Договірні майнові санкції за порушення зовнішньоекономічних контрактів

Порядок застосування й розмір договірних майнових санкцій визначається узовнішньоекономічному договорі. Крім того, у випадку, коли право контракту –законодавство України, то при застосуванні майнової відповідальності використовуються відповідні положення розділу 5 ГК України про відшкодуваннязбитків, стягнення штрафних і оперативно-господарських санкцій, а такожсубсидіарно застосовуються норми ЦК України про відповідальність запорушення зобов’язань.

Так, відшкодування збитків – це один із видів господарсько-правових санкцій, що застосовуються до учасників господарських правовідносин у результаті вчинення господарського правопорушення та виражаються в настанні негативних наслідків у вигляді відшкодування вартості втраченого, пошкодженого або знищеного майна, додаткових витрат (реальних збитків), упущеної вигоди та моральної шкоди.

Ст. 225 ГК України визначає склад і розмір збитків. Зокрема, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Склад збитків повинні становити такі елементи:

- реальні збитки (які включають вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна та додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків, включаючи витрати на оплату послуг адвоката);

- упущена вигода;

- матеріальна компенсація моральної шкоди (за умови передбачення такої компенсації законом або в договорі).

Ст. 229 ГК України встановлює особливі правила для відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов’язань. Учасник господарських відносин у такому разі не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати потерпілому збитки, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України. При цьому ст. 625 ЦК України містить норму, відповідно до якої розмір відповідних збитків спеціально визначений, а саме: інфляційні втрати і три проценти річних від суми боргу, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Що стосується негрошових господарських зобов’язань, то сплата штрафних санкцій зменшує розмір збитків.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визна­ються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.

Штрафними санкціями є один із видів господарсько-правових санкцій, що застосовується до учасників господарських правовідносин у результаті вчинення господарського правопорушення, незалежно від майнової шкоди, якої зазнала потерпіла сторона внаслідок такого правопорушення, та виражаються в настанні негативних наслідків для правопорушника у вигляді стягнення неустойки (штрафу, пені).

Залежно від співвідношення права на неустойку з правом на відшкодування збитків виділяють чотири види неустойки: штрафну, залікову, виключну та альтеративну. Штрафною є неустойка, яка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. При заліковій неустойці відшкодуванню підлягають як неустойка, так і збитки, проте у частині, в якій вони не покриваються неустойкою. Виключною називається неустойка, яка обмежує відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання лише виплатою неустойки, виключаючи можливість збитків. Альтернативною є неустойка, яка надає кредитору можливість вибору стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

При вивченні природи штрафних санкцій необхідним є розмежування штрафних санкцій як санкції приватноправового характеру від адміністративно-господарського штрафу як публічно-правової санкції, дослідження умов та порядку застосування штрафних санкцій, механізму їх застосування тощо.

Ст. 235 ГК України визначає, що за порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції – заходи оперативного впливу на порушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов’язання, що використовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку.

Оперативно-господарські санкції є винятком із загального пра­вила про неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язання, закріпленого в ч. 7 ст. 193 ГК України. При дослідженні сутності оперативно-господарських санкцій необхідно звернути увагу на їх ознаки, види, особливості, порядок та умови застосування.

3.