Питання 4. Базисні умови зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу (поставки).

Засадничими умовами в експортно-імпортному контракті називають спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця і покупця по доставці товару і встановлюють момент переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару з продавця на покупця.

З метою уникнути розбіжностей і суперечок щодо тлумачення базисних умов поставки вони були позначені певними торговими термінами, найбільш часто зустрічаються з яких згодом були систематизовані в уніфікованому документі - Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (скорочена назва ІНКОТЕРМС) Міжнародної торгової палатою в 1936р.

Розвиток міжнародної торгівлі, поява нових видів товарів і способів їх упаковки, транспортування, нових видів страхування вантажів, обміну даними, проведення фінансових розрахунків призвели до необхідності внесення доповнень і змін до правил ІНКОТЕРМС. Нові редакції правил були прийняті в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 і 2010 роках.

У світовій торгівлі правила ІНКОТЕРМС носять рекомендаційний характер. Прийнявши тлумачення терміна по ІНКОТЕРМС в якості загальної основи контракту, сторонам доцільно не відтворювати текст ІНКОТЕРМС, а зробити відсилання до нього в усьому, що не передбачено договором. Разом з тим вони можуть внести в нього зміни або доповнення, що відповідають умовам, прийнятим в даній галузі торгівлі, або обставинам, що склалися при укладанні контракту. Зміст цих змін має бути детально обумовлено в контракті, оскільки вони можуть істотно вплинути на рівень ціни товару.

З урахуванням змін, час від часу вносяться до ІНКОТЕРМС, важливо забезпечити, щоб у ЗЕД договорі купівлі-продажу була зроблена чітке посилання на діючий в даний час варіант ІНКОТЕРМС.

В ІНКОТЕРМС-2000 містяться 13 торгових термінів, розділених на чотири групи, розташованих у міру нарощування контрактних зобов'язань продавця по відношенню до покупця. Перша група починається з терміну, згідно якого продавець несе одну лише обов'язок: надати товар в розпорядження покупця на своєму підприємстві ("Е" -термін - EXW). Далі йде друга група, в рамках якої продавець зобов'язаний доставити товар перевізнику, призначеному покупцем ("F" -терміни - FCA, FAS і FOB). Третю групу складають "С" -терміни, відповідно до яких продавець повинен укласти контракт на перевезення, але не приймає на себе ризик втрати або пошкодження товару або додаткові витрати, що виникли після відправки товару (CFR, CIF, СРТ і CIP). Нарешті, до четвертої групи входять "D" -терміни, за якими продавець несе всі витрати і ризики, необхідні для доставки товару в певне місце в країну призначення (DAF, DES, DEQ, DDU і DDP).

В ІНКОТЕРМС-2010 загальна кількість термінів скорочено з 13 до 11.Посилання на конкретне базисне умова ІНКОТЕРМС виключає невизначеність у виборі права країни, що застосовується до контракту, а також недостатність інформації і розвитку в тлумаченні термінів.