Питання 3. Інвестиційний договір: порядок укладання, основні та додаткові умови.

Основною підставою виділення інвестиційного договору в особливий договірний вид є інвестиційна мета, яка охоплює реалізацію інвестиційного проекту і визначає спрямованість договірного зобов'язання.

Не дивлячись на відсутність у законодавстві визначення інвестиційного договору, виходячи з його особливостей, можливо визначити інвестиційний договір як правочин між двома або декількома особами, яким встановлюються на певний термін права і обов'язки між сторонами стосовно вкладення всіх видів майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти підприємницької і інших видів діяльності для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Залежно від розподілу обов'язків між сторонами, інвестиційні договори визначаються як двосторонні, оскільки кожна із сторін договору має права і несе обов'язки. Так, наприклад, за інвестиційним договором на будівництво інвестор зобов'язаний вносити інвестиції в порядку, передбаченому договором, і має право отримати у власність об'єкт інвестування після закінчення будівництва, а реципієнт несе обов'язок направляти інвестиції, отримані від інвестора, на будівництво об'єкта містобудування.

Як правило, інвестиційні договори мають оплатний характер, оскільки дії інвестора з внесення інвестицій компенсуються відповідними діями реципієнта (одержувача).

До істотних умов інвестиційного договору слід віднести:

— предмет - інвестиції в будь-якій не забороненій законодавством України формі;

— кількісні і якісні характеристики предмета - інвестицій (кількість і характеристика майна, яке передається, види і конкретні обсяги робіт і т.д.);

— властива інвестиційним договорам спеціальна умова — форма і об'єкт інвестування;

— ціна договору, тобто вартість інвестицій у національній або вільноконвертованій валюті (якщо здійснюються іноземні інвестиції), а також вартість одиниці виміру конкретного майна, прав, робіт, послуг, які передаються, виконуються;

— строк інвестиційного договору, оскільки останній зазвичай має тривалий характер (про внесення долі до статутного фонду господарського товариства, про повну сплату акцій і т.д., а у ряді випадків — також і проміжні терміни — внесення інвестицій (у статутних документах, які опосередковують корпоративну форму інвестування, повинні визначатися терміни внесення засновниками своїх внесків — до моменту державної реєстрації товариства у визначеному законом розмірі, а останні — протягом визначеного статутними документами терміну, який зазвичай не може бути більше одного року) або виконання певних етапів робіт (наприклад, у процесі реалізації інвестиційного або інноваційного проекту).

Інвестиційний договір укладається у письмовій формі (ч.

У випадках, передбачених законом, при укладенні інвестиційного договору застосовується нотаріальна форма (наприклад, у разі продажу в процесі приватизації цілісних майнових комплексів підприємств або їх структурних підрозділів згідно із Законом «Про приватизацію державного та комунального майна») або за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 209 ЦК України).

Крім того, до інвестиційного договору у повній мірі застосовуються положення щодо договорів, які визначені ГК та ЦК України, а також інших актів, наприклад, Законів України «Про концесії», «Про угоди про розподіл продукції», «Про інститути спільного інвестування», тощо.