприємців, згідно із ст. 4 Закону про державну реєстрацію, вважається засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - під­приємців. Отже, до ознак державної реєстрації належать:

1) засвідчення факту створення юридичної особи. Згідно зі ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, ство­рена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Та­ким чином, для того, щоб організація, намір про створення якої висловили засновники шляхом оформлення установчих документів, перетворилась на суб'єкта права (суб'єкта госпо­дарювання), який має цивільну право- і дієздатність, - юри­дичну особу, необхідно його зареєструвати в установленому законодавством порядку. Підтвердженням цього є ч.

2) засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою. За загальним визначенням ст. 24 ЦК України фізичною особою вважається людина, тобто біологічна істота. Отож у загальному розумінні людина стає фізичною особою з моменту її народження і перестає нею бути з моменту смерті. Проте здатність займатися певними видами діяльності (у нашому випадку - підприємницькою) виникає в цієї особи лише з моменту її державної реєстрації як відповідного суб'єкта. На відміну від юридичних осіб, державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підтверджує (засвідчує) не факт виникнення нової людини (фізичної особи), а лише факт набуття нею статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Громадяни із дня народження мають статус фізичних осіб, а тому держа­вна реєстрація необхідна їм лише для набуття додаткового елементу їх статусу - статусу суб'єктів підприємницької діяль­ності;

3) вчинення «інших реєстраційних дій», які передбачені Законом про державну реєстрацію, шляхом внесення відпо­відних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Це означає, що державна реєстрація юридичних осіб, окрім функцій, що встановлюють правосуб'єктність та статус особи, має і суто статистичну мету, яка полягає у внесенні відповідних відомостей про юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців до спеціальної автоматизованої системи збиран­ня, накопичення, захисту, обліку та надання інформації. Ві­домості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є від­критими і можуть бути надані за відповідну плату на запит зацікавленої особи.

У загальному вигляді порядок проведення державної ре­єстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців складається із:

- перевірки комплектності документів, які подають державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказа­ні в реєстраційній картці;

- перевірки документів, які подають державному реєст­ратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видачі виписки з Єдиного державного реєстру (ч. 2 ст. 4 Закону про державну реєстрацію).