Порядок укладання зовнішньоекономічних контрактів.

Стаття 6 Закону про ЗЕД встановлює порядок укладання зовнішньоекономічних контрактів. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом.

Міжнародні акти про зовнішньоекономічні договори не передбачають обов’язкових вимог щодо письмової форми укладання договорів. Так, ст.11 Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі–продажу товарів 1980 року закріплює загальний принцип, відповідно до якого не потрібно, щоб договір купівлі–продажу був укладений або підтверджений у писемній формі. Однак Україна при ратифікації Віденської конвенції зробила застереження, відповідно до якого для угод, підписаних суб’єктами підприємницької діяльності з місцем розташування в Україні, обов’язковою є письмова форма незалежно від місця їхнього здійснення.

На відміну від колишньої редакції ст. 6 Закону про ЗЕД (яка була предметом тлумачення Конституційним Судом України), чинна редакція цієї статті передбачає, що підписувати договір від імені суб’єкта ЗЕД України – юридичної особи (замість двох осіб, як це було передбачено раніше) тепер може одна особа, повноваження якої на укладання договору повинні виходити з доручення, статутних документів, договорів і інших підстав, які не суперечать Закону.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Право, що підлягає застосуванню до контракту у сфері ЗЕД, визначається за згодою сторін контракту. При відсутності в контракті умови про застосовне право, сторони можуть погодити вибір права надалі. Якщо така домовленість не досягнута, право договору визначається на підставі колізійних норм, передбачених Законом України “Про міжнародне приватне право”.

Зміст зовнішньоекономічного договору визначається відповідно до вимог ГК України про істотні умови договорів. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001 р. № 201, є свого роду примірним договором, тому що визначає обов’язкові для суб’єктів ЗЕД України умови зовнішньоекономічних договорів – сторони можуть передбачити інші умови, якщо тільки така домовленість не позбавляє договір предмета, об’єкта та інших істотних умов.

Це Положення застосовується при укладанні договорів купівлі–продажу товарів (наданні послуг, виконанні робіт) і товарообмінних договорів, але не застосовується до концесійних і деяких інших договорів.

3.